Int mainO

{

cout.setf(ios::showpos); // Відображення знаку"+" перед позитивним значенням cout.setf(ios::scientific); // Відображення чисел у експоненціальному вигляді cout« 123 «""« 123.23 « endl;

cout.precision(2); // Дві цифри після десяткової крапки. cout.width(IO); // Все поле складається з 10 символів,

cout« 123 «"

cout.width(IO); //Встановлення ширини поля в 10 символів,

cout« 123.23 « endl;

cout.fill('#'); // Як заповнювач використаємо символ "#"

cout.width(IO); //Встановлення ширини поля в 10 символів,

cout« 123 «"";

cout.width(IO) // Встановлення ширини поля в 10 символів,

cout«123.23 getchO; return 0;

}

Внаслідок виконання ця програма відображає на екрані такі результати:

+123 +1.232300е+002 +123 +1.23е+002 #####№+123 +1 23е+002

У деяких реалізаціях С++-компілятора необхідно встановлювати значення ширини поля перед виконанням кожної операції виведення даних. Тому функція widthO у попередній програмі викликалася декілька разів.

У С++-системі введення-виведення визначено і перевизначено різні версії функцій widthO, precisionO і fillO, які не змінюють поточні значення відповідних па­раметрів форматування і використовуються тільки для їх отримання. Ось як виг­лядають їх прототипи:

• streamsize width() - повертає поточну ширину поля;

• charfillQ - повертає поточний символ заповнення;

• streamsize precisionO ^- повертає поточну кількість цифр, що відображаються після десяткової крапки.

3. Використання маніпуляторів введення-виведення даних

У С++-системі введення-виведення передбачено і другий спосіб зміни пара­метрів форматування даних, пов'язаних з потоком інформації. Він реалізується за допомогою спеціальних функцій - так званих маніпуляторів, які можна помістити у вираз введення-виведення. Призначення та функції стандартних С++маніпуля- торів введення-виведення описано в табл. 9.3.

Табл. 9.3. Стандартні С++-маніпуляторн введення-виведення

Маніпулятор	Призначення	Функція
boolalpha	Встановлює опцію boolalpha	Введення- виведення
dec	Встановлює опцію dec	Введення- виведення
endl	Виводить символ нового рядка і "скидає" потік, тобто переписує вміст буфера, пов'язаного з потоком, на від­повідний пристрій	Виведення
ends	Вставляє у потік нульовий символ (' \0')	Виведення
fixed	Встановлює опцію fixed	Виведення
flush	"Скидає" потік	Виведення
hex	Встановлює опцію hex	Введення- виведення
internal	Встановлює опцію internal	Виведення
left	Встановлює опцію left	Виведення
noboolalpha	Онулює опція boolalpha	Введення- виведення
noshowbase	Онулює опція showbase	Виведення
noshowpoint	Онулює опція showpoint	Виведення
noshowpos	Онулює опція showpos	Виведення
noskipws	Онулює опція skipws	Введення
nounitbuf	Онулює опція unitbuf	Виведення
nouppercase	Онулює опція uppercase	Виведення
oct	Встановлює опцію oct	Введення- виведення
resetiosflags( fmtflaqs f)	Онулює опції, що задаються у параметрі/	Введення- виведення
riqht	Встановлює опцію riqht	Виведення
scientific	Встановлює опцію scientific	Виведення
setbase(int ba- seClass)	Встановлює основу системи числення, що дорівнює зна­ченню baseClass	Виведення
setfill(int ch)	Встановлює символ-заповнювач, що дорівнює значенню параметра ch	Виведення
setiosflags( fmtflaqs f)	Встановлює опції, що задаються у параметрі/	Введення- виведення
setprecision(int P)	Встановлює кількість цифр точності (після десяткової крапки), що дорівнює значенню параметра р	Виведення
setw(int w)	Встановлює ширину поля, що дорівнює значенню пара­метра W	Виведення
showbase	Встановлює опцію showbase	Виведення
showpoint	Встановлює опцію showpoint	Виведення
showpos	Встановлює опцію showpos	Виведення
skipws	Встановлює опцію skipws	Введення
unitbuf	Встановлює опцію unitbuf	Виведення
uppercase	Встановлює опцію uppercase	Виведення
ws	Пропускає провідні "пропускні" символи	Введення

У процесі використання маніпуляторів, які приймають аргументи, необхідно приєднати до програми заголовок <iomanip>.

Будь-який маніпулятор використовується як частина виразу введення-виве- дення. Нижче наведено код програми, у якій показано, як за допомогою маніпуля­торів можна керувати процесом форматування даних, які виводяться.

Код програми 9.6. Демонстрація механізму використання маніпуляторів для керування процесом форматування даних, які виводяться #include <iostream> // Для потокового введення-виведення

#include <iomanip> // Використання маніпуляторів введення-виведення

using namespace std; // Використання стандартного простору імен

int mainO

{

cout« setprecision(2) « 1000.243 « endl; cout« setw(20) «"Всім привіт!

getchO; return 0;

}

Внаслідок виконання ця програма відображає на екрані такі результати:

1е+003 Всім привіт!

Зверніть увагу на те, як використовуються маніпулятори у послідовності опе­рацій введення-виведення даних. Окрім цього, зверніть увагу також на те, коли маніпулятор викликається без аргументів (як, наприклад, маніпулятор endl у наве­деному вище коді програми), то його ім'я вказується без пари круглих дужок.

У наведеному нижче коді програми використано маніпулятор setiosflagsO для встановлення опцій scientific і showpos.

Код програми 9.7. Демонстрація механізму використання маніпулятора setiosflagsO Для встановлення опцій scientific і showpos #include <iostream> // Для потокового введення-виведення

#include <iomanip> // Використання маніпуляторів введення-виведення

using namespace std; // Використання стандартного простору імен

int mainO

{

// Відображення знаку"+" перед позитивним значенням числа cout« setiosflags(ios::showpos);

// Відображення чисел у експоненціальному вигляді cout« setiosflags(ios: scientific); cout « 123«""« 123.23;

getchO; return 0;

}

Внаслідок виконання ця програма відображає на екрані такі результати:

+123 +1.232300е+002

А у цьому коді програми продемонстровано механізм використання маніпу­лятора ws, який пропускає провідні "пропускні" символи при введенні рядка в ма­сив str.

Код програми 9.8. Демонстрація механізму використання маніпулятора ws, який пропускає провідні "пропускні" символи #include <iostream> // Для потокового введення-виведення

using namespace std; // Використання стандартного простору імен

int mainO

{

char str[80];

сіп » ws » str;

cout« str;

getchO; return 0;

}