6.Роль духовних складових в етиці (аскеза, справедливість, спокутування та ін.) та їх місце в різних релігіях.

Головне місце в етиці Конфуція займає поняття «жень» («гуманність») — моральний принцип, який потребує покори підлеглих, турботи про суспільні інтереси, повагу до батьків і старших за віком. Існували п'ять великих і незмінних доброчинностей: мудрість, гуманність, вірність, повага до старших, мужність, дотримання яких було одночасно нормою для всіх і слугувало соціально-політичній верхівці. Це сприяло запобіганню соціальним вибухам, утримувало у слухняності підлеглих. Дотримування моральних норм у розумних межах спричинює доброчинність і глибоку повагу до себе та інших.

Буддизм розуміє життя взагалі як страждання, а тому співчуття тлумачить як універсальний принцип ставлення до всього живого. Ідеал буддизму — пустельник, який віддає себе, щоб нагодувати голодного лева; його принцип — так званий ахімса (відмова від заподіяння зла, ненасильство); тварини як об'єкти милосердя зрівняні з людьми, як свідчить учення про переселення душ.

Центром вчення Будди є чотири благородні істини:

1. Життя у його багатьох проявах є страждання;

2. Причина страждань — людські бажання і пристрасті (жадоба до життя);

3. Знищення причин страждання криється у знищенні цієї жадоби життя.

4. Відмова від життя, присвяченого чуттєвим радощам, прагнення життя аскетичного, сповненого самокатування. Людина, яка слідує за чотирма благородними істинами, є святою і наближається до кінцевої мети — нірвани, яка розуміється як вихід з кругообігу перероджень у стан блаженства, де не діють закони карми, де свята суть людини споглядає за всім без душевного болю.

Метою морального самовдосконалення є досягнення людиною такого стану, в якому повністю долаються ворожнеча і чуттєва прихильність до світу і який реалізується через доброзичливе ставлення до всіх живих істот.

Християнство. Заповідь - це певне зобов'язання, закон, обов'язок, який вимагає точного його дотримання і карається при його порушенні. Заповіді Божі є шляхом до щастя людини, і дотримування їх є надійним гарантом успіху. Без довіри до того, хто встановлює закон, неможливо цей закон успішно виконувати.

Порушення закону є гріхом і тягне за собою відповідальність. Гріх завжди тягне за собою біль, страждання, муки (фізичні, моральні).

Бог ніколи не порушує своїх заповідей і ніколи їх не скасовує, тому вони є незмінно вічні і потребують дотримання їх кожною людиною і в усі часи. Заповіді врегульовують життя між Богом і людьми та між самими людьми, тому їх дотримання забезпечує нормальні стосунки в суспільстві.

Людина також живе за законами Божими, і найважливішими серед них є моральні закони (Заповіді Божі). У десятьох Заповідях Божих вміщено все необхідне, щоб не бути проклятим і не віддалитись від Бога.

Ісус Христос пригадує, що весь закон можна звести до виконання двох заповідей: люби Бога свого всім серцем і люби ближнього свого, як самого себе.

Іслам. Мораль є першою властивістю природи людини, яка обдарована їй Всевишнім Творцем. Вона примушує людину любити деякі риси людської натури і ненавидіти інші. Хоча почуття моралі властиве різним людям в неоднаковій мірі, проте загальне почуття моралі “незважаючи на кожну окрему особу, в усі часи оцінювало, одні риси людського характеру як позитивні, а інші, як негативні. В усі періоди історії людства високо оцінювались такі етнічні явища, як правдивість, чесність, справедливість”

Етика ісламу досить елементарна. Наказує бути справедливим, віддавати за добро добром, за зло злом, бути щедрим, допомагати бідним. Все своє життя людина повинна провести чітко відокремлюючи дозволене від недозволеного, праведне від неправедного, добро від зла. Все це повинно робитися свідомо і на підставі вільного вибору самої людини.

В сімейній моралі і в погляді ісламу на взаємостосунки полови відобразилися поняття патріархально-родового устрою. Жінка — підлегла істота, створена Аллахом для потішання чоловіка. Разом з тим в Корані признаються людські і цивільні права жінки: засуджується зайва жорстокість чоловіка у відношенні до дружини, обмовляються майнові права жінки право на придане, на спадок.

Іслам також не схвалює чернецтво і категорично відкидає його.