- •Цивільне право в Україні
- •Глава 1. Загальні положення про зобов’язання
- •Поняття зобов'язання
- •3. Множинність учасників в зобов’язаннях
- •4. Види зобов'язань
- •5. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 2. Зобов’язальне право в Україні
- •1. Поняття зобов'язального права
- •Система зобов’язального права
- •Новели зобов’язального права
- •Проблеми зобов’язального права
- •Глава 3. Виконання зобов’язань
- •1. Поняття виконання зобов’язань.
- •2. Принципи виконання зобов’язань
- •Сторони виконання зобов'язань
- •4. Предмет, спосіб, строк виконання зобов'язання
- •Глава 4. Забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття і види забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Неустойка
- •3. Порука
- •4. Гарантія
- •5. Завдаток
- •7. Застава
- •7. Притримання
- •Глава 5. Припинення зобов’язань
- •1. Поняття та система підстав припинення зобов’язань
- •Характеристика загальних способів припинення зобов’язання
- •Глава 6. Цивільно-правова відповідальність
- •Поняття цивільного правопорушення
- •2. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Принципи та функції цивільно-правової відповідальності
- •4.Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •5. Звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •6. Зміна розміру цивільно-правової відповідальності та її об’єкти
- •До позасудових стягнень за зобов’язаннями боржника віднесено вчинення нотаріусом виконавчих написів на боргових документах.
- •Глава 7. Загальні положення про цивільно-правовий договір
- •1. Теоретичні конструкції цивільно-правового договору
- •2.Договори у зарубіжному праві
- •3.Поняття і значення договору
- •4. Свобода договору в цивільному праві
- •5. Зміст і форма договору
- •6. Характеристика та види договорів
- •Глава 8. Укладення, зміна і розірвання договору
- •Глава 53 цк України, гк України, гпк України, закони України: Про нотаріат,. Про електронний підпис, Про здійснення державних закупівель.
- •1. Укладення договору
- •2. Загальний порядок укладення договору
- •3.Особливості укладення окремих договорів
- •4. Припинення цивільно-правових договорів
- •Зміна та розірвання договору
- •5. Правові наслідки зміни та розірвання договору
- •Глава 9 Договір купівлі-продажі
- •1.Типологічна характеристика та класифікація договорів про передачу майна у власність
- •2.Зміст договорів на відчуження майна у власність
- •3. Поняття та характеристика договору купівлі-продажу
- •4. Умови договору купівлі-продажу
- •5.Форма договору купівлі-продажу
- •6.Сторони договору купівлі-продажу
- •7. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу
- •8. Види договору купівлі-продажу та специфіка окремих з них
- •Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Договір купівлі-продажу у розстрочку
- •11.Продаж майна з аукціонів (публічних торгів)
- •12.Державна реєстрація права власності на нерухоме майно
- •13.Електронна купівля-продаж (е-комерція)
- •Глава 10. Договір поставки
- •2.Сторони договору поставки
- •4.Форма договору поставки
- •5. Виконання договору поставки
- •6.Відповідальність сторін за договором поставки
- •Глава 11. Договір контрактації
- •1. Поняття і значення договору контрактації
- •2. Форма і предмет та договору контрактації
- •3. Сторони договору контрактації
- •4. Зміст договору контрактації
- •5. Відповідальність сторін за договором контрактації
- •Глава 12. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему.
- •1. Поняття договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему та його юридична характеристика
- •Сторони договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •3. Види договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •4. Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •5. Відповідальність сторін у договорі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •6.Припинення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему
- •Глава 13. Договір міни
- •1. Поняття та характеристика договору міни
- •2. Сторони договору міни
- •3. Договір бартеру
- •Глава 14. Договір дарування
- •1. Поняття та характеристика договору дарування
- •2.Види договору дарування
- •4. Укладення договору дарування
- •5. Договір пожертви
- •6. Зміна та розірвання договору дарування
- •Глава 15. Договір ренти
- •Поняття та характеристика договору ренти
- •2. Зміст договору ренти
- •3.Правове становище сторін за договором ренти
- •4.Припинення договору ренти
- •5. Види договору ренти
- •Глава 16. Договір довічного утримання (догляду)
- •1. Поняття та характеристика договору довічного утримання (догляду)
- •2. Форма договору довічного утримання (догляду)
- •3.Сторони договору довічного утримання (догляду)
- •4. Права та обов’язки сторін за договором довічного утримання (догляду)
- •Виконання договору довічного утримання (догляду)
- •6. Припинення договору довічного утримання (догляду)
- •Глава 17. Договір найму (оренди)
- •1. Договір найму як класична конструкція договірного права
- •2.Правове регулювання договору найму (оренди)
- •3. Поняття та характеристика договору найму (оренди)
- •4. Сторони договору найму (оренди)
- •5. Види договору найму (оренди)
- •6. Зміст договору найму (оренди)
- •7.Припинення договору найму (оренди) та відповідальність за його порушення
- •Глава 18. Договір прокату
- •Поняття та характеристика договору прокату
- •Сторони договору прокату
- •Ризики, що пов’язані із застосуванням договору прокату транспортного засобу
- •Глава 19. Договір найму земельних ділянок
- •Поняття та юридична природа найму земельних ділянок
- •Характеристика договору найму земельних ділянок та права на земельну частку (пай)
- •3. Сторони договору найму земельних ділянок, їх права та обов’язки
- •4. Предмет договору найму земельних ділянок
- •Форма договору найму земельних ділянок та права на земельну частку (пай).
- •Порядок укладення договору найму земельних ділянок.
- •7. Зміна, припинення та розірвання договорів оренди землі.
- •Глава 20. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •1.Поняття та юридична природа найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •3.Зміст договору найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •Глава 21. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу
- •3.Відповідальність за порушення умов договору та пошкодження транспортного засобу
- •Глава 22. Договір лізингу
- •1.Поняття та предмет договору лізингу
- •2. Види та форми договору лізингу237
- •3. Сторони договору лізингу і їх правове становище
- •Глава 23. Договір найму житла
- •1. Поняття та характеристика договору найму (оренди) житла
- •2. Види договору найму (оренди) житла
- •Сторони договору найму (оренди) житла
- •4. Зміст договору найму (оренди) житла
- •5. Права та обов’язки сторін за договором найму житла
- •6. Припинення договору найму (оренди) житла
- •7.Відповідальність сторін за договором найму (оренди) житла
- •8. Найм житла із житлового фонду соціального призначення
- •Глава 24. Позичка
- •1. Поняття та характеристика договору позички
- •Особливості договору позички (предмет, сторони, форма, зміст)
- •Відповідальність за порушення умов договору та припинення договору позички
- •Глава 25. Договір підряду. Загальні положення
- •1. Поняття та характеристика договору підряду
- •2. Зміст договору підряду
- •3. Сторони договору підряду
- •4. Права та обов’язки сторін договору підряду
- •5. Відповідальність сторін за порушення договору підряду
- •Глава 26. Побутовий підряд
- •1. Поняття та характеристика договору побутового підряду
- •2. Зміст договору побутового підряду
- •3. Сторони у договорі побутового підряду
- •4. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору побутового підряду
- •Глава 27. Будівельний підряд
- •1. Поняття та характеристика договору будівельного підряду
- •2. Система договорів в капітальному будівництві
- •3. Зміст договору будівельного підряду
- •4. Права та обов’язки сторін за договором будівельного підряду
- •5.Відповідальність сторін за договором будівельного підряду
- •Глава 28. Договори ремонту та дизайну
- •1. Поняття і характеристика договору ремонту
- •2. Види договору ремонту
- •3. Зміст договору ремонту
- •4. Договір тюнінгу
- •5.Договір на проведення ландшафтних та дизайнерських робіт246
- •6. Відповідальність за договором ремонту
- •Глава 29. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •1. Поняття та характеристика договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •3. Права та обов’язки сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •4.Відповідальність сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •Глава 30. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •1. Поняття та характеристика договору на виконання нддкр
- •2. Сторони, зміст та укладення договору на виконання нддкр
- •3. Виконання договорів на виконання нддкр
- •4. Відповідальність сторін за договором на виконання нддкр
- •Глава 31. Договори про надання послуг.
- •1. Поняття, значення та характеристика договорів про надання послуг
- •2. Система договорів про надання послуг
- •3. Зміст та форма договорів про надання послуг
- •4.Відповідальність сторін за договором з надання послуг
- •Глава 32. Договір про надання оплатних медичних послуг
- •1.Поняття та особливості договору про надання оплатних медичних послуг
- •2. Правила укладання договору про надання оплатних медичних послуг
- •3. Форма договору про надання оплатних медичних послуг
- •4. Сторони договору про надання оплатних медичних послуг
- •5.Строк дії договору про надання оплатних медичних послуг
- •6.Відповідальність за договором про оплатне надання медичних послуг
- •Глава 33. Договір перевезення
- •Поняття та види перевезень
- •2.Поняття та характеристика і система договорів перевезень
- •3.Договір перевезення вантажу
- •4.Поняття та характеристика договору чартеру
- •6.Договір перевезення пасажира
- •Глава 34. Договір транспортного експедирування
- •1. Поняття та види транспортно-експедиційних послуг
- •3. Права та обов’язки сторін за договором транспортного експедирування
- •4. Відповідальність експедитора та клієнта
- •Глава 35. Договір зберігання
- •2.Сторони договору зберігання
- •3.Зміст договору зберігання
- •4.Права та обов’язки сторін за договором зберігання
- •5.Відповідальність сторін за договором зберігання
- •Глава 36. Договір страхування
- •2.Договір страхування та його характеристка
- •3.Зміст та форма договору страхування
- •4.Сторони в договорі страхування
- •5.Припинення договору страхування
- •Глава 37. Договір доручення
- •1.Поняття і елементи договору доручення
- •2.Сторони договору доручення
- •3.Зміст та виконання договору доручення
- •4.Права та обов’язки сторін за договором доручення
- •5.Припинення договору доручення
- •Глава 38. Договір комісії
- •Поняття та характеристика договору комісії
- •3.Зміст договору комісії
- •4.Права та обов’язки сторін за договором комісії
- •5.Договір субкомісії
- •6.Відповідальність сторін за договором комісії
- •7.Договір консигнації
- •Глава 39. Довірче управління майном
- •1.Поняття та характеристика договору довірчого управління майном
- •2.Сторони договору довірчого управління майном
- •Зміст договору довірчого управління майном
- •Права та обов’язки сторін за договором довірчого управління майном
- •5.Відповідальність за порушення зобов’язань за договором управління майном
- •Глава 40. Договір позики
- •1. Поняття та характеристика договору позики
- •2 Укладання договору позики та його умови
- •3. Права та обов'язки сторін за договором позики
- •4. Відповідальність сторін за договором позики
- •Глава 41. Кредитний договір
- •1.Поняття кредиту
- •2. Види кредитів
- •3 Кредитний договір та його характеристика
- •4 Зміст договору кредиту
- •4 Форми гарантування повернення кредитів
- •5 Відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором кредиту
- •Глава 42. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1. Поняття та характеристика договору банківського вкладу (депозиту)
- •2. Сторони договору банківського вкладу (депозиту)
- •3. Зміст договору банківського вкладу (депозиту)
- •4. Укладення та розірвання договору банківського вкладу (депозиту)
- •5. Види договору банківського вкладу (депозиту)
- •Глава 43. Банківський рахунок
- •Поняття та характеристика договору банківського рахунку
- •2. Види банківських рахунків
- •3. Порядок відкриття банківського рахунку
- •4. Права та обов’язки сторін по договору банківського рахунку:
- •5. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта
- •6. Договори, що супроводжують договір банківського рахунку
- •7.Договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки
- •8.Договір еквайрінгу
- •Глава 44. Договір факторингу
- •1. Поняття та юридична характеристика факторингу
- •2. Місце договору факторингу в системі договірного права
- •3. Види договорів факторингу
- •4. Зміст і виконання договору факторингу
- •Глава 45. Загальні засади розрахунків у цивільно-правових відносинах
- •1.Поняття, форми розрахунків між учасниками цивільних правовідносин.
- •2.Безготівкові розрахунки.
- •3.Готівкові розрахунки.
- •Глава 46. Порядок здійснення розрахунків в цивільно-правових відносинах
- •Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •2.Розрахунки за акредитивом
- •3.Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •4.Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 47. Загальні та відмінні риси договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •1.Загальні положення про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.Поняття та характеристика ліцензійного договору
- •3.Правове становище сторін за ліцензійним договором
- •4.Укладення та припинення ліцензійного договору
- •5.Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності
- •6.Договір про передання виключного майнового права на об’єкт права інтелектуальної власності
- •7. Договір інжиніринга
- •Глава 48. Договір комерційної концесії
- •Поняття, характеристика і види договору комерційної концесії
- •Зміст договору комерційної концесії
- •3. Правове становище сторін за договором комерційної концесії
- •4. Відповідальність сторін за договором комерційної концесії.
- •Глава 49. Договір про спільну діяльність
- •1.Загальні положення про спільну діяльність
- •2. Договір простого товариства
- •3.Сторони у договорі простого товариства
- •4. Зміст договору простого товариства
- •5.Права та обов’язки учасників договору простого товариства
- •6. Відповідальність сторін за договором простого товариства
- •7.Припинення договору простого товариства
- •Глава 50. Недоговірні зобов’язання
- •Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 51. Зобов’язання із спричинення шкоди
- •Загальні положення про відшкодування шкоди
- •Види деліктних зобов’язань
- •Умови виникнення деліктних зобов’язань
- •Цивільно-правова відповідальність за завдання шкоди
- •Порядок та обсяг відшкодування заподіяної шкоди
- •Глава 52. Характеристика окремих видів відшкодування шкоди
- •Система норм про відшкодування шкоди
- •Відшкодування шкоди при посяганні на життя та здоров’я людини
- •Зобов’язання про відшкодування власної шкоди
- •Зобов’язання про відшкодування чужої шкоди
- •Відшкодування шкоди, завданої у особливому стані
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 53. Зобов’язання у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •1.Загальна характеристика зобов'язань у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •Глава 54. Поняття спадщини
- •Презумпції у спадковому праві
- •2. Поняття спадкування та спадкового права
- •3.Спадщина та її склад
- •4. Особливості спадкування окремих видів спадщини
- •5. Місце відкриття спадщини
- •6. Час відкриття спадщини
- •7. Види спадкування
- •8.Учасники спадкових правовідносин
- •Усунення від права на спадкування
- •Глава 55. Спадкування за заповітом
- •1.Тестаментоздатність та її особливості
- •2. Поняття та елементи заповіту
- •3.Зміст заповіту
- •Заповідальні легати.
- •5.Види заповітів
- •6.Форма заповіту
- •7. Скасування, зміна заповіту
- •8. Визнання заповіту недійсним.
- •9. Виконання заповіту
- •Глава 56. Спадкування за законом
- •Поняття та підстави спадкування за законом
- •Черги спадкування за законом
- •Спадкування за правом представлення
- •4.Розмір частки спадкоємців за законом
- •Глава 57. Прийняття спадщини
- •1.Право на прийняття спадщини
- •2.Строк при прийнятті спадщини.
- •3.Право на відмову від прийняття спадщини
- •4.Поділ спадщини між спадкоємцями
- •5.Охорона спадщини і управління нею
- •6.Оформлення права на спадщину
- •Глава 57. Спадковий договір
- •Поняття і юридична природа спадкового договору
- •2. Сторони спадкового договору
- •3. Форма спадкового договору
- •5.Виконання спадкового договору
- •6.Припинення спадкового договору
5. Завдаток
Завдаток є одним із перших та традиційних видів забезпечення виконання зобов'язання, який має велику історію його становлення та практику використання, доктринальне обґрунтування. Його витоки – в римському приватному праві69, де він був другим із реальних (речових) видів забезпечення виконання зобов'язань. Спочатку він забезпечував одну головну функцію – доказування: підтверджував факт укладення договору. Але Конституцією Юстиніана 528 p. виділена вже інша функція завдатку – штрафна, що має за мету спонукати боржника виконати зобов'язання – так звана arrha poenalis. Така штрафна функція була двосторонньою: з одного боку сторона, що надала завдаток, втрачала його, якщо правочин не відбувався або не виконувався з його вини; а з іншого боку – той, хто отримав завдаток, повинен був сплатити arrha в подвійному розмірі, якщо у порушенні зобов'язань був винен він.
У пізньому римському праві існували дві форми завдатку: 1) arrha confirmatoria, яка забезпечувала виконання простих договорів і не передбачала штрафну функцію; та 2) arrha pacto imperfectum data, який забезпечував і штрафну функцію (за Юстиніанівськими реформами 528 року). Він був видом забезпечення майбутніх договорів. Той, хто надав завдаток його втрачав в разі невиконання зобов’язань за договором. Якщо той, хто прийняв завдаток, не виконав свої зобов’язання за договором, платив подвійну вартість завдатку70. За Дигестами Юстиніана завдаток застосовувався при укладенні договорів купівлі-продажу та найму майна, а в Інституціях Гая - згадувався лише стосовно контрактів купівлі-продажу (Інституції Гая. ІІІ.139)71.
В радянський період застосування завдатку не набуло поширення. Однак зі становленням ринкової економіки підвищився інтерес до всіх видів забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі й до завдатку. Це було враховано при прийнятті ЦК України і розширено обсяг законодавчого регулювання завдатку.
Частина 1 ст. 570 ЦК України під завдатком визначила грошову суму або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Важливо вказати й на законодавче застереження, що коли не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Значення завдатку наразі зумовлене тим, що він стимулює сторони зобов'язання до його належного виконання. Застосування завдатку як виду забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що він запобігає невиконанню договору, а загроза його втрати завдатку стимулює боржника до належного виконання зобов'язання. Забезпечувальне значення завдатку зводиться до того, що сторона, яка відповідальна за порушення зобов'язання, несе майнові втрати в розмірі суми завдатку, що передбачається сторонами зобов'язання. Ці положеннях цивільного законодавства зближують завдаток із санкціями на випадок невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.
Завдаток найбільш застосовуваний у грошових зобов’язаннях, як вид забезпечення їх виконання та запобігання бартеризації розрахунків. Здебільшого він розрахований на застосування у відносинах між фізичними особами, хоча може бути використаний і у відносинах між юридичними особами.
Регламентація завдатку як одного зі видів забезпечення зобов'язань, зокрема договірних, здійснюється статтями 570—571 ЦК України. Крім ЦК України завдаток передбачено у ГК України; в ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»; Постановах КМ України «Про затвердження Порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами», «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», «Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі», «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»; Наказі Мін'юсту України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»; Наказі Мінфіну України «Про затвердження Порядку продажу на аукціонах виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України»; Листі НБ України «Щодо видачі грошового авансу та заповнення авансового звіту»; Постанові Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження Правил користування електричною енергією»; Положенні Центральної спілки споживчих товариств України «Про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України» тощо. В Міжнародних джерелах, так в Конвенції ООН «Про міжнародні гарантії стосовно рухомого обладнання»; Правилах Міжнародної торговельної палати «Міжнародні правила по інкасо» тощо.
Питанням практики та проблемам застосування норм у відносинах пов’язаних з завдатком знаходять своє місце у Витягу Рішення ВС України від 13.10.2005 р. «Про стягнення подвійної суми завдатку»; Витягах з Ухвал ВС України від 19.08.2004 р. «..Суди не встановили факту укладення між сторонами договору купівлі-продажу з дотриманням обов'язкової нотаріальної форми, тому висновок суду про те, що часткове отримання коштів за цим договором є завдатком, не можна визнати правильним» та від 26.02.2004 р. «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди»; Справі № 31/293 від 22.03.2005 р. ВГС України «Про стягнення коштів» тощо.
Завдаток має складну правову природу: по-перше, він є видом забезпечення виконання зобов'язань, а, по-друге – міра (форма) цивільно-правової відповідальності72. Щодо останнього, то в юридичній літературі зазначається, оскільки завдаток є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання, то він стимулює боржника до виконання зобов'язання в натурі та належним чином. Дослідники завдатку, підкреслюють, що він виділяється серед інших видів забезпечень тим, що є також мірою цивільно-правової відповідальності73. Крім того, зазначають, що поряд із загальною мірою останньої – відшкодуванням збитків, до спеціальних мір цивільно-правової відповідальності належить завдаток, який, на відміну від цивільно-правової відповідальності, застосовується не в усіх випадках порушення зобов'язання, а лише щодо зобов'язань, забезпечених завдатком74. Якщо завдаток оформлений, як окремий договір, то на нього поширюються положення про зобов'язання та про договори.
Завдаток як правовий інститут має притаманні йому ознаки, які слугують для ідентифікації його інституту з поміж подібних. В юридичній літературі виділяються такі основні ознаки завдатку: 1) слугує доказом укладення договору, який він одночасно забезпечує; 2) є одночасно і засобом платежу, і видом забезпечення. Крім того, в юридичній науці утверджується позиція про те, що завдаток має третю ознаку – він забезпечує виконання тільки грошових зобов'язань, оскільки завдаток стосується здебільше у грошових зобов'язань та відповідно до ст. 570 ЦК України він виплачується боржником кредитору в рахунок належних з боржника платежів за договором. Однак така позиція є спірною, оскільки в зміст поняття «платіж» можуть входити не лише грошові платежі, а й інші види майнових платежів, а отже, ст. 570 ЦК України допускає забезпечення завдатком не лише грошових, а й інших майнових зобов'язань.
У доктрині цивільного права є загальноприйнятим, що завдаток виконує три функції: платіжну, посвідчувальну та забезпечувальну.
Платіжна функція виявляється в тому, що завдаток видається в рахунок майбутніх платежів, отримуваних за основним (забезпечувальним) зобов’язанням. Проте завдаток відрізняється від звичайних платежів за договором тим, що сплачується кредитору наперед75. Наприклад, за договором підряду може бути передбачена сплата за окремі виконані етапи роботи. Але така плата не може визнаватися завдатком.
Посвідчувальна функція завдатку полягає в тому, що він видається на підтвердження зобов’язання між сторонами, зокрема укладення договору. Передаючи завдаток, боржник тим самим підтверджує наявність зобов’язання, в рахунок платежів за яким завдаток і видається.
Забезпечувальна функція завдатку полягає в тому, що у разі невиконання зобов’язання стороною, яка дала завдаток (завдаткодавцем), то він залишається в іншої сторони (завдаткоотримувача). Звідси, завдаток може виконувати й компенсаційну функцію, тобто використовується на відшкодування завдаткоотримувачу збитків, пов’язаних з неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов’язання.
Компенсаційна функція полягає в тому, що сторона, яка винна в порушенні зобов'язання, мусить відшкодувати іншій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
Предметом завдатку можуть бути як грошові кошти, так і рухоме майно. Цивільне законодавство не визначає перелік та застереження відносно рухомого майна, що може бути предметом завдатку, а отже можна припустити, що рухоме майно може бути предметом завдатку у тому випадку, коли боржник здійснює розрахунки з кредитором повністю або частково рухомим майном (наприклад за договором міни, оренди зі сплатою орендних платежів у натуральній формі тощо). Очевидно, що завдаток може застосовуватися до натуральних зобов’язань, зокрема для договору міни.
ЦК України не визначається розмір завдатку, а отже він визначається сторонами на їх розсуд. Можна лише зазначити, що в договірній практиці він найчастіше є меншим від основної суми боргу.
Щодо визначення сутності грошової суми, тобто чи є ця грошова сума завдатком, чи щось інше, наприклад авансом, ЦК України в ч.2 ст. 570 визначає, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Отже з урахуванням ст.570 ЦК України можемо вивести поняття авансу. Аванс – грошова сума чи інші цінності, які переданні боржником кредитору в рахунок майбутніх платежів за договором.
Аванс на відміну від завдатку виконує дві функції: платіжну та посвідчувльну.
Платіжна функція виявляється в тому, що аванс передаються кредитору в рахунок належних платежів і відрізняються від звичайних платежів за зобов'язанням тим, що вносяться наперед, тобто до виникнення зобов'язання.
Посвідчувальна функція проявляється у тому, що аванс, у більшості випадках, підтверджує лише факт передання грошей чи інших цінностей і є способом платежу або попередньою оплатою.
Аванс не має такої забезпечувальної функції яку має завдаток, а тому сторона, що видала аванс, має право вимагати його повернення практично в усіх випадках відмови від договору
Підставами виникнення авансу є випадки:
коли сторони домовилися укласти договір, але відповідним чином його не оформили;
коли певна грошова сума чи інші цінності передається боржником кредиторові саме як аванс;
коли в правочині не визначається сума, яка передається боржником кредиторові саме як завдаток (тобто в договорі не міститься жодних слів «завдаток»);
коли сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів у попередньому договорі, тобто у договорі, який може виникнути у майбутньому;
коли певна грошова сума чи інші цінності передається боржником кредиторові за деліктними зобов'язання, зобов'язаннями з безпідставного збагачення тощо, що виникають не на підставі договору, оскільки завдаток може забезпечувати лише договірні зобов'язання;
коли предметом застави є нерухомість та буде встановлено що ця нерухомість виступає в якості платежу;
в інших випадках передбачених законом чи договором.
Оскільки аванс сплачується боржником в момент настання обов'язку платежу, тобто є попередньою оплатою, то боржник, що видав аванс, має право вимагати його повернення в усіх випадках невиконання чи неналежного виконання договору кредитором, а кредитора не може бути зобов'язано до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків. Відтак, на відміну від завдатку, аванс не завжди слугує доказом існування зобов'язання.
Важливо вказати, що положення ч.2 ст. 570 ЦК України не застосовується до завдатку предметом якого є рухоме майно, оскільки зміст цієї статті охороняє лише грошові зобов’язання.
Варто відзначити, що особливість завдатку від усіх інших видів забезпечення виконання зобов'язання є те, що він може забезпечувати лише договірні зобов'язання, а відтак деліктні зобов'язання, зобов'язання з безпідставного збагачення та інші, що виникають не на підставі договору та договори, що є безвідплатні (наприклад, договір дарування, позики, доручення та інші) не можуть бути забезпечені завдатком.
З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що завдаток може забезпечувати лише існуюче дійсне зобов'язання. Така позиція зумовлена тим, що хоча в статтях 570 – 571 ЦК України й відсутнє застереження про те, що завдатком може забезпечуватись лише існуюче зобов'язання. Проте з змісту ч.1 ст. 571 ЦК можна зробити висновок, що саме визначення завдатку свідчить про необхідність існування договірного зобов'язання між сторонами на момент укладення договору про завдаток. На підтвердження цієї позиції вказує зміст ч.1 ст. 548 ЦК, де зазначається, що способи забезпечення виконання зобов'язання можуть забезпечуватися лише виконання основного зобов'язання, якщо це встановлено у договорі або законом, тобто для застосування завдатку можливе лише за умов його існування в основному договорі. При цьому умова про завдаток може бути як предметом окремого правочину, так і входити до змісту основного правочину, вже укладеного сторонами. Отже завдаток не може забезпечувати виконання попередніх договорів, тобто договорів, які можуть виникнути у майбутньому. На таких позиціях ґрунтується й судова практика. Необхідність забезпечення існуючого зобов'язання обумовлена загальновизнаною забезпечувальною функцією завдатку76.
Окремо слід зупинитися на формі правочину про завдаток. Відповідно до ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання якої тягне за собою його недійсність. Статті, які регламентують завдаток, не мають застережень щодо можливості укладення договорів про завдаток в іншій формі, ніж у письмовій. Правочин щодо завдатку, який забезпечує виконання основного зобов’язання, де законом чи домовленістю сторін встановлена його (основного зобов’язання) нотаріальне посвідчення повинен вчинятися у нотаріальній формі. На підтвердження цієї позиції необхідно розглянути в залежності від того завдаток є умовою у змісті основного зобов’язання чи окремим правочином.
Коли завдаток є умовою змісту основного зобов’язання, то нотаріальне посвідченні такого правочину зумовлене обов’язковістю закону у чинності тих чи інших правочинів, щодо яких закон встановлює: 1) нотаріальну форму укладення правочину; 2) цього вимагає одна із сторін (п. 4 ст. 209 ЦК України, відповідно до якого, на вимогу фізичної або юридичної особи, будь-який правочин за її участю може бути нотаріально посвідчений). Якщо ж правочин про завдаток укладається шляхом оформлення додаткового договору до основного договору, він, як і основний договір, підлягає нотаріальному посвідченню. Тож правочин про завдаток укладається у письмовій формі, крім випадків, коли законом передбачається нотаріальна форма для договору, який забезпечується завдатком, або коли сторони за взаємною згодою бажають нотаріально посвідчити правочин про завдаток.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, визначаються ст. 571 ЦК, де встановлено:
1) якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора;
2) якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості;
3) сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати іншій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;
4) у разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.