Порядок відкриття уповноваженими банками кореспондентських рахунків в іноземній валюті

Банки, крім відкриття та обслуговування рахунків клієнтів, здійснюють зовнішньоекономічну діяльність - міжнародні розрахункові та кредитні операції, банківські валютні перекази, надають інші міжнародні банківські послуги. Ця діяльність банку має назву "бенкінг" – міжнародний банківський бізнес.

Банк здійснює зовнішньоекономічну діяльність через закордонну філію, дочірній банк або шляхом встановлення кореспондентських відносин із закордонними банками.

Для налагодження ділових контактів банк може заснувати представництво за кордоном, штат якого складається з представника, асистента і секретаря. Представники не мають права здійснювати банківську діяльність, а направляють клієнтів у філію або в головний офіс банку.

Відкриття представництва часто передує відкриттю філій. У деяких країнах відкриття філій іноземних банків заборонено, тому в них відкривають представництво банку.

Закордонний дочірній банк - іноземна компанія підконтрольна вітчизняному або спільному банкові.

Міжнародна банківська діяльність заснована на кореспондентських відносинах, які є базою для трансферту грошей (переказування та отримання переданих коштів), обміну валюти, фінансування міжнародної торгівлі. Кореспондентом є банк (або фінансова компанія), який представляє в даному регіоні інтереси іншого банку за його рахунок і виконує його фінансові та комерційні доручення.

Наявність широкої мережі кореспондентських рахунків надає можливість банкам:

- звернутись за консультацією про торгові та правові звичаї безпосередньо до партнера у відповідній державі;

- одержати довідку про фірми-резиденти цих держав з метою консультації власних клієнтів;

- рекомендувати партнера як адресата-резидента;

- рекомендувати третій особі партнера як уповноваженого з перевірки підписів посадових осіб;

- включити банк-кореспондент як посередника у проведенні угод за інкасо або акредитива та ін.

Кореспондентські відносини дозволяють надавати якісні послуги клієнтам банку щодо здійснення безпечних операцій: проведення розрахункових і комерційних операцій, надання гарантій і т. д.

Для відкриття рахунку банк-кореспондент подає такі документи:

- дозвіл територіального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин;

- заяву на відкриття рахунку;

- нотаріально завірені копії статуту та банківської ліцензії;

- картку із зразками підписів та відбитком печатки;

- баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.

Операції за кореспондентськими рахунками банків можуть виконуватися в межах наявних коштів; за взаємною домовленістю можливий овердрафт.

Після цього відбувається обмін контрольними документами. Контрольні документи - документи, подані банками один одному з метою запобігання можливості втрат у результаті зловживанням їхнім ім'ям. До них належить:

- річний звіт / баланс;

- список підписів уповноважених осіб;

- угода щодо використання кодового ключа кодів SWIFT (кодів, що гарантують істинність).

- список банків-кореспондентів в інших країнах;

- копію ліцензії (письмового дозволу) центрального банку, якщо вона є, або принаймні довідку про те, що вона видана із зазначенням її номера (залежно від законодавства держави).

Рекомендований додатковий перелік документів:

- список філій у країні з їхніми адресами;

- ієрархічна таблиця, заповнена іменами посадових осіб банку, що рекомендовані для переговорів з окремих питань;

- додаткові інформаційні публікації про банк із загальних питань. Наприкінці банки-кореспонденти мають дійти згоди про те, чиї контрольні ключі використовуватимуться при кодуванні важливих повідомлень у майбутньому.