4. Правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів

Правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (далі Держспоживінспекції) та його територіальних органів передбачено статтею 32 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до вищевказаної статті службова особа Держспоживінспекції при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи Держспоживінспекції і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Усі службові особи Держспоживінспекції підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Порядок та умови страхування службової особи Держспоживінспекції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Образа службової особи Держспоживінспекції, а також опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, службова особа Держспоживінспекції одержує компенсацію в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі її загибелі із зазначеної причини сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

Шкода (збитки), завдані майну службової особи Держспоживінспекції або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.

5. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів туристичних послуг

5.1 Поняття та загальні підстави юридичної відповідальності

З метою запобігання можливості порушення прав споживачів туристичних послуг та притягнення винних осіб до відповідальності чинним законодавством України передбачена юридична відповідальність.

Юридична відповідальність – це закріплений у законодавстві і забезпечувальний державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали.

Юридична відповідальність поділяється на перспективну і ретроспективну. Позитивна юридична відповідальність – це виконання своїх обов’язків перед громадським суспільством, колективом людей та окремою особою. Ретроспективна юридична відповідальність – це специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризується засудженням діяння і суб’єкта правопорушення, покладанням на останнього обов’язку перетерпіти несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за вчинене правопорушення.

Юридична відповідальність, залежно від галузевої належності правової норми, що порушена, поділяється на:

- дисциплінарну;

- цивільно-правову відповідальність;

- адміністративно-правову;

- кримінальну відповідальність

Підставами юридичної відповідальності є:

- наявність правової норми, що передбачає склад правопорушення;

- юридичний факт – вчинення самого правопорушення;

- наявність правозастосовчого акта, що набрав чинності.

Притягнення особи юридичної відповідальності можливе тільки за наявності юридичного складу правопорушення (проступку чи злочину).

До складу правопорушення входять:

суб’єкт правопорушення;

об’єкт правопорушення;

суб’єктивна сторона правопорушення;

об’єктивна сторона правопорушення.