- •1. Охарактеризуйте політичні ідеї легістів
- •2. Охарактеризуйте основні функції політичної науки
- •3. Дайте визначення політичної системи суспільства та розкрийте її структуру
- •4. Охарактеризуйте політичні погляди Міхновського та Донцова
- •5. Дайте визначення політичної влади та розкрийте її особливості
- •6. Охарактеризуйте суб’єкти політики за характером і місцем у соціальному структурному суспільстві (соціальні, інституційні, функціональні)
- •7. Визначте об’єкт, предмет та структуру політичної науки
- •8. Охарактеризуйте правильні та неправильні форми правління за Платоном та Аристотелем
- •9. Назвіть елементи політичної системи України визначені її конституцією
- •10. Розкрийте джерела та ресурси політичної влади
- •11. Дайте визначення політичному режиму та поясніть, як він співвідноситься з політичною системою суспільства
- •12. Охарактеризуйте етико-політичні вчення Конфуція
- •13. Розкрийте специфіку державної політичної влади
- •15. Розкрийте типологію політичних систем за Алмондом
- •16. Розкрийте сутність концепції розподілу влади
- •17. Дайте визначення політики та охарактеризуйте її як суспільне явище
- •18. Охарактеризуйте політико - релігіозні вчення середньовіччя (Аврелій, Августин, Фома Аквінський)
- •19. Розкрийте функції політичної влади
- •20. Охарактеризуйте біхевіористичний та комперативний методи дослідження політології.
- •21. Розкрийте сутність політико-філософської концепції природних прав людини та громадянської угоди
- •22. Охарактеризуйте функції політології
- •24. Охарактеризуйте структуру політичної влади
- •25. Розкрийте механізм здійснення політичної влади в Україні (Назвіть форми та методи здійснення політичної влади)
- •26. Визначте особливості політичної влади України на сучасному етапі
- •27. Назвіть методи дослідження політичної науки та охарактеризуйте основні з них
- •28. Розкрийте сутність влади як суспільні відношення та охарактеризуйте основні концепції влади
- •29. Розкрийте спільне та відмінне у поглядах Аристотеля і Платона на державу
- •30. Дайте визначення політичної системи суспільства та охарактеризуйте основні елементи її структури
8. Охарактеризуйте правильні та неправильні форми правління за Платоном та Аристотелем
Форму держави Арістотель характеризує, як політичну систему, яка уособлюється верховною владою в державі. З огляду на це, форма держави визначається кількістю правлячих (один, небагато, більшість). Крім того, розрізняються правильні і неправильні форми держави: у правильних формах правителі мають на меті загальне благо, в неправильних — тільки своє особисте благо. Трьома правильними формами держави є монархічне правління (царська влада), аристократія і політія, а відповідними неправильними формами є — тиранія, олігархія і демократія. В свою чергу, кожна форма має кілька видів, оскільки можливі різноманітні комбінації формотворчих елементів.
Найбільш правильною формою держави Арістотель називає політію. Це така форма держави, в якій править більшість в інтересах загального блага. Політія, за Арістотелем, є своєрідним поєднанням олігархії і демократії, їхніх кращих сторін, будучи вільною від недоліків і крайнощів двох останніх. По суті, арістотелівська політія означає не тільки особливу форму держави; вона, одночасно, є теоретичною конструкцією політичної форми влади взагалі. У цьому аспекті вона служить своєрідним еталоном для реально існуючих державних форм і критерієм для визначення рівня їхньої політичності або неполітичності, відхилення від норм політичної справедливості.
Платон виділяв 8 форм державного правління: 1) істинне правління; 2) законна монархія (царська влада); 3) незаконна монархія (тиранія); 4) законна влада небагатьох (аристократія); 5) незаконна влада небагатьох (олігархія); 6) законна демократія (на основі законів); 7) незаконна демократія (за відсутності законів); 8) тімократія (ненависний Платону тип владування).
Ідеальна держава Платона — це справедливе, засноване на законах, правління кращих. Таке правління може бути або царською владою (якщо серед правителів вирізняється хтось один — найдостойніший), або аристократією — владою декількох кращих. Через недосконалість людської натури така держава не може бути вічною і зміниться іншими, гіршими формами правління — тимократією, олігархією, демократією або тиранією. Причому кожна з цих форм є гіршою за попередні.
Виродження ідеальної аристократії призводить до появи приватної власності, поділу людей на багатих і бідних, вільних і рабів. Замість розумного начала в державі починає панувати вольове. Це — тимократія, тобто правління, де панують честолюбство й сила. Така держава постійно воюватиме, а війна є головним джерелом суспільних бід. Війни і розбрат, накопичення значного багатства в окремих осіб призводять до переродження тимократії у ще гіршу форму правління — олігархію. Це влада небагатьох — жадібних і багатих. Подальше зростання майнової нерівності, обурення бідних проти багатих призводять до повстання. Коли воно закінчується перемогою бідняків, ті знищують або проганяють багатіїв і встановлюють владу народу — демократію, яка є ще гіршою формою правління, ніж олігархія. Заперечував не взагалі демократію як владу народу, а демократію як владу натовпу — охлократію.