- •2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- •3. Типи контролю за міжнародною системою.
- •4. Структура міжнародної системи.
- •Наддержава
- •5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
- •6. Версальська система міжнародних відносин.
- •7. Постдамська система міжнародних відносин.
- •8. Характер та цілі першої світової війни.
- •9 "Геополітичні наслідки першої світової війни"
- •Розчленування Німеччини.
- •Союзники Німеччини втратили:
- •10 "Причини першої світової війни"
- •11 "Створення Ліги націй та її діяльність"
- •12 "Завершення першої світової війни та її наслідки"
- •13 "Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)"
- •14 "Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз"
- •15 "Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції"
- •16 "Мандатна система"
- •17 "Російське питання на Паризькій мирній конференції"
- •18 "Вашингтонська конференція та її рішення"
- •19 "Генуезька конференція"
- •20 "Рапальський договір"
- •21 "Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)"
- •22 "Конференція в Локарно"
- •23 "Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога"
- •26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
- •27. Проект "Східного пакту"
- •28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Фр, срср і Чехосл.
- •29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- •30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй
- •31. Становлення блоку агресорів
- •32. Криза Вашингтонської системи (агресія Японії)
- •33. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
- •34. Аншлюз Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- •35. Мюнхенська угода.
- •36. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- •37. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •38. Початок Другої світової війни.
- •39. Політичний зміст другої світової війни.
- •40. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •41. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- •42. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
- •43. Атлантична хартія.
- •44. Вступ сша у другу світову війну.
- •45. Московська конференція мзс 1943 року.
- •46. Тегеранська конференція
- •47. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •48. Потсдамська конференція.
- •49. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •51. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •55. Створення Ліги арабських держав
- •56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- •57. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- •58. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- •59. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
- •60. Ідеологічні чинники «холодної війни».
- •61. «Доктрина Трумена».
- •62. «План Маршала»
- •63. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- •64. Створення овд
- •65.Створення анзюс
- •66. Багдадський пакт (сенто)
- •67. Утворення сеато
- •68. Утворення двох німецьких держав
- •69. Паризька угода 1954 року
- •70. Карибська криза
- •71. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- •72. Доктрина Хальштейна
- •73. Заключний етап нбсе у Хельсинкі.
- •74. «Нова східна політика» фрн
- •18 Вересня 1973р. Ндр і фрн стали членами оон.
- •75. Радянсько-югославський конфлікт.
- •76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •77. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •78 Тгренадська війна в Катаї та проголошення кнр.
- •79 Війна в Кореї та її наслідки.
- •Північна Корея
- •Південна
- •80. Тайванська криза 1958 року.
- •81. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки. Утворення дрв. Боротьба в'єтнамського народу проти французької агресії
- •Китай і сша
- •82. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •Паризька угода
- •83 Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- •84. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- •85. Утворення держави Ізраєль. Арабо-ізраєльська війна 1948 рр.
- •86. Суезька криза 1956 року.
- •87. Шостиденна війна та її наслідки.
- •88. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •89. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході
- •90. Ірано-Іракська війна
- •91. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- •1) Національний; 2) регіональний; 3) глобальний або міжнародний.
- •Кувейтська криза: коротка довідка
- •Історичні коріння та причини кризи в Перській затоці.
- •Утворення антиіракської коаліції.
- •Політика срср.
- •Роль оон у врегулюванні кризи.
- •92. Об'єднання Німеччини
- •93. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •94. Нато як один з найголовн. Компонентів біполярної системи мв (50-80рр)
- •95. Трансформація стран нато наприкінці 80х-90хрр.
- •96. Розширення нато на схід
- •97. Західноєвропейська інтеграція
- •98. Еволюція ес в 60-70 рр.
- •99. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 80-х років
- •100. Підписання Маастрихтського договору. Утворення ес
- •101. Міжурядова конфренція ес 96-97рр.
- •1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- •2) Питання розширення єс.
- •3) Надання єс військового виміру.
- •102. Амстердамський договір
18 "Вашингтонська конференція та її рішення"
Вашингтонська конференція проходила з 12 листопада 1921 року до 6 лютого 1922 року. Основними проблемами, які мали бути вирішені на ній, були проблеми обмеження морського озброєння та проблеми тихоокеанського регіону. В цій конференції брали участь 9 країн: США та делегації Англії, Франції, Італії, Японії, Бельгії, Голандії, Португалії та Китаю. Всі ці країни вітали ініціативу проведення конференції, але кожна мала свої інтереси. Так, наприклад, Японія виступала за обговорення питань морського озброєння та зовсім не хотіла торкатися проблем тихоокеанського регіону, а саме проблем Китаю. Радянську Росію на конференцію не було запрошено, хоча все ж таки неофіційно прибула делегація від Далекосхідної Республіки, яка зіграла певну роль в розвитку конференції. Вона мала в своєму розпорядженні деякі секретні договори, які почала публікувати в пресі напередодні конференції. Це були документи про секретні спільні дії Японії з генералом Семеновим проти Радянської Росії, що свідчило про загарбницький характер Японії та матеріали таємних франко-японських переговорів про спільні дії, щодо витіснення США з Азії. Все це істотно загострило протиріччя в таборі колишніх соbuюзників.
Порядок денний Вашингтонської конференції містив два питання:
Обмеження морських і сухопутних озброєнь, правила користування новими засобами війни.
Тихоокеанське та далекосхідне питання.
Протягом цієї конференції було укладено ряд договорів (трактатів):
“Договір чотирьох держав”, який 13 грудня 1921 року підписали США, Англія, Франція, Японія. Основна мета договору: надання взаємних гарантій недоторканості острівних володінь учасників договору в Тихому океані. Після ратифікації цього договору Англо-Японський союз 1911 року втрачав свою силу.
“Договір п’яти держав”, який 6 лютого 1922 року підписали США, Англія, Франція, Японія та Італія. Основна мета договору: обмеження морських озброєнь. Заборонялося будівництво військових кораблей водотонажність яких перевищувала 35 тис. тон. Було встановленно співвідношення озброєнь:
Англія – 5
США – 5
Франція – 3
Японія – 1,75
Італія – 1,75.
“Договір дев’яти держав”, який 6 лютого 1922 року підписали всі держави-учасниці конференції. Основна мета: проголошення принципу поваги суверенності Китаю, поваги територіальної адміністративної недоторканності (але све це було лише на папері). Разом з цим було проголошено принцип “відкритих дверей та рівних можливостей” для всіх націй на території Китаю в галузі торгівлі та промисловості.
19 "Генуезька конференція"
Генуезька конференція проходила з 10 квітні по 19 травня 1922 року. В ній брали участь 29 держав. Це була перша найбільш представницька міжнародна конференція, де приймали участь країни Четверного союзу та Росія. Головною проблемою обговорення була проблема економічних зв’язків та проблема повернення російських боргів.
США не приймали участь в цій конференції, пояснюючи це тим, що конференція носить не суто економічний характер, а скоріше політичний. Насправді США побоювалися обговорювати проблеми скорочення або ліквідації боргів.
На конференції було створено чотири комісії:
політична
фінансова
економічна
транспортна
Радянська делегація була включена лише в політичну комісію.
В ході цієї конференції радянською стороною було висунуто пропозицію рівноправного економічного співробітництва всіх держав, загального скорочення озброєнь та збройних сил, скликання всесвітнього конгресу для встановлення загального миру.
Але західні делегації різко виступили проти радянських пропозицій, обгрунтовуючи це тим, що не треба перевантажувати роботу конференції і в першу чергу треба обговорити проблему боргів. Згодом, рада Антанти висунула вимоги радянській Росії щодо повернення боргів, але радянська сторона рішуче відхилила їх і висунула свої претензії про відшкодування збитків яких завдали радянській Росії іноземні держави під час воєнної інтервенції. Пізніше радянська сторона висловила готовність компенсувати збитки іноземців в Росії, якщо будуть відшкодовані радянські втрати від іноземної інтервенції. Разом з тим вона погоджувався сплатити довоєнні борги за умови відстрочення їх на ЗО років і надання радянській державі кредитів.
Незабаром радянській стороні було висунуто нові кабальні умови, які вона знов відхилила. Таким чином конференція зайшла в тупик і в принципі не принесла нічого позитивного.
Останнє, що необхідно відмітити – це те, що радянська Росія в принципі винесла деякий позитив з цієї конференції, під час якої вона уклала Рапалльський договір з Німеччиною 16 квітня 1922 року, який передбачав відновлення дипломатичних стосунків, скасування взаємних відшкодувань, розвиток торгівлі та інше.