5. Моделі фінансових відносин у суспільстві
Вивчаючи дане питання, слід зазначити, що вибір фінансової моделі – це вибір шляху розвитку суспільства. Розподіл і перерозподіл ВВП може здійснюватись за різними схемами, згідно з якими й будуються моделі фінансових відносин у суспільстві. Моделі розрізняються за двома ознаками:
За послідовністю розподілу ввп:
ринкової економіки;
адміністративної економіки.
Модель ринкової економіки є основною, вона пройшла значний шлях розвитку й домінує у світі. Щодо її суті, то спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники і службовці, яким виплачується заробітна плата. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.
Сутність моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті та виключалась із розподільних відносин. Характерною ознакою є те, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.
за рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансовї моделі ринкової економіки:
американську;
західноєвропейську модель;
скандинавську модель.
Американська модель характеризується незначним рівнем бюджетної централізації – 25-30%. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги. Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті, на примусовій фінансовій стимуляції.
Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті – 35-45%. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.
Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50-60%. Вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як у галузі освіти, так і охорони здоров'я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня ВВП на душу населення та високого рівня культури й свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.
Вибір фінансової моделі – це вибір шляху розвитку суспільства, становлення певної системи економічних інтересів, які лежать в основі забезпечення впливу на темпи і пропорції цього розвитку.
6. Головні напрями фінансового впливу на процеси суспільного розвитку
Можна виділити три головні напрями фінансового впливу на процеси суспільного розвитку:
1) фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення;
2) фінансове регулювання економічних і соціальних процесів;
3) фінансове стимулювання.
Фінансове забезпечення відтворювального процесу – це покриття затрат за рахунок фінансових ресурсів, акумульованих суб’єктами господарювання і державою. Воно може здійснюватись у таких формах:
бюджетне фінансування – надання коштів з бюджету на безповоротних засадах;
кредитування – надання коштів на принципах повернення, платності, строковості і забезпеченості;
самофінансування – відшкодування видатків суб'єктів господарювання з основної діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел;
оренда (лізинг) – передача права користування майном суб’єктові підприємницької діяльності на платній основі та на визначений угодою термін;
інвестування – процес вкладання грошей в об’єкти з розрахунком отримання додаткового доходу.
Фінансове регулювання – метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів. Фінансове регулювання здійснюється через систему норм і нормативів, лімітів та фінансових резервів.
У складі фінансових стимулів розвитку виробництва і підвищення його ефективності можна виділити: бюджетні стимули; ефективне інвестування фінансових ресурсів;фінансові пільги.
