3. Поняття поточного фінансового плану, порядок його складання

Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів, які дають змогу підприємству визначити джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах є змінною, а це приводить до нестачі або надлишку фінансових ресурсів. Поквартальна розбивка річного фінансового плану дає змогу вистежувати процес виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Фінансовий план складається з п’яти розділів:

1. джерела формування та надходження коштів;

2. приріст активів підприємства;

3. повернення залучених коштів;

4. витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5. покриття збитків минулих періодів.

У розділі І “Джерела формування та надходження коштів” відображаються суми коштів, які будуть сформовані підприємством у плановому році, а також суми коштів, сформовані в попередні періоди, що використовуватимуться для забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, а також виконання зобов’язань у плановому періоді.

У розділі ІІ “Приріст активів підприємства” відображаються суми витрат у плановому році, пов’язані з придбанням та створенням активів підприємства.

У розділі ІІІ “Повернення залучених коштів” відображається повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені в попередні періоди.

У розділі ІV “Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів” відображаються суми витрат підприємства на виконання зобов’язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризованої заборгованості зі сплати податків та обов’язкових платежів.

У розділі V “Покриття збитків минулих періодів” відображається спрямування коштів на покриття збитків, які виникли в підприємства в минулі періоди.

Якщо фінансовим планом не передбачене отримання прибутку від звичайної діяльності підприємства в плановому періоді, то додатково до нього включається розрахунок фінансових результатів.

Затверджена форма фінансового плану є розрахунковим документом, де визначено основні показники, що підлягають контролю в процесі управління підприємством. До таких показників належать:

• прибутковість діяльності підприємства;

• спрямування коштів на його виробничий розвиток;

• зростання власного капіталу;

• обсяг надходжень податків та обов’язкових платежів;

• погашення заборгованості минулих років перед бюджетом.

За виконання цих показників відповідає керівник підприємств відповідно до укладеного з ним контракту.

4. Зміст і значення оперативного фінансового планування

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Це пов’язано з тим, що фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Виконання річного фінансового плану (плану доходів та витрат) здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати оперативний фінансовий план.

Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, – забезпечити залучення коштів.

Більшість підприємств складають оперативні фінансові плани як окремі складові системи оперативного фінансового планування, зокрема платіжний, податковий календар та касовий план.

Платіжний календар складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання. З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Підприємства поряд з платіжним календарем складають податковий календар, де вказують перелік податків і дати їх сплати.

Також має місце складання касового плану. Це план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Він необхідний для контролю за надходженнями і витратами готівки. Особливе значення касовий план має для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частку доходів становить саме готівка.

Касовий план усі підприємства мають подати за 45 днів до початку відповідного кварталу до банку, що з ним підприємство уклало договір про розрахунково-касове обслуговування. Крім цього, касовий план необхідний підприємству ще й для того, щоб якомога точніше уявляти обсяг зобов’язань перед працівниками підприємства щодо виплати заробітної плати та інших виплат.