4. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом

Всі фактори, які визначають небезпеку ураження ЕС, поділяються на такі групи:

• електричного характеру – величина напруги, сила струму, частота змінного струму;

• неелектричного характеру – тривалість дії ЕС, шлях проникання через тіло людини, стан приміщення, електричний опір тіла людини, індивідуальні особливості організму.

Неоднакова величина струму впливає по-різному на організм людини.

Виділяють наступні значення струму:

• відчутний струм – малий струм, який людина відчуває. Найменший струм, який людина відчуває, називається пороговим відчутним струмом. Відчуття нагріву 0,6-1,5 мА

• пороговий невідпускаючий струм (10-15 мА) – струм, що викликає непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник. Людина не може самостійно розтиснути руку;

• пороговий фібриляцій ний струм – це небезпечна для життя людини величина струму, оскільки через 1-3 сек з моменту замикання кола через людину може настати фібриляція (хаотичні різночасові скорочення волокон серцевого м'язу (фібрил), при яких серце не взмозі гнати кров по судинах) або зупинка серця (виникає при змінному струмі 100 мА або постійному струмі 300 мА).

Суттєвим для наслідків ураження є шлях проходження струму. Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через основні важливі органи (серце, легені, головний мозок). Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму (15 петель). Найбільш поширені з них: рука-рука, права рука-ноги, ліва рука-ноги, голова-руки тощо. Найменш небезпечний шлях – нога-нога.

Вид та частота струму

Розрізняють змінний та постійний струм. При невеликій напрузі до 100 В постійний струм в 3-4 рази є менш небезпечним, ніж змінний струм частотою 50 Гц. При напрузі 400-500 В безпека зрівнюється, а при великій напрузі постійний струм стає більш небезпечним за змінний.

Дія на людину змінного струму залежить від його частоти. Із збільшенням частоти струму до 50 Гц небезпека ураження збільшується, а при частоті вище 50 Гц небезпека ураження зменшується і зникає при частоті 450-500 кГц.

Тривалість проходження струму через тіло людини суттєво впливає на наслідки ураження: чим триваліша дія струму, тим більша вірогідність тяжкого або смертельного наслідку ураження. Така залежність пояснюється тим, що із збільшенням часу дії ЕС опір тіла зменшується, а сила струму суттєво збільшується. Крім того, з часом виснажуються сили організму, що протистоять дії на нього електрики.

Електричний опір людини – це дуже складна структура. Найбільшою провідністю володіє м’язова тканина, головний мозок, кров. Найменшою провідністю (найбільшим опором) – шкіра, жирова тканина, кістки.

Опір сухої тканини складає 3*10⁵ – 2*10⁶ Ом*см, м’язової тканини 150-300 Ом*см, крові – 100-300 Ом*см.

Тяжкість електричних травм залежить також від температури, вологості і тиску повітря. Зі збільшенням температури, вологості зменшується загальний опір тіла людини, зі збільшенням атмосферного тиску небезпека ураження зменшується.

Фізичний стан людини є непостійним. Для практичних розрахунків з електробезпеки опір тіла людини приймають 1000 Ом. Але ця величина може змінюватись залежно від іі психічного стану, захворювань тощо.