8.2) Логіка і теорія пізнання

Найбільш важливою працею Гегеля є його «Наука логіки». Логікою для Гегеля є зовсім відмінне від того, що ми звичайно називаємо логікою. До Гегеля логіка, як правило, розглядалась як наука про суб'єктивні форми мислення. Гегель не заперечує існування такої форми дисципліни, її корисності для пізнання, і називає її наукою про елементарні форми і закони правильного мислення - формальна логіка.

Гегель намагається подолати суб'єктивістське тлумачення логічних форм і дати їх об'єктивне тлумачення як форм живого, реального змісту, форм розвитку всього конкретного змісту світу і його пізнання. Тому він ставить перед логічною наукою універсальне завдання досліджувати всі загальні закономірності розвитку пізнання, мислення як першооснови усього, що існує. Згідно мислителя,науку логіки слід починати з пізнання чистих сутностей.Зміст логіки складає чисті думки чи дух,що мислить свою сутність.

Логіку слід розуміти,як систему чистого розуму,як царство чистої думки. Логіка Гегеля- це наука про пізнання та наука про буття.

Гегель поділяє свою логіку на об'єктивну, в яку включає вчення про буття і сутність, та на суб'єктивну логіку - вчення про поняття.

9.Антропологічний матеріалізм л. Фойєрбаха

Людвіг Андреас фон Фойєрбах -чільний представник німецької класичної філософії,войовничий гуманіст,творець самобутньої філософської концепції матеріалістичного спрямування,яка отримала назву ”антропологічний матеріалізм”.

Свою філософію Людвіг Фойєрбах називає новою,антропологічною,тому що розглядає реальним суб’ктом розум людини,який є продуктом природи. В центрі інтересів мислителя знаходиться людина,тому його вчення було антропоцентричне.Центральною проблемою антрополоічної філософії Л.Фойєрбах вважає вивчення сутності людинияк природної істоти.Без вирішення проблеми людини,на його думку,не можуть бути вирішені і всі інші філософські проблеми.Рішення проблеми людини-ключ до вирішення всіх інших філосфських і наукових проблем.У своїй філософії Фойєрбах виходить з положення-я-справжнє,Я-чуттєва істота:тіло входить в мою сутність,тіло в повноті свого складу і є моє я,становить мою сутність.Саме тому мислитель вважає,що його вчення або принцип може бути виражено у 2 словах-природа і людина.

Основою фойєрбахівського антропологізму не являється ні суспільство,як цілісність,ні ізольоване Я.Першоелементом є Я і Ти,індивідуальний зв’язок між ними.

Фойєрбахівські уявлення про дюдину були отримані шляхом критичного перетлумачення християнських ідей. Фойєрбах віддав,приписав людині лише ті якості ("предикати"), які релігія приписувала Богу. На його думку, Бог -це відчужена та об'єктивована сутність людини (або, інакше кажучи, Бог є деяким символічно закодованим зображенням суто людських властивостей та якостей). Саме в тому, що боги утворені за образом та подобою людей, і корениться, за Фойєрбахом, сенс та цінність релігійної свідомості.