Аварійне прогнозування

1. Для аварійного прогнозування приймаємо фактичні умови, які склалися на момент аварії, тобто:

• кількість ХНР: 5,8 т;

• характер виливу і висота: „вільно”;

• напрямок і швидкість вітру: південно-східний, 3 м/с;

• температура повітря: +15^оС;

• час аварії і погодні умови: ніч,напівясно.

2. За таблицею 7 визначаємо СВСП, яка відповідає таким метеорологічним умовам. Це – інверсія.

3. За таблицею 5 визначаємо, що для швидкості вітру 3 м/с кут сектора зони зараження φ=45^о.

4. За таблицею 12 шляхом інтерполяції визначаємо глибину розповсюдження хмари НХР, записавши попередньо проміжні значення Г_табл для температури +15^оС:

5 т – 1 км;

10 т – 1,45 км.

Г_табл = (1,45-1)/5*0,8+1 = 1,1 км.

5. Ураховуючи характер виливу отруйної речовини «вільно», поправку на обвалування ємності (табл. 1) не застосовуємо; Г´ = Г_табл =1,1 км.

6. Оскільки розповсюдження хмари стримує сільська забудова навколо станції, враховуємо поправку на перешкоду (за табл.3):

Г = 1,1 – 1,1/3,5 = 0,78 км.

7. Площа ЗМХЗ за формулою (1) становить:

S_змхз=8,72·10^-3·0,78²·45 = 0,24 км².

8. Площа ПЗХЗ за формулою (2) становить:

S_пзхз= 0,133·0,78²·4^0,2 = 0,11 км².

9. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:

Ш_пзхз= 0,3·0,78^0,75 = 0,25 км.

10. Наносимо одержані дані на карту місцевості.

11. Прогнозована кількість людей, котрі потрапили у фактичну зону зараження (ПЗХЗ), при щільності населення 300 чол./км² буде:

N = 300*0,10 = 30 осіб.

За умови перебування половини з них (15 чол.) на відкритій місцевості найпростішими засобами індивідуального захисту зможуть скористатися не більше 16%, тобто 30*0,16 = 3 чол. Із цієї кількості людей постраждає (табл. 6) 50%, тобто 3/2 = 2 чол.

З 84% людей, що опинилися на відкритій місцевості (це 15*0,84 = 13 чол.), постраждають усі (табл. 6). Перебуваючи в будівлях, найпростішими засобами захисту скористається 16% людей, тобто 3 чоловіка. Із них постраждає лише 45%, тобто 3*0,45 = 1 чол. Кількість тих, хто не скористався засобами індивідуального захисту, перебуваючи в будинках, – 13 чол., із них постраждає половина: 13*0,5 = 6 чол.

Складаємо таблицю:

Загальна чисельність населення в осередку ураження 30 чол., із них:
у будинках (50%) – 15 чол., із них:		на вулицях (50%) – 15 чол., із них:
в ЗІЗ (5%) – 3 чол.	без ЗІЗ (95%) – 12 чол.	в ЗІЗ (5%) – 3 чол.	без ЗІЗ (95%) – 12 чол.
постраждає (за табл.6):
45% – 1 чол.	50% – 6 чол.	50% – 2 чол.	100% – 15 чол.
разом постраждає:
24 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) – 6 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) – 10 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) – 8 чол.

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до житлового масиву. Враховуючи напрямок вітру вимірюємо за картою відстань від місця аварії до житлових кварталів. Вона становить 0,05 км. За таблицею 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 16 км/год. Тоді час t = 0,05/16 = 0,003 год., або 0,18 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Час дії джерела забруднення для сірчаного ангідриду для реальних метеоумов становить 0,82 год. (табл. 18). Це означає, що для рятувальників, котрі працюватимуть в протигазах, немає необхідності організовувати роботу для кількох змінних бригад, оскільки час перебування в засобах захисту шкіри (табл. 8) при температурі +15⁰С становить 2 години і більше.

Література

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 439 с.

3. Миценко І.М., Мезенцева О.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. – 404 с.