4. Основні показники фінансового стану підприємства

Комплекс основних оцінних показників фінансового стану можна класифікувати за такими ознаками: майновий стан підприємства, його прибутковість; ліквідність, платоспроможність та кредитоспроможність; фінансова стійкість та стабільність; рентабельність; ділова активність; оцінка акціонерного капіталу.

Для оцінки майнового стану підприємства доцільно використовувати п'ять показників, розраховуючи їх у порядку, наведеному в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки майнового стану підприємств

№	Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1	Сума господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства	Результат нетто-балансу
2	Питома вага активної частини основних засобів
3	Коефіцієнт зносу основних засобів
4	Коефіцієнт оновлення основних засобів
5	Коефіцієнт вибуття основних засобів

Важливою складовою фінансового аналізу підприємства будь-якої сфери діяльності і форми власності має бути оцінка його прибутковості, для якої доцільно використовувати шість показників (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Класифікація та порядок розрахунку показників прибутковості підприємства

№	Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
	Прибутковість інвестицій у звичайні акції
	Прибутковість інвестицій у фірму
	Головний показник прибутковості
	Прибутковість активів
	Оборотність матеріальних активів
	Прибутковість реалізації

Для оцінки ліквідності, платоспроможності та кредитоспроможності використовується комплекс із 21 показника, призначений для цієї мети (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки ліквідності, платоспроможності та кредиторської заборгованості

№	Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1	Величина власних оборотних коштів	[Власний капітал] + [Довгострокові зобов’язання] - [Основні засоби та вкладення, або поточні активи] - [Поточні зобов’язання]
2	Маневреність власних оборотних коштів
3	Коефіцієнт покриття поточний
4	Коефіцієнт покриття загальний
5	Коефіцієнт швидкої ліквідності
6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність)
7	Частка оборотних коштів у активах
8	Частка виробничих запасів у поточних активах
9	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів
10	Коефіцієнт покриття запасів
11	Коефіцієнт критичної оцінки
12	Період інкасації дебіторської заборгованості
13	Тривалість кредиторської заборгованості
14	Співвідношення довгострокових зобов’язань кредиторами та довгострокових джерел фінансування (коефіцієнт довгострокових зобов’язань)
15	Коефіцієнт поточної заборгованості акціонерам
16	Співвідношення грошових потоків та заборгованості кредиторам
17	Співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов’язань кредиторам
18	Коефіцієнт автономії (незалежності)
19	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів
20	Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів
21	Оборотність матеріальних запасів

Ліквідність підприємства – це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналіз ліквідності балансу здійснюється через порівняння коштів і за активом, які згруповано за мірою їхньої ліквідності (в порядку її зниження) із зобов'язаннями за пасивом, об’єднаними за термінами їхнього погашення (в порядку зростання термінів сплати).

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетворення на грошові кошти, активи підприємства підрозділяють на такі групи:

А 1 – найліквідніші активи (усі грошові кошти підприємства, та короткострокові фінансові вкладення);

А 2 – активи, що легко реалізуються (дебіторська заборгованість та інші легкореалізовувані активи);

А 3 – активи, що повільно реалізуються (запаси та витрати II розділу балансу, за винятком витрат майбутніх періодів, а також довгострокові фінансові вкладення, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція тощо);

А 4 – активи, що важко реалізуються (основні фонди, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення, обладнання, устаткування).

Пасиви балансу групуються в порядку настання терміну оплати в такі групи:

П 1 – найтерміновіші пасиви (кредиторська заборгованість та інші найтерміновіші пасиви);

П 2 – короткострокові пасиви (короткострокові кредити та позикові кошти);

П 3 – довгострокові пасиви (довгострокові кредитні й пози­кові кошти);

П 4 – постійні пасиви (джерела власних коштів І розділу пасиву). Для збереження балансу активів та пасивів підсумок даної групи зменшується на суму витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки згрупованих активів і пасивів. Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≥ П4.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз усього комплексу оцінних показників доцільно доповнювати докладною оцінкою кредитоспроможності підприємства.

Під кредитоспроможністю підприємства розуміють наявність у нього фінансових можливостей одержання кредиту та повернення його у належний термін.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Нині, за умов нестабільного фінансового стану багатьох підприємств, можливості їхнього банкрутства, особливого значення набуває систематична (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати (у разі деталізованого аналізу) за 12-ма показниками, порядок розрахунку яких показано табл. 9.4.

Таблиця 9.4