
- •1. Основи двійкової арифметики
- •2. Додавання та віднімання 2-х чисел з фіксованою комою
- •3. Множення та ділення 2-х чисел з фіксованою комою
- •4. Додавання та віднімання двійкових чисел із плаваючою комою
- •5. Множення та ділення двійкових чисел із плаваючою комою
- •6. Арифметичні операції над 2-10 числами
3. Множення та ділення 2-х чисел з фіксованою комою
Традиційно множення здійснюється шляхом накопичення суми часткових добутків.
В залежності від того з яких розрядів починають аналіз множника і від того що зсувається в процесі множення розрізняють 4 різновиди цього методу.
На практиці найчастіше використовується різновид, що починається з аналізу множника від молодших розрядів, а зсовують суму часткових додатків вправо, оскільки цей метод вимагає суматора одинарної довжини, а інший – подвоєної.
Знак добутку визначається за нерівнозначністю знаків операнду.
Початкове значення суми часткових добутків (СЧД)=0
Аналізується чергова цифра множеного починаючи з молодшого розряду. Якщо =1, то до СЧД додається множник, інакше не додається.
СЧД зсувається вправо на 1 розряд.
Пункти 3. і 4. повторюються для всіх розрядів множника.
Приклад:
А=5 В=-6
-
0
0101
Множник
1
0110
Множене
1
0000
СЧД
0110
0110
00110
000110
0110
011110
0011110
00011110
=30
С=-30
Ділення двійкових чисел з фіксованою комою здійснюється шляхом послідовного віднімання дільника спочатку від діленого, а потім від подвоєних залишків.
Існує 2 різновиди даного методу:
З відновленням залишку
Без відновленням залишка.
На практиці частіше використовують 2-й метод, оскільки він має більшу швидкодію.
Етапи методу ділення дробів:
Якщо дільник =0, то ділення неможливе!
Знак частки визначається за нерівнозначністю знаків операндів.
Від діленого віднімається дільник. Якщо залишок додатній, то частка переповнює розрядну сітку.
Залишок подвоюється зсувом вліво на 1 розряд.
Якщо залишок додатній, то від нього віднімається дільник, а якщо від’ємний, - то додається дільник. Цифра частки дорівнює інверсному значенню знака залишка.
Пункти 4) і 5) виконуються до отримання необхідної кількості цифр частки.
Приклад:
А=-3/16 В=1/2 => В=8/16
-
1
0011
Ділене
С=
±
1/2
1/4
1/8
1/16
-3/8
0
1000
дільник
1
0
1
1
0
,
1
2
3
4
0
01000
Впр. розшир
0
10111
+1
Вобер.розшир.
0
11000
Вдоп.розшир.
+
0
00011
Апр.розшир
віднімання
1
11000
-Вдоп. розшир
1
11011
+
1
10110
Подвоєний добуток
0
01000
Додавання дільника
1
1
11110
1
11100
Додавання дільника
0
01000
2
0
00100
+
0
01000
Віднімання дільника
1
11000
3
0
00000
0
00000
1
11000
4
1
11000
Особливості ділення цілих чисел з фіксованою комою.
Дільник нормалізується (зсув вліво поки не з’явиться в старшому розряді одиниця). Кількість зсувів, виконаних при цьому на 1 і визначає p-молодших цифр частки, які можливо не дорівнюють 0. Решта n-p старших цифр частки не дорівнюють 0.
n
-
000
n–p p
Значення р-цифр частки, починаючи зі старих, визначаються за алгоритмом ділення дробів (пункт 5 та 6 ділення дробів)
Приклад:
А = + 36 В = – 5 р = 3 + 1 = 4
|
± |
32 |
16 |
8 |
4 |
2 |
1 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
С= |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
0 |
100100 |
Апр |
|
1 |
000101 |
Впр |
|
|
101000 |
Впр.норм |
|
|
0100100 |
Апр.розш |
|
|
0101000 |
Впр.норм.розш |
|
|
1010111 +1 |
Воб.н.р. |
|
|
1011000 |
Вдоп.н.р. |
+ |
0 |
0100100 |
Апр.р. – ділене |
1 |
1011000 |
-Вдоп.н.р. – дільник |
|
1 |
1 |
1111100 |
|
+ |
1 |
1111000 |
|
0 |
0101000 |
|
|
2 |
0 |
0100000 |
|
|
0 |
1000000 |
|
|
1 |
1011000 |
|
3 |
0 |
0011000 |
|
|
0 |
0110000 |
|
|
1 |
1011000 |
|
4 |
0 |
0001000 |
|