
- •Лекція 1 загальні положення
- •1.1. Джерела напруги й струму
- •1.2. Схеми електричних ланцюгів
- •1.3. Енергія й потужність електричних ланцюгів
- •Лекція 2 електричні ланцюги постійного струму
- •2.1. Основні поняття й визначення
- •2.2. Основні закони електричних ланцюгів
- •2.3. Прості ланцюги й методи їхнього розрахунку
- •2.4. Розрахунок ланцюгів оснований на перетворені трикутника опорів в еквівалентну зірку та навпаки
- •Лекція 3 складні ланцюги й методи їхнього розрахунку
- •3.1. Метод контурних струмів
- •3.2. Метод вузлових потенціалів
- •3.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 4 електричні ланцюги однофазного перемінного струму
- •4.1. Основні поняття й визначення
- •4.2. Діючі й середні значення перемінного струму та напруги
- •4.3. Векторні і часові діаграми
- •4.4. Параметри й закони ланцюгів перемінного струму
- •4.5. Нерозгалужені ланцюги перемінного струму
- •Лекція №5 вплив активного опору, індуктивності та ємності на параметри електричного кола
- •5.1. Ланцюг з активним опором і індуктивністю
- •5.5. Ланцюг із паралельним з'єднанням елементів
- •5.6. Змішане з'єднання приймачів
- •Лекція 6 Символічний метод розрахунку електричних ланцюгів
- •Лекція 7 резонансні явища у ланцюгах змінного струму
- •7.1. Основні поняття й визначення
- •7.2. Резонанс напруг
- •7.3. Резонанс струмів
- •Лекція 8 трифазні електричні ланцюги
- •8.1. Основні поняття й визначення
- •8.2. З'єднання фаз трифазних ланцюгів
- •8.3. Потужність трифазних ланцюгів
- •Лекція 9 Розрахунки трифазних ланцюгів
- •9.1. Розрахунок симетричних ланцюгів
- •9.2. Розрахунок несиметричних ланцюгів.
- •Література
2.3. Прості ланцюги й методи їхнього розрахунку
Простими ланцюгами постійного струму називають ланцюги з послідовним, паралельним або змішаним з'єднанням їхніх параметрів. Для розрахунку таких ланцюгів використовують закон Ома і так звані еквівалентні перетворення. Суть останніх полягає у тому, що на окремих ділянках ланцюга ряд елементів заміняється одним еквівалентним за умови незмінності струму й напруги у не перетворених ділянках ланцюга. У результаті спрощується вихідний ланцюг і, отже, процес його розрахунку. На рис. 2.3 приведені два можливих варіанти нерозгалуженого ланцюга. В одному ланцюзі (рис. 2.3, а) послідовно з'єднані тільки опори, а в іншому (рис. 2.3, б) – усі елементи. Струм у кожному ланцюзі визначається за законом Ома.
Звідси очевидно наступне:
а) у нерозгалуженому ланцюзі при з'єднанні n опорів:
|
(2.7) |
тобто еквівалентний опір послідовно з'єднаних опорів дорівнює сумі цих опорів;
а) б)
Рис. 2.3. Схеми нерозгалужених ланцюгів
б) у нерозгалуженому ланцюзі при з'єднанні m генераторів напруги:
|
(2.8) |
тобто ЕРС еквівалентного джерела напруги дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС, а його внутрішній опір дорівнює сумі внутрішніх опорів усіх джерел напруги, з'єднаних послідовно;
в) спадання напруги на окремих ділянках нерозгалуженого ланцюга пропорційні їхнім опорам:
|
(2.9) |
г) потужність ланцюга дорівнює сумі потужностей окремих її елементів.
На рис. 2.4, а приведена типова схема паралельного з'єднання споживачів. Напруга на затисках усіх віток однакова і дорівнює:
а) б)
Рис. 2.4. Схеми розгалужених ланцюгів споживачів (a) і джерел напруги (б)
Сила струму I у нерозгалуженій частині ланцюга відповідно до першого закону Кірхгофа дорівнює:
I = I1 + I2 + I3 =U/R1+ U/R2 + U/R3 = U (G1 + G2 +G3 ).
Звідси випливає, що при рівнобіжному з'єднанні споживачів, що містять тільки опір, мають місце наступні співвідношення:
а) еквівалентна провідність ланцюга дорівнює
|
(2.11) |
де n — число споживачів;
б) сила струму кожної вітки споживача визначається виразом:
In = ∑ U · Gk;
в) потужність ланцюга дорівнює сумі потужностей окремих споживачів:
P = ∑ U2 · Gk.
Особливість паралельного з'єднання у тому, що всі вітки ланцюга знаходяться під однаковою напругою й режим роботи кожної не залежить від інших.
Практичний інтерес являє рівнобіжне з'єднання джерел напруги, що працюють на загальне навантаження. На рис. 2.4, б представлена схема рівнобіжного з'єднання двох джерел напруги. Для цього ланцюга, у відповідності з другим законом Кірхгофа, одержуємо:
E1 – I1R01 =U = I Rнв, E2 – I2R02 =U = I Rнв. |
(2.12) |
Рівняння (2.12) називаються рівняннями паралельної роботи джерел напруги. Аналізуючи їх, можна зробити наступні висновки: якщо ЕРС одного джерела напруги буде менше напруги U, то він перейде в режим споживача; якщо ЕРС і внутрішні опори паралельно працюючих джерел рівні, то будь-який струм навантаження розподілиться між джерелами рівномірно; якщо ЕРС паралельно працюючих джерел напруги рівні, а внутрішні опори різні або, навпаки, ЕРС не рівні, а внутрішні опори однакові, то через джерело з меншим внутрішнім опором і джерелом із більшою ЕРС буде проходити більший струм.