Порядок продажу-купівлі іноземної валюти юридичними особами на Українському міжбанківському валютному ринку

Торгівля безготівковою іноземною валютою здійснюється в Україні відповідно до Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою № 281 Правління НБУ від 10.08.2005 р. Під торгівлею іноземною валютою розуміють купівлю, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій із валютними деривативами (опціонами, ф'ючерсами тощо). Торгівля іноземною валютою здійснюється на Українському міжбанківському ринку (УМВР), а також на міжнародних валютних ринках.

Суб'єктами міжбанківського валютного ринку України є:

- Національний банк України;

- уповноважені банки;

- уповноважені фінансові установи, що отримали ліцензію НБУ;

- валютні біржі.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України мають право купувати іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів.

Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за торговельними операціями, за імпорт продукції (послуг), а постійні представництва нерезидентів мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за неторговельними операціями на підставі таких документів:

• заява про купівлю іноземної валюти;

• договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;

• вантажна митна декларація;

• акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

• документи, що передбачені для документарної форми розрахунків;

• розрахунок витрат: на відрядження за межі України; на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;

• для оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними договорами (контрактами) працюють в Україні;

• на перерахування страхових виплат, пенсій, міжнародних поштових переказів;

• інші документи, які використовуються згідно з міжнародною практикою.

Основні види рахунків в іноземній валюті, їх характеристика

Розширення міжнародної торгівлі товарами і послугами перетворює кордони багатьох країн на умовні лінії на географічній карті. Але валюти в більшості з них усе ж залишаються самостійною і невід'ємною складовою економіки.

У міжнародних економічних відносинах місцева валюта одного учасника є іноземною валютою для іншого. Наприклад, імпортерам доводиться сплачувати в іноземній валюті за товари, які вони купують на зовнішніх ринках. Для цього їм слід звернутися в банк і купити потрібну кількість іноземної валюти в обмін на валюту своєї країни. У свою чергу, експортерам надходять платежі в іноземній валюті, яку вони можуть отримати на валютний рахунок у своєму банку або продати в обмін на національну (або на іншу іноземну валюту, наприклад долари США, євро).

Головними умовами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купі в лі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.

Отже, відповідно до вищезазначеного, важливою послугою банків для здійснення операцій із валютою є відкриття і ведення рахунків юридичним та фізичним особам.

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу і задоволення потреб клієнтів, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003 року (із змінами і доповненнями), відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки в іноземній валюті {рис. 7.1):

- поточні;

- розподільчі;

- депозитні (вкладні).

Рис. 7.1. Рахунки в іноземній валюті

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривають суб'єктові господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій і готівковій іноземних валютах для здійснення поточних торговельних і неторговельних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки призначені для збереження коштів та одержання доходу.

Може використовуватися розподільчий рахунок, який призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи - резидента, та обов'язкового продажу частини цієї іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Особливу увагу треба звернути на те, що в даний час на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів кошти зараховуються через розподільчі рахунки і безпосередньо на поточні рахунки.