- •1. Охарактеризуйте політичні ідеї легістів
- •2. Охарактеризуйте основні функції політичної науки
- •3. Дайте визначення політичної системи суспільства та розкрийте її структуру
- •4. Охарактеризуйте політичні погляди Міхновського та Донцова
- •5. Дайте визначення політичної влади та розкрийте її особливості
- •6. Охарактеризуйте суб’єкти політики за характером і місцем у соціальному структурному суспільстві (соціальні, інституційні, функціональні)
- •7. Визначте об’єкт, предмет та структуру політичної науки
- •8. Охарактеризуйте правильні та неправильні форми правління за Платоном та Аристотелем
- •9. Назвіть елементи політичної системи України визначені її конституцією
- •10. Розкрийте джерела та ресурси політичної влади
- •11. Дайте визначення політичному режиму та поясніть, як він співвідноситься з політичною системою суспільства
- •12. Охарактеризуйте етико-політичні вчення Конфуція
- •13. Розкрийте специфіку державної політичної влади
- •15. Розкрийте типологію політичних систем за Алмондом
- •16. Розкрийте сутність концепції розподілу влади
- •17. Дайте визначення політики та охарактеризуйте її як суспільне явище
- •18. Охарактеризуйте політико - релігіозні вчення середньовіччя (Аврелій, Августин, Фома Аквінський)
- •19. Розкрийте функції політичної влади
- •20. Охарактеризуйте біхевіористичний та комперативний методи дослідження політології.
- •21. Розкрийте сутність політико-філософської концепції природних прав людини та громадянської угоди
- •22. Охарактеризуйте функції політології
- •24. Охарактеризуйте структуру політичної влади
- •25. Розкрийте механізм здійснення політичної влади в Україні (Назвіть форми та методи здійснення політичної влади)
- •26. Визначте особливості політичної влади України на сучасному етапі
- •27. Назвіть методи дослідження політичної науки та охарактеризуйте основні з них
- •28. Розкрийте сутність влади як суспільні відношення та охарактеризуйте основні концепції влади
- •29. Розкрийте спільне та відмінне у поглядах Аристотеля і Платона на державу
- •30. Дайте визначення політичної системи суспільства та охарактеризуйте основні елементи її структури
25. Розкрийте механізм здійснення політичної влади в Україні (Назвіть форми та методи здійснення політичної влади)
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування — це абсолютне чи відносне підкорення одних людей (соціальних груп) іншим. Політичне керівництво й управління реалізуються через прийняття стратегічних і тактичних рішень до об´єктів влади, через організацію, регулювання та контроль їх розвитку. Але практика владарювання свідчить про існування некоректних, а подекуди й аморальних форм та засобів: підкуп, обман, обіцянки, шантаж, штучні перешкоди, популізм тощо. Усе це завдає шкоди істинній демократії, підриває престиж влади, викликає до неї недовіру народу, загрожує соціальними конфліктами.
Форми політичної влади розрізняють і за критерієм головного суб´єкта правління. До них належать:
— монархія — єдиновладне (абсолютне чи з конституційним обмеженням) спадкоємне правління однієї особи (монарха);
— тиранія — одноосібне деспотичне правління внаслідок насильницького захоплення влади;
— аристократія — влада кращих, тобто верхівкової, знатної, привілейованої групи;
— олігархія — влада небагатьох багатих;
— тимократія — особлива форма олігархії, за якою державна влада належить привілейованій більшості, яка володіє високим майновим цензом, часто — військовою силою;
— теократія — влада церкви;
— охлократія — влада натовпу, що спирається не на закони, а на миттєві настрої та примхи юрби, яка часто піддається впливові демагогів, стає деспотичною і діє тиранічно;
— демократія — влада народу на основі закону та забезпечення прав і свобод громадян.
Сучасні дослідники виокремлюють ще владу партократи (партійної верхівки, номенклатури), бюрократії (панування вищого державного чиновництва, засилля надцентралізованості й заформалізованості в державі), технократії (вирішальний вплив у суспільстві здійснює науково-технічна еліта; панування технологічного мислення).
Політична влада втілюється через механізм владних відносин. Польський політолог Єжи Вятр запропонував таку його структуру:
— наявність у владних відносинах не менше двох партнерів;
— волевиявлення володаря здійснюється у вигляді певного акту, який передбачає санкції за непідкорення його волі;
— обов´язкове підкорення тому, хто здійснює владу;
— соціальні норми, що закріплюють право одних видавати акти, інших — їм підкорятися (правове забезпечення).
Такий механізм владних відносин, чітко працюючи, забезпечує оперативність і дієвість взаємозв´язку суб´єкта і об´єкта, реалізацію функцій. Такими функціями є:
— інтегративна (полягає в об´єднанні соціально-політичних сил суспільства);
— регулятивна (спрямовує політичну волю мас на регулювання життєдіяльності суспільства, правотворчість);
— мотиваційна (формування мотивів політичної діяльності, передусім загальнозначущих);
— стабілізуюча (націленість на стійкий розвиток політичної системи, громадянського суспільства).
26. Визначте особливості політичної влади України на сучасному етапі
Сучасна політична обстановка в Україні пов'язана насамперед з доцільністю народних,сподівань на кардинальні перетворення у житті українського суспільства за допомогою політичних рішень, правової самоорганізації.
Ця самоорганізація відбувається у вигляді процесу формування громадянського суспільства, в якому держава повинна бути гарантом рівних можливостей для всіх, а право повинне визначати і громадянський статус людини, і державний устрій. В цьому напрямку відбувається основний політичний розвиток українського суспільства, яке на основі національної ідеї будує незалежну країну, де загальновизнані правові і моральні норми регулюватимуть суспільні відносини. Причому складність, як у будь-якому розвинутому суспільстві, полягає в тому, щоб ці норми мали достатній потенціал для об'єднання приватновласницьких осередків, в яких особа буде незалежною настільки, що будь-яке, навіть державне насильство викликатиме природний протест.
Нині в Україні відбувається двоєдиний процес становлення громадянського суспільства, в якому вбачаємо своєрідне змагання між його двома сторонами: політичною і економічною. Третя сторона — духовна — завдяки національній ідеї, релігії, свободі утверджується швидше: люди, вивільнившись із обіймів тоталітаризму, вимагають громадянських чинників для власного самоутвердження.
У межах СНД Україна за роки незалежності набула іміджу найбільше стабільного і позбавленого серйозних внутрішніх конфліктів держави. Це досягнення постійно фігурує в програмних виступах вищих керівників і використовується як свідчення реалізації визначеної державної стратегії. Лідери національно-демократичних сил теж охоче звертаються до ідеї суспільної згоди, що, притаманні національної ментальності. Взагалі внутрішня стабільність України офіційно подається і переважно сприймається як ознака "європейності", цивілізованості і застава успішних суспільних перетворень.
Що стосується структури влади, то її особливістю є неоднорідність при однотипності, цілісності; наявність внутрішньої боротьби і, одночасно, корпоративність, спроможність до ідейних метаморфоз, поступкам між носіями різноманітних поглядів і представниками різноманітних угруповань. Є всі підстави говорити про існування в Україні розгалуженої і міцної партії влади, спроможної обслуговувати інтереси різних груп номенклатури за рахунок колективної експлуатації ресурсів країни. А що стосується політичних сутичок і сутичок, що спостерігаються сьогодні в Україні, то вони відбуваються не в зв'язку з кардинальними змінами в самій системі влади, а скоріше в зв'язку з перегрупуванням, ротацією інтересів тих або інших підзагонів політичної еліти, пов'язаних із процесом перерозподілу влади і власності. Безсумнівно, що з появою реальної погрози з боку нових соціальних і політичних сил усі ці підзагони, нині ніби-то ворогуючі між собою, миттєво перетворяться в єдине ціле, як це, наприклад, уже трапилося в серпні-вересні 1991 року. Проте зараз такої "погрози" із боку товариства ще немає.
