9. Буття Бога як метафізична і онтологічна проблема

Поняття "буття" (сущого) у більшості віровчень тісно пов'язане з поняттям Бога (Сущого). Бог може розглядатися і як володар Буття, і як причина Буття, і ототожнюватися з Буттям. Тут можна згадати і одне з імен Бога у Святому Письмі - Ягве або Єгова (тобто "той, що є") і визначення поняття Бог у Кирила Транквіліона-Ставровецького, дане близько 1619 року у Києві:Бог есть существо пресущественное, албо бытность над все бытности, сама истотная бытность през ся стоящая, простая, несложная, без початку, без конца, без ограничения, величеством своим обьемлет вся видимая и невидимая...

Слід звернути увагу на основну відмінність "сучасного" матеріалістичного (наукового, філософського) сприйняття буття від релігійного, на яку звертають увагу люди, знайомі з обома підходами. Якщо матеріалісти бачать буття у вигляді певного начала всесвіту і відповідно вживають для його позначення слово "суще", то віруючі люди часто розглядають буття як неповторну, єдину, унікальну Особу, яку називають Бог (Сущий)

10. Співвідношення буття і не буття.

Є онтологічний, гносеологічний, та логічний аспекти співвідношення категорії буття і не буття. Онтологічний аспект категорії буття полягає в тому, що під буттям слід розуміти все те, що існує об’єктивно в незалежності від людської волі, свідомості, та сутнісних ознак, які ми приписуємо буттю. Для онтологічного виміру буття необхідно відповісти на питання, які властивості мало б буття якщо б люди як вид живих істот раптово зникла. Онтологічне розуміння буття саме по собі було би якщо б ми його не сприймали. Протиставляти буття і не буття в онтологічному сенсі не слід. Це варто робити тільки у логічному та гносеологічному аспекті. Онтологічно між буттям іне буттям існує перехід такий можливий на основі професійності. Ми повинні розуміти, що багато процесів , які наявні в бутті онтологічному не сприймається люд. гносеологічно. Ці процеси є невидимі для люд. пізнання. Проте не слід ігнорувати ці процеси для розуміння буття. Чіткої межі між буттям і не буттям не існує. З онтологічної точки зору не буття – це різновид буття між буттям та не буттям існують такі речі: встановлення явища, розпад явища, перехід, стрибок, миттєва взаємодія всього буття між процесами є певні зв’язки.

Гносеологічний – розуміння категорії буття і не буття полягає у їх дефініціях і визначеннях. Гносеологічний аспект – це система про буття або не буття.

Логічний аспект буття і не буття розгортається у вимірі їх тотожності з точки зору логіки. Це форма не знання про об’єкт. Категорія буття фіксує наявність великого обсягу, але відсутність будь – якого змісту. Категорія не буття фіксує відсутність обсягу і відсутність змісту. З логічної точки зору буття і не буття відрізняється поняттями є і не є. Категорія буття і не буття з логічної точки зору тотожні за змістом.

11. Поняття свідомості та проблема її походження.

Свідомість-це вища,найбільш розвинута і складна форма відображення,яка властива тільки людині.Виникнути вона могла лише завдяки тому,що становила собою подальший розвиток тих менш досконалих форм відображення,які сформувалися в процесі еволюції живих організмів.Насамперед людська свідомість існує у формі умок,цілей,норм,тощо,в яких знаходять відображення різноманітні предмети та їх властивості,а також відношення між ними.Крім того,свідомість нерозривно пов’язана з мовою.Наші думки втілюються у словах і мовних конструкціях,завдяки їм вони можуть зберігатися і передаватися іншим людям. Свідомість сучасної людини є продуктом всесвітньої історії,результатом багатовікового розвитку практичної і пізнавальної діял.багатьох поколінь людей.Свідомість має не тільки свою соц..історію,а й прир.передісторію-розвиток своїх суто біологічних передумов.

Погляд на матерію як мертву,інертну та аморфну субстанцію уже давно спростований філ.-фією і сучасною наукою.Різні форми активності матерії віртуально присутні в самій матерії.Вони само реалізуються завдяки іїї нескінченному руху,змінам і розвитку.Властивість матерії,пов’язана з подразливістю й відчуттями,є властивістю відображення.Всезагальність відображення як властивості всієї матерії зумовлена універсальною взаємодією предметів і явищ.Відображення проявляється в якісно різних формах.Осн.типи відображення:1.неорганічне-повязане з механічними,фіз.,хім..змінами тіл.2.органічне-має місце в живій природі(подразливість,чутливість,психіка).3.соц.-рівень існування людс.свідомості.Відображення становить процес,результатом якого є інформаційне відтворення властивостей взаємодіючих об’єктів.Інф-ція-обєктивна сторона процесу відображення як властивості всієї матерії.Виникнення життя-найвеличніший стрибок у розв.матерії.Властивості живих організмів:1.подразливість є відповідною реакцією живого організму на вплив зовн.і внутр..середовища.2.запамятовування і зберігання слілів подразнення.Пізніше виникають нервова матерія,центр.нерв.с-ма,органи чуття,психічне відображення.Поступове вдосконалення нервової с-ми забезпечило виникнення процесів пристосування організмів до навкол.сер-ща,сформувало влас-ть живих істот набувати прижиттєвого досвіду та зберігати його в памяті. Свідомість має надзвичайно складну структуру.звідси випливають такі рівні свідомості та їх елементи:1.чуттєво-афективний рівень,який включає відчуття,сприйняття,уявлення,різного роду афекти,тобто сильні мимовільні реакії люд.на зовн.подразники(гнів,лють,жах.).2.ціннісно-вольовий:воля,емоції.3.абстрактно-лог.мислення:поняття,судження,умовивід,різні лог.операції.4.самосвідомість і рефлексія