Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка МОДУЛЬ 2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
645.63 Кб
Скачать

Рис Топографія шкури

1-чепрак. 2-вороток. 3-поли. 4-пашина. 5-голова (чубчик). 6-лапи.

7-огузок. 8-крупон (7 і 8 входять до складу чепрака).

Завдання (задачі)

    1. Освоїти порядок і методи визначення вгодованості конепоголів'я. У віварії факультету або на фермі учгоспу окомірно і методом промацування визначити вгодованість коней різного віку. Зробити відповідні висновки.

    2. Провести у відповідності із стандартом сортове розділення туші і нанести границі сортових відрубів, використовуючи абриси туш коней.

    3. Вивчити вимоги ГОСТ 5111-55 про порядок і методи визначення вгодованості забійного поголів'я овець і кіз. Користуючись методом прощупування визначити вгодованість овець і кіз, які знаходяться у віварії факультету. Висновки записати у лабораторний зошит.

    4. Освоїти методику клеймування туш коней, овець і кіз згідно їх якості. На абрисі туші конини та овечої тушки різної якості нанести відповідне клеймо.

    5. Вивчити вимоги ГОСТ 7596-55 і в лабораторному зошиті на абрисі овечої тушки нанести границі сортових відрубів м'яса.

Питання до контролю знань:

  1. За якими ознаками і яким методом визначають вгодованість коней, овець і кіз?

  2. На які статево вікові групи і за якими ознаками розділяють конепоголів'я для забою?

  3. На які категорії за вгодованістю розділяють конепоголів'я для забою?

  4. На які категорії розділяють овець і кіз для забою згідно ГОСТ 5111-55?

  5. За якими ознаками і на які категорії за якістю розділяють конину лошатину?

  6. За якими ознаками і на які категорії за якістю розділяють баранину і козлятину за ГОСТ 1935-55?

  7. На які відруби розділяють конячу тушу?

  8. На які відруби розділяють овечу тушу згідно ГОСТ 7596-55?

  9. Які сорти і яке їх процентне співвідношення у баранині і козлятині?

  10. Яка форма клейма і методика клеймування конини?

  11. Які клейма і яка методика клеймування баранини?

  12. В чому різниця у клеймуванні козлятини?

  13. Що таке топографія шкури і на які ділянки вона ділиться?

  14. На які частини ділиться коняча шкура?

  15. На які групи і сорти та за якими ознаками розділяють конячі шкури?

  16. Як вимірюють довжину і ширину овчини і козлини?

  17. В яких одиницях вимірюють площу овчин і козлин?

  18. На які групи діляться овчини і козлини за площею?

Рекомендована література:

ГОСТ 20079-74, 27095-86, 382-91, 18253-72, 1 (С.47-72), 9 (С.42-47), 10(С.115-120), 12(0.38-45,388-390).

1 (С.47-72), 7 (С.5-12), 9 (С.22-23,130-153), 10 (С.120-123), 12 (С.74-81,155-190),

ГОСТ 392-91, 1935-55, 5111-55, 7596-55, 392-91.

Тема: Сільськогосподарська птиця. Стандартизація продуктів птахівництва

Мета заняття: освоїти прийоми та техніку визначення вгодованості забійної птиці, вивчити вимоги діючих стандартів до продуктів птахівництва

Прилади і обладнання: рисунки, муляжі, птиця у віварії факультету, відповідні НТД

Зміст заняття і методика його проведення: птахівництво галузь, яка об'єднує в собі декілька видів птиці. Одні види птиці безпосередньо орієнтовані на виробництво дієтичного пташиного м'яса (качки, гуси, індики), інші види-для виробництва як м'яса, так і харчового яйця (переважно кури і цесарки).

Вимоги до птиці, яку здають на забій, викладені у ДСТУ-3136-95 "Птиця с/г для забою. Технічні умови". Стандарт поширюється на с/г птицю для забою (курчата, кури, курчата-бройлери, індики, індичата, качки, каченята, гуси, гусенята, цесарки, цесарята) і визначає вимоги до птиці під час здавання-приймання, які є обов'язковими для птахівничих та птахопереробних підприємств України.

Птицю, призначену для забою, поділяють на молодняк (курчата, курчата-бройлери, індичата, каченята, гусенята, цесарята) і дорослу (кури, цесарки, качки, гуси, індики).

У молодняку кіль грудної кістки неокостенілий (хрящоподібний), кільця трахеї еластичні, легко стискуються, в крилі одне чи більше ювенальних махових пір'їн із загостреними кінцями, у бройлерів-не менше п'яти. Шкіра на ногах у курчат, курчат-бройлерів, індичат та цесарят еластична, луска щільно прилягає. У півників та молодих індиків шпори не розвинуті (у вигляді горбиків), при промацуванні м'які і рухливі. У каченят та гусенят шкіра на ногах ніжна, еластична, дзьоб не-ороговілий.

У дорослої птиці кіль грудної кістки окостенілий, твердий, кільця \^ трахеї тверді, не стискуються. Луска та шкіра на ногах груба, шорстка. Шпори у індиків та півнів тверді, дзьоб ороговілий. Підготовлена до здачі птиця повинна бути без травматичних ушкоджень. Допускається здавання птиці з ушкодженнями гребенів, переломами плюсни та пальців, незначними викривленнями спини та кіля грудної кістки, незначними саднами та подряпинами, а також з наминами на кілі грудної кістки на стадії ледве вираженого ущільнення шкіри.

Жива маса однієї голови птиці, що підлягає здаванню, повинна бути не менше ніж, г: курчата-600, курчата-бройлери-900, каченята-1400, гу-сенята-2300, індичата-2200, цесарята-700.

У кожній партії курчат може бути не більше як 15% загальної їх кількості масою від 500 до 600 г, курчат-бройлерів-не більше як 10% масою від 800 до 900 г при відповідності вимогам щодо вгодованості птиці, яка здається.