10.Взаємозв'язок феноменології та герменевтики, їх перспективи.
1.
Основою синтезу герменевтики та
феноменології є традиційна формула
«розуміння – це осягнення смислу».
2.Спільне
неприйняття психологізму,зокрема,
Г.Шпет – вважав, що смисл слова,
висловлювання, тексту є об’єктивний і
може бути пізнаний непсихологічними
методами. Герменевтика, за Г.Шпетом,
повинна орієнтуватися, в першу чергу
на логічні та феноменологічні методи,
а також історичні методи, які є
другорядними, але аж ніяк не на
психологічні.
3.Подібно
до того, як феноменологія намагається
побачити ейдос (чисту сутність) предмета
шляхом знімання різноманітних нашарувань,
так і герменевтика прагне зрозуміти
текст як об’єктивне, відмежувавши його
істинний смисл від усіляких психологічних,
соціальних, історичних нашарувань.
Для
такого синтезу герменевтики та
феноменології найбільше зробили
М.Хайдеггер, Г.Гадамер і П.Рікер.
На
початку нового тисячоліття людство
зазнає колосального впливу науки й
техніки. Попри позитивні наслідки цього
впливу, він побічно спричиняє й тенденції
духовного занепаду («культурного
нігілізму») цивілізації. Загальновідомою
є деградація традиційних цінностей і
становлення нових пріоритетів. Яскраво
вираженою постає потреба особистості
у інтерпретації вже відомих та нових
феноменів, що є свідченням актуальності
розвитку феноменології та герменевтики.
4
