- •Цивільне право в Україні
- •Глава 1. Загальні положення про зобов’язання
- •Поняття зобов'язання
- •3. Множинність учасників в зобов’язаннях
- •4. Види зобов'язань
- •5. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 2. Зобов’язальне право в Україні
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Система зобов’язального права
- •Новели зобов’язального права
- •Проблеми зобов’язального права
- •Глава 3. Виконання зобов’язань
- •1. Поняття виконання зобов’язань.
- •2. Принципи виконання зобов’язань
- •Сторони виконання зобов'язань
- •4. Предмет, спосіб, строк виконання зобов'язання
- •Глава 4. Забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття і види забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Неустойка
- •3. Порука
- •4. Гарантія
- •5. Завдаток
- •7. Застава
- •7. Притримання
- •Глава 5. Припинення зобов’язань
- •1. Поняття та система підстав припинення зобов’язань
- •Характеристика загальних способів припинення зобов’язання
- •Глава 6. Цивільно-правова відповідальність
- •Поняття цивільного правопорушення
- •2. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Принципи та функції цивільно-правової відповідальності
- •4.Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •5. Звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •6. Зміна розміру цивільно-правової відповідальності та її об’єкти
- •До позасудових стягнень за зобов’язаннями боржника віднесено вчинення нотаріусом виконавчих написів на боргових документах.
- •Глава 7. Загальні положення про цивільно-правовий договір
- •1. Теоретичні конструкції цивільно-правового договору
- •2.Договори у зарубіжному праві
- •3.Поняття і значення договору
- •4. Свобода договору в цивільному праві
- •5. Зміст і форма договору
- •6. Характеристика та види договорів
- •Глава 8. Укладення, зміна і розірвання договору
- •Глава 53 цк України, гк України, гпк України, закони України: Про нотаріат,. Про електронний підпис, Про здійснення державних закупівель.
- •1. Укладення договору
- •2. Загальний порядок укладення договору
- •3.Особливості укладення окремих договорів
- •4. Припинення цивільно-правових договорів
- •Зміна та розірвання договору
- •5. Правові наслідки зміни та розірвання договору
- •Глава 9 Договір купівлі-продажі
- •1.Типологічна характеристика та класифікація договорів про передачу майна у власність
- •2.Зміст договорів на відчуження майна у власність
- •3. Поняття та характеристика договору купівлі-продажу
- •4. Умови договору купівлі-продажу
- •5.Форма договору купівлі-продажу
- •6.Сторони договору купівлі-продажу
- •7. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу
- •8. Види договору купівлі-продажу та специфіка окремих з них
- •Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Договір купівлі-продажу у розстрочку
- •11.Продаж майна з аукціонів (публічних торгів)
- •12.Державна реєстрація права власності на нерухоме майно
- •13.Електронна купівля-продаж (е-комерція)
- •Глава 10. Договір поставки
- •2.Сторони договору поставки
- •4.Форма договору поставки
- •5. Виконання договору поставки
- •6.Відповідальність сторін за договором поставки
- •Глава 11. Договір контрактації
- •1. Поняття і значення договору контрактації
- •2. Форма і предмет та договору контрактації
- •3. Сторони договору контрактації
- •4. Зміст договору контрактації
- •5. Відповідальність сторін за договором контрактації
- •Глава 12. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему.
- •1. Поняття договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему та його юридична характеристика
- •Сторони договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •3. Види договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •4. Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •5. Відповідальність сторін у договорі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •6.Припинення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •Глава 13. Договір міни
- •1. Поняття та характеристика договору міни
- •2. Сторони договору міни
- •3. Договір бартеру
- •Глава 14. Договір дарування
- •1. Поняття та характеристика договору дарування
- •2.Види договору дарування
- •4. Укладення договору дарування
- •5. Договір пожертви
- •6. Зміна та розірвання договору дарування
- •Глава 15. Договір ренти
- •Поняття та характеристика договору ренти
- •2. Зміст договору ренти
- •3.Правове становище сторін за договором ренти
- •4.Припинення договору ренти
- •5. Види договору ренти
- •Глава 16. Договір довічного утримання (догляду)
- •1. Поняття та характеристика договору довічного утримання (догляду)
- •2. Форма договору довічного утримання (догляду)
- •3.Сторони договору довічного утримання (догляду)
- •4. Права та обов’язки сторін за договором довічного утримання (догляду)
- •Виконання договору довічного утримання (догляду)
- •6. Припинення договору довічного утримання (догляду)
- •Глава 17. Договір найму (оренди)
- •1. Договір найму як класична конструкція договірного права
- •2.Правове регулювання договору найму (оренди)
- •3. Поняття та характеристика договору найму (оренди)
- •4. Сторони договору найму (оренди)
- •5. Види договору найму (оренди)
- •6. Зміст договору найму (оренди)
- •7.Припинення договору найму (оренди) та відповідальність за його порушення
- •Глава 18. Договір прокату
- •Поняття та характеристика договору прокату
- •Сторони договору прокату
- •Ризики, що пов’язані із застосуванням договору прокату транспортного засобу
- •Глава 19. Договір найму земельних ділянок
- •Поняття та юридична природа найму земельних ділянок
- •Характеристика договору найму земельних ділянок та права на земельну частку (пай)
- •3. Сторони договору найму земельних ділянок, їх права та обов’язки
- •4. Предмет договору найму земельних ділянок
- •Форма договору найму земельних ділянок та права на земельну частку (пай).
- •Порядок укладення договору найму земельних ділянок.
- •7. Зміна, припинення та розірвання договорів оренди землі.
- •Глава 20. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •1.Поняття та юридична природа найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •3.Зміст договору найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •Глава 21. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу
- •3.Відповідальність за порушення умов договору та пошкодження транспортного засобу
- •Глава 22. Договір лізингу
- •1.Поняття та предмет договору лізингу
- •2. Види та форми договору лізингу237
- •3. Сторони договору лізингу і їх правове становище
- •Глава 23. Договір найму житла
- •1. Поняття та характеристика договору найму (оренди) житла
- •2. Види договору найму (оренди) житла
- •Сторони договору найму (оренди) житла
- •4. Зміст договору найму (оренди) житла
- •5. Права та обов’язки сторін за договором найму житла
- •6. Припинення договору найму (оренди) житла
- •7.Відповідальність сторін за договором найму (оренди) житла
- •8. Найм житла із житлового фонду соціального призначення
- •Глава 24. Позичка
- •1. Поняття та характеристика договору позички
- •Особливості договору позички (предмет, сторони, форма, зміст)
- •Відповідальність за порушення умов договору та припинення договору позички
- •Глава 25. Договір підряду. Загальні положення
- •1. Поняття та характеристика договору підряду
- •2. Зміст договору підряду
- •3. Сторони договору підряду
- •4. Права та обов’язки сторін договору підряду
- •5. Відповідальність сторін за порушення договору підряду
- •Глава 26. Побутовий підряд
- •1. Поняття та характеристика договору побутового підряду
- •2. Зміст договору побутового підряду
- •3. Сторони у договорі побутового підряду
- •4. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору побутового підряду
- •Глава 27. Будівельний підряд
- •1. Поняття та характеристика договору будівельного підряду
- •2. Система договорів в капітальному будівництві
- •3. Зміст договору будівельного підряду
- •4. Права та обов’язки сторін за договором будівельного підряду
- •5.Відповідальність сторін за договором будівельного підряду
- •Глава 28. Договори ремонту та дизайну
- •1. Поняття і характеристика договору ремонту
- •2. Види договору ремонту
- •3. Зміст договору ремонту
- •4. Договір тюнінгу
- •5.Договір на проведення ландшафтних та дизайнерських робіт246
- •6. Відповідальність за договором ремонту
- •Глава 29. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •1. Поняття та характеристика договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •3. Права та обов’язки сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •4.Відповідальність сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •Глава 30. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •1. Поняття та характеристика договору на виконання нддкр
- •2. Сторони, зміст та укладення договору на виконання нддкр
- •3. Виконання договорів на виконання нддкр
- •4. Відповідальність сторін за договором на виконання нддкр
- •Глава 31. Договори про надання послуг.
- •1. Поняття, значення та характеристика договорів про надання послуг
- •2. Система договорів про надання послуг
- •3. Зміст та форма договорів про надання послуг
- •4.Відповідальність сторін за договором з надання послуг
- •Глава 32. Договір про надання оплатних медичних послуг
- •1.Поняття та особливості договору про надання оплатних медичних послуг
- •2. Правила укладання договору про надання оплатних медичних послуг
- •3. Форма договору про надання оплатних медичних послуг
- •4. Сторони договору про надання оплатних медичних послуг
- •5.Строк дії договору про надання оплатних медичних послуг
- •6.Відповідальність за договором про оплатне надання медичних послуг
- •Глава 33. Договір перевезення
- •Поняття та види перевезень
- •2.Поняття та характеристика і система договорів перевезень
- •3.Договір перевезення вантажу
- •4.Поняття та характеристика договору чартеру
- •6.Договір перевезення пасажира
- •Глава 34. Договір транспортного експедирування
- •1. Поняття та види транспортно-експедиційних послуг
- •3. Права та обов’язки сторін за договором транспортного експедирування
- •4. Відповідальність експедитора та клієнта
- •Глава 35. Договір зберігання
- •2.Сторони договору зберігання
- •3.Зміст договору зберігання
- •4.Права та обов’язки сторін за договором зберігання
- •5.Відповідальність сторін за договором зберігання
- •Глава 36. Договір страхування
- •2.Договір страхування та його характеристка
- •3.Зміст та форма договору страхування
- •4.Сторони в договорі страхування
- •5.Припинення договору страхування
- •Глава 37. Договір доручення
- •1.Поняття і елементи договору доручення
- •2.Сторони договору доручення
- •3.Зміст та виконання договору доручення
- •4.Права та обов’язки сторін за договором доручення
- •5.Припинення договору доручення
- •Глава 38. Договір комісії
- •Поняття та характеристика договору комісії
- •3.Зміст договору комісії
- •4.Права та обов’язки сторін за договором комісії
- •5.Договір субкомісії
- •6.Відповідальність сторін за договором комісії
- •7.Договір консигнації
- •Глава 39. Довірче управління майном
- •1.Поняття та характеристика договору довірчого управління майном
- •2.Сторони договору довірчого управління майном
- •Зміст договору довірчого управління майном
- •Права та обов’язки сторін за договором довірчого управління майном
- •5.Відповідальність за порушення зобов’язань за договором управління майном
- •Глава 40. Договір позики
- •1. Поняття та характеристика договору позики
- •2 Укладання договору позики та його умови
- •3. Права та обов'язки сторін за договором позики
- •4. Відповідальність сторін за договором позики
- •Глава 41. Кредитний договір
- •1.Поняття кредиту
- •2. Види кредитів
- •3 Кредитний договір та його характеристика
- •4 Зміст договору кредиту
- •4 Форми гарантування повернення кредитів
- •5 Відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором кредиту
- •Глава 42. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1. Поняття та характеристика договору банківського вкладу (депозиту)
- •2. Сторони договору банківського вкладу (депозиту)
- •3. Зміст договору банківського вкладу (депозиту)
- •4. Укладення та розірвання договору банківського вкладу (депозиту)
- •5. Види договору банківського вкладу (депозиту)
- •Глава 43. Банківський рахунок
- •Поняття та характеристика договору банківського рахунку
- •2. Види банківських рахунків
- •3. Порядок відкриття банківського рахунку
- •4. Права та обов’язки сторін по договору банківського рахунку:
- •5. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта
- •6. Договори, що супроводжують договір банківського рахунку
- •7.Договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки
- •8.Договір еквайрінгу
- •Глава 44. Договір факторингу
- •1. Поняття та юридична характеристика факторингу
- •2. Місце договору факторингу в системі договірного права
- •3. Види договорів факторингу
- •4. Зміст і виконання договору факторингу
- •Глава 45. Загальні засади розрахунків у цивільно-правових відносинах
- •1.Поняття, форми розрахунків між учасниками цивільних правовідносин.
- •2.Безготівкові розрахунки.
- •3.Готівкові розрахунки.
- •Глава 46. Порядок здійснення розрахунків в цивільно-правових відносинах
- •Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •2.Розрахунки за акредитивом
- •3.Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •4.Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 47. Загальні та відмінні риси договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •1.Загальні положення про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.Поняття та характеристика ліцензійного договору
- •3.Правове становище сторін за ліцензійним договором
- •4.Укладення та припинення ліцензійного договору
- •5.Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
- •6.Договір про передання виключного майнового права на об’єкт права інтелектуальної власності
- •7. Договір інжиніринга
- •Глава 48. Договір комерційної концесії
- •Поняття, характеристика і види договору комерційної концесії
- •Зміст договору комерційної концесії
- •3. Правове становище сторін за договором комерційної концесії
- •4. Відповідальність сторін за договором комерційної концесії.
- •Глава 49. Договір про спільну діяльність
- •1.Загальні положення про спільну діяльність
- •2. Договір простого товариства
- •3.Сторони у договорі простого товариства
- •4. Зміст договору простого товариства
- •5.Права та обов’язки учасників договору простого товариства
- •6. Відповідальність сторін за договором простого товариства
- •7.Припинення договору простого товариства
- •Глава 50. Недоговірні зобов’язання
- •Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 51. Зобов’язання із спричинення шкоди
- •Загальні положення про відшкодування шкоди
- •Види деліктних зобов’язань
- •Умови виникнення деліктних зобов’язань
- •Цивільно-правова відповідальність за завдання шкоди
- •Порядок та обсяг відшкодування заподіяної шкоди
- •Глава 52. Характеристика окремих видів відшкодування шкоди
- •Система норм про відшкодування шкоди
- •Відшкодування шкоди при посяганні на життя та здоров’я людини
- •Зобов’язання про відшкодування власної шкоди
- •Зобов’язання про відшкодування чужої шкоди
- •Відшкодування шкоди, завданої у особливому стані
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 53. Зобов’язання у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •1.Загальна характеристика зобов'язань у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •Глава 54. Поняття спадщини
- •Презумпції у спадковому праві
- •2. Поняття спадкування та спадкового права
- •3.Спадщина та її склад
- •4. Особливості спадкування окремих видів спадщини
- •5. Місце відкриття спадщини
- •6. Час відкриття спадщини
- •7. Види спадкування
- •8.Учасники спадкових правовідносин
- •Усунення від права на спадкування
- •Глава 55. Спадкування за заповітом
- •1.Тестаментоздатність та її особливості
- •2. Поняття та елементи заповіту
- •3.Зміст заповіту
- •Заповідальні легати.
- •5.Види заповітів
- •6.Форма заповіту
- •7. Скасування, зміна заповіту
- •8. Визнання заповіту недійсним.
- •9. Виконання заповіту
- •Глава 56. Спадкування за законом
- •Поняття та підстави спадкування за законом
- •Черги спадкування за законом
- •Спадкування за правом представлення
- •4.Розмір частки спадкоємців за законом
- •Глава 57. Прийняття спадщини
- •1.Право на прийняття спадщини
- •2.Строк при прийнятті спадщини.
- •3.Право на відмову від прийняття спадщини
- •4.Поділ спадщини між спадкоємцями
- •5.Охорона спадщини і управління нею
- •6.Оформлення права на спадщину
- •Глава 57. Спадковий договір
- •Поняття і юридична природа спадкового договору
- •2. Сторони спадкового договору
- •3. Форма спадкового договору
- •5.Виконання спадкового договору
- •6.Припинення спадкового договору
4.Форми і види цивільно-правової відповідальності
Форми цивільно-правової відповідальності зумовлені функціями цивільно-правової відповідальності. Нею є зовнішнє вираження тих додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника. Йдеться про те, що у загальній теорії права прийнято розглядати як санкції. Наразі такими формами у цивільному праві є:
а) відшкодування збитків, яка реалізує компенсаторну функцію та застосовується до порушника незалежно від того передбачена вона договором чи ні. Вона є універсальною;
б) стягнення неправомірно отриманого прибутку123 чи доходу124;
в) сплата неустойки (штрафу чи пені) ;
г) компенсація (відшкодування) моральної шкоди ;
д) компенсація застосовується у тих випадках коли є факт правопорушення, але встановити його наслідки неможливо та коли це передбачено законом (при порушеннях абсолютних прав інтелектуальної власності, або встановлене договором). Застосування компенсацій як альтернативи відшкодуванням збитків зв’язано із складнощами доказування розміру збитку, неправомірно отриманого прибутку, доходу. Для застосування компенсації достатньо встановити лише факт правопорушення .
Відшкодування збитків прийнято називати загальною формою цивільно-правової відповідальності. Інші, спеціальні форми цивільно-правової відповідальності застосовуються лише у випадках, коли вони прямо передбачені договором або законом для окремого правопорушення. До спеціальних форм цивільно-правової відповідальності відносяться сплата неустойки; проценти (відсотки); втрата завдатку, утримуваного чи закладеного майна тощо. Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності застосовуються тоді, коли порушення зобов’язання боржником не спричинило виникнення у кредитора збитків.
Серед спеціальних форм слід виділити інституційні, що застосовуються лише до окремих видів зобов’язань, зокрема відмова від укладання договору надалі.
Особливо йдеться про відповідальність за порушення грошових зобов’язань, що передбачено ст. 625 ЦК України. Її особливість проявляється у універсалізмі і можливості виміру матеріальної відповідальності через гроші, співрозмірності основним грошовим зобов’язанням, неможливості звільнення від відповідальності за неможливість їх виконання (ч.1 ст. 625 ЦК), індексації при простроченні виконання на три проценти річних від простроченої суми (ч.2 ст. 625 ЦК).
Види цивільно-правової відповідальності вказують на підстави її виникнення, рівень закріплення та можливість оспорення розміру санкцій, розподіл відповідальності між декількома співделіквентами, які мають відповідати за одне і те ж правопорушення.
Слід вказати що І.С. Канзафарова вважає, що традиційний поділ цивільно-правової відповідальності на види містить певні логічні вади: здійснюється за одними і тими ж критеріями; порушуються основні вимоги логіки щодо поділу понять. Натомість вона пропонує режими цивільно-правової відповідальності: за формою вираження – законний із поділом на загальний та спеціальний та договірний. Законний режим залежно від особливостей прав та обов’язків, що порушуються, поділено на: 1) режим відповідальності за порушення договірних зобов’язань; 2) режим відповідальності за завдану майнову шкоду ; 3) режим відповідальності за завдану немайнову шкоду125. Така пропозиція, на наш погляд, не досить виважена: натомість виправданого часом підходу пропонується доволі сумнівна у семантичному та складна технологічно концепція так званих «режимів цивільно-правової відповідальності». При тому вона не усуває дублювання видів відповідальності.
Залежно від підстави виникнення розрізняють цивільно-правову відповідальність:
- договірну, що виникає на підставі договору, яка наприклад охоплює імператив чи презумпцію того, що завдані порушенням виконання зобов’язань за договором збитки підлягають відшкодуванню незалежно від того передбачені вони договором чи ні;
- позадоговірну, яка настає відповідно до закону і має ряд проявів;
У залежності від характеру розподілу розміру відповідальності між співборжниками виділяють відповідальність:
часткову, де кожен із співборжників несе відповідальність у точно визначеній для нього частці, яка встановлюється договором або законом і договором (наприклад, спадкоємці, що прийняли спадщину, відповідають по боргами спадкодавця в розмірі дійсної вартості (частки) майна, що перейшла до них у спадщину). Це стосуються й додаткової відповідальності членів товариства із додатковою відповідальністю.
Часткова відповідальність означає розподіл негативних наслідків між двома та більше боржниками в рівній частині, якщо інше не встановлене законом або договором. Така відповідальність є загальним правилом, що слідує зі ст. 541 ЦК. В ній встановлено, що солідарні обов’язки виникають, якщо вони передбачені договором або встановлені законом, зокрема при неподільності предмета зобов’язання;
солідарну за якої вимога про відшкодування збитку може бути заявлена як до усіх відповідачів спільно, так і до кожного з них, як у повному обсязі завданого збитку, так і в будь-якій його частині. Здебільше вимога заявляється до того із співборжників, який за своїм майновим станом реально здатний задовольнити майнові вимоги кредитора. Якщо потерпілий не отримає повного задоволення своїх майнових вимог від одного із солідарних співвідповідачів, він вправі по тим же правилами вимагати недоотримане з інших співвідповідачів, котрі залишаються перед ним відповідальними до повного задоволення його вимог. Тут діє правило “Один за всіх” чи принцип “Багатого Буратіно” коли кредитор може звернути стягнення на більш майново забезпеченого співборжника.
Солідарна відповідальність виникає на підставі вказівки закону: учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за боргами; особи, що спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч.1 ст.1190 ЦК), У той же час за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини (ч.2 ст.1190 ЦК).
За суб’єктом відповідальності доцільно виділити основну та додаткову (субсидіарну) відповідальність:
- основна – відповідальність боржника, настає на підставі загальних приписів закону чи встановлена для боржника договором. Це відповідальність боржника за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Якщо ж основний боржник за законом та своїм майновим становищем (у нього нема майна зовсім або його недостатньо для відшкодування заподіяного збитку) не може відповідати то до додаткового відповідальності залучається особа, яка зв’язана з ним договором (порука) або законом. Так батьки неповнолітнього, у якого нема достатнього майна для відшкодування заподіяного ним збитку, притягуються до відповідальності додатково.
субсидіарну (додаткову) стосовно основної відповідальності. Вона покликана посилити гарантії прав потерпілої особи в разі порушення її майнових прав тими особами, які за своїм майновим станом не можуть це зробити. Вона забезпечує посилює охорону інтересів потерпілого і характеризується тим, що:
настає тільки у передбачених законом чи договором випадках і застосовується досить рідко;
є похідною від основної відповідальності;
покладається на осіб, що не є сторонами зобов’язання до моменту винесення рішення про притягнення їх до відповідальності;
не може перевищувати обсягу основної відповідальності;
диференціюється за підставами виникнення. Так поручитель має право регресної вимоги до боржника, а батьки чи опікуни не можуть при досягненні неповнолітнім повноліття заявляти їм регресну вимогу.
Регресна відповідальність настає у випадках, коли цивільний закон допускає відповідальність одної особи за дії іншої. Вона спрямована на відновлення майнової сфери особи, яка відшкодувала потерпілому його майнові втрати за іншу особу (деліквента).
За обсягом розрізняють відповідальність: повну та обмежену. Презюмується повна цивільна відповідальність і правопорушник повинен відшкодувати потерпілій особі збитки у повному обсязі.
Обмежена відповідальність застосовується як виняток чи як індульгенція суспільства за покладення на деліквента особливих обов’язків (розкривати комерційну інформацію); особливе його правове становище, зокрема наявність іншої особи, яка повинна приймати передбачені законом заходи для упередження завдання шкоди (роботодавець) чи в інших подібних випадках. Від обмеженої відповідальності слід відрізняти випадки часткового звільнення від відповідальності чи зменшення розміру матеріальної відповідальності.
Як виключення застосовується підвищена (кратна чи навіть кумулятивна) відповідальність: за втрату книги, отриманої за договором безоплатного користування наймач повинен замінити на таку книгу на іншу, або за узгодженням із власником сплатити кратну вартість цієї книги.
З огляду на зазначену нами конструкцію цивільно-правової відповідальності доцільно виділити превентивну відповідальність – застосовані судом на вимогу позивача чи заявника передбачені законом міри забезпечення вимог, як негативні наслідки, які повинен перетерпівати відповідач до розгляду справи по суті та вступу рішення суду у силу та його виконання. Така відповідальність має змішану природу і є одночасно цивільно-правовою за матеріальними наслідками, та цивільно-процесуальною за періодом дії та метою.
Окрім того, є підстави для виділення статусної цивільно-правової відповідальності. Така відповідальність настає у силу правового становища (статусу) суб’єкта. Так батьки та опікуни відповідають за збиток та шкоду, які завдані їх мало літними дітьми.