16, Погляди р.Кантильйона, а.Сміта, ж.-б.Сея, а.Маршала на особу підприємця і підприємництво як соціально-економічне явище.

Малі підприємства в ринковій економіці – провідний сектор, який визначає темпи

економічного зростання та значно впливає на структуру і якість ВВП країни. В економічно

розвинених країнах малі підприємства формують 50–70 % ВВП країни та створюють біля

двох третин від загальної кількості робочих місць.

Та справа не тільки в кількісних показниках, даний сектор розв’язує цілу низку

економічних і соціальних проблем:

- забезпечує швидку адаптацію до зміни світової економічної кон’юнктури;

- забезпечує швидке впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

- оперативно реагує на зміни споживчого попиту;

- розширює номенклатуру виробництва товарів і послуг;

- розвиває досконалу конкуренцію.

- Завдяки малому підприємництву:

- створюються нові робочі місця;

- скорочується рівень безробіття;

- знімається напруга у сфері соціально-трудових відносин;

- підприємці отримують можливість самореалізації.

Вагомий внесок у дослідження й аналіз суті та критеріїв малого підприємництва

зробили такі зарубіжні вчені: Р.Кантільон, А.Сміт, Ж.Б.Сей, А.Маршалл,

Постановка завдання. Для розуміння засад розвитку малого підприємництва, як

соціально-економічного явища, необхідно перш за все розглянути його сутність. Метою

даної роботи є аналіз суті категорії підприємництва та критеріїв віднесення до малого

підприємництва.

Результати. Економічна теорія в міру своєї еволюції мала декілька концептуальних

поглядів на суть, функції й суб’єкти підприємництва.

Термін “підприємництво” запровадив англійський учений Р.Кантільон, трактуючи його

як господарську діяльність, пов’язану з ризиком.

Представники класичної школи А.Сміт, Д.Рікардо розглядали підприємця лише в

контексті дії ринкового механізму. Зокрема, А.Сміт у праці “Дослідження про природу та

причини багатства народів” 1776 р. бачить у капіталізмі абсолютний і природний спосіб

виробництва, а підприємницька функція розглядається як обов’язковий елемент ефективного

господарювання

17, Концепція ”Соцієтальної психіки” і її місце в розумінні розвитку підприємництва як ментальної структури.

Соцієтальна психіка або психіка суспільства є складовою культури і надає їй цілу низку психічних рис і властивостей. О. Донченко при описі соцієтальної психіки використовує відомі в психології бінарні шкали, задіяні в різних типологіях особис­тості (К. Юнг, К. Ясперс, Дж. Роттер та інші), які сьогодні зна­йшли широке застосування в аналізі культурних процесів, мен­тальних структур характерології народів. Серед розмаїтості психологічних шкал для характеристики психіки суспільства нею обрано наступні критерії: екстраверсія-інтроверсія, раціо­нальність (мислення)-ірраціональність (відчуття, емоції), інтернальність-екстернальність, емоційність-прагматичність, інтуїція-сенсорика, інтенціональність (домінування чоловічих ментальних структур)-екзекутивність (домінування жіночих ментальних структур).

Зазначені властивості соцієтальної психіки дають змогу не лише зробити інтегральну психологічну оцінку соціумам, їх куль­турним системам, але й відслідкувати в ретроспективі розвиток цілої низки соціальних явищ – особливостей становлення дер­жавності, релігійних, політичних, економічних інституцій різного рівня організації та ефективності.

18, Проблема ризику в економічній психології.

Сьогодні немає загальноприйнятого або узгодженого поняття предметної області „ризик”, його концептуального та операційного змісту. В психологічних дослідженнях ризику сьогодні можна виділити три основні напрямки:

Перше - визначає ризик як ситуативну характеристику діяльності суб”єкту, що означає невизначеність їхнього результату для діючого суб”єкту і можливість „неприємних наслідків в разі неуспіху”. Ризик розглядається як міра очікуваного неблагополуччя, яка визначається сполученням вірогідності неуспіху та ступеня збитку (програшу, втрати). Психологічний смисл цього визначення має загальний характер, постільки мова йде лише про активність суб”єкту, його діяльність або дії. Праці цього напрямку доповнюються дослідженнями деяких психологічних характеристик ризику як мотивованого або немотивованого, виправданого або невиправданого.

Другий напрямок розглядає ризик як ситуацію вибору між альтернативними або можливими варіантами дій і безпосередньо вписуються в контекст прийняття рішень. В психологічному плані зміст поняття „ризик” операціоналізується за допомогою різних шкал, які відносяться до психологічних реалій (рівень прив'язаності, здібності суб”єкту).

Третій напрямок вивчає взаємозв”язок індивідуальної та групової поведінки в ситуаціях ризику і представляє собою соцільно-психологічний аспект досліджень.

Трохи по-іншому виділені напрямки досліджень в статті Кумбса (Coombs, 1975). Праці по аналізу ризику діляться на ті, які зв”язані з оцінкою ризику, і ті, які відносяться до „прийняття ризику”, до прийняття рішень в ситуаціях невизначеності і ризику. Стаття Кумбса присвячена в основному аналізу ризику в ситуаціях гри (лотереях) і вміщає деякі „емпіричні узагальнення” відносно поведінки суб”єкту при різних початкових умовах лотереї.

Ряд додаткових характеристик поведінки, які відносяться до мотивації суб”акта та його готовності до ризику, проаналізований в монографії Т.В. Корніловой (1997). Однак подібних робіт, власне психологічних по змісту небагато. Значно більше уваги приділяється традиційним для дослідження операцій в теорії прийняття рішень інтерпретаціям ризику і модельним представленням про ситуації, в яких суб”єкту доведеться приймати важкі ризиковані рішення. В праці Москвича і Банна (Moskowitz, Bunn, 1987) проаналізований взаємозв”язок поняття „ризик” і „невизначеність”, також подається класифікація можливих моделей та прийомів оптимізації поведінки в ситуації ризику, сформульовані основні напрямки аналізу ризику. Серед робіт загального характеру можна виділити книгу А.П. Альгіна (1989), в якій викладаються деякі постановки проблеми ризику, які перетинаються з психологічною теорією прийняття рішення , Ю. Козелецкого (1979). В цілому ж працю по виявленню власне психологічного змісту цього поняття ще потрібно виконати.