10

Лекція 10 Спостереження та догляд за пацієнтами з захворюванням органів кровообігу. Невідкладна допомога.

План:

1. Дослідження артеріального пульсу.

2. Вимірювання артеріального тиску.

3. Основні симптоми при захворюваннях органів кровообігу. Невідкладна долікарська допомога.

4. Визначення добового діурезу і водного балансу.

І.

Заболевания сердечно-сосудистой системы являются одними из наиболее распространенных. У лиц молодого воз­раста, как правило, преобладают ревматические поражения сердца, а у людей 40—50 лет — гипертоническая болезнь и ишемическая болезнь сердца.

Артериальный пульс — это ритмичные колебания стен­ки артерии, обусловленные выбросом крови в артериаль­ную систему. Характер пульса зависит как от величины и скорости выброса крови сердцем, так и от состояния стен­ки артерии, в первую очередь от ее эластичности. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої температури, при дії уведених лі­карських препаратів, алкоголю.

Найпростішим методом дослідження пульсу є його пальпація, яку проводять там, де артерії розміщені поверхнево.

Запомните! Места исследования пульса являют­ся и точками пережатия артерий на протяжении для ос­тановки артериального кровотечения.

Пульс обычно исследуют на лучевой артерии (на долонній поверхні пере­дпліччя біля основи великого пальця). Визначення пульсу проводять одночасно на обох руках, Руки пацієнта повинні знаходитися на рів­ні серця в положенні, середньому між супінацією і пронацією. Пульс на правій руці досліджують лівою рукою, на лівій — правою. Для это­го медицинская сестра пальцами правой руки охватывает кисть пациента в области лучезапястного сустава. Захоп­люють руку досліджуваного в ділянці променево-зап'ясткового суг­лоба великим пальцем ззовні та знизу, а пучками IV, середнього та вказівного пальців — зверху і, відчувши артерію у зазначеному міс­ці, з помірною силою притискають її до внутрішньої поверхні про­меневої кістки. При однакових властивостях пульсу на обох руках дослідження продовжують на одній руці. Відчувши пульсову хвилю, насамперед звертають увагу на частоту пульсу, його ритм, наповнен­ня і напруження.

Основные свойства пульса:

1. Частота пульсу — це кількість пульсових коливань (хвиль) за 1 хв. У здорової людини кількість пульсових хвиль відповідає кіль­кості серцевих скорочень і дорівнює 60—80 за 1 хв. Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв називають тахікардією, а частоту серце­вих скорочень менше ніж 60 за 1 хв — брадикардією. Щоб визначити частоту пульсу за 1 хв, підрахунок проводять протягом ЗО сі одержа­не число множать на 2. Якщо пульс аритмічний або частота більша чи менша звичайної, то щоб не помилитися, повторно рахують пульс протягом 1 хв. Частоту, ритм, наповнення і напруження пульсу за­писують щоденно у медичній картці стаціонарного хворого, а на тем­пературному листку частоту пульсу позначають червоним кольором з наступним зображенням у вигляді кривої лінії, аналогічно зобра­женню температури тіла. Необхідно пам'ятати, що на шкалі "П" (пульс) є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв. При значен­нях частоти пульсу від 50 до 100 "ціна" однієї поділки дорівнює 2. А при значеннях частоти пульсу понад 100 за 1 хв "ціна" однієї поділки дорівнює 4.

У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох чин­ників:

• віку — найбільша частота пульсу в перші роки життя;

Изменение частоты пульса с возрастом:

Возраст	Новорожден­ные	1 год	5 лет	7 лет	15 лет	Взрослые
Частота пульса	140—160	120—130	98—102	85—90	76—80	70—72

В первые годы жизни пульс еще не устойчив, не всегда рит­мичен и в какой-то мере таковым сохраняется до 6—7 лет. На­чиная с 7—8 лет пульс становится ритмичным, устойчивым, пра­вильным. Эта особенность деятельности сердца обусловлена тем, что к этому возрасту в основном завершается развитие нервного регуляторного механизма сердечных сокращений.

Большая частота сердечных сокращений у детей имеет важ­ное значение для обеспечения минутного объема крови, т. е. ко­личества крови, выбрасываемой сердцем в 1 минуту.

Ударный, или систолический, объем крови у детей, как мы видели выше, небольшой, и обеспечение необходимого притока крови к органам и тканям достигается учащенной деятельностью сердца.

• фізичної роботи, під час якої пульс прискорюється;

• фізіологічного стану — під час сну пульс сповільнюється;

• статі — у жінок пульс на 5—10 часті­ший, ніж у чоловіків;

• від психічного стану — при страху, гніву, болю пульс прискорюється.

Причиною тривалої тахікардії може бути підвищення температури тіла. Підвищення температури тіла на 1 °С прискорює пульс на 8—10 за 1 хв. Особливо тривожним симптомом є падіння температури з тахікардією, яка наростає. Сповільнення пульсу, при якому кількість пульсових хвиль зменшується до 40 за 1 хв та нижче, також повинно насторожити медичного працівника. Брадикардія спостерігається у пацієнтів, які одужують після тяж­ких інфекційних захворювань, захворювань мозку, а також при пошкоджені провідникової системи серця.

В результате тренировочных нагрузок, направ­ленных на развитие выносливости, ЧСС в покое заметно снижается. Если при малоподвижном образе жизни ЧСС в покое составляет 80 ударов мин^-1, то в первые недели тренировки она будет снижаться приблизительно на 1 удар-мин^-1 каждую неделю. Таким образом, спустя 10 недель нагрузок средней интенсивности, направленных на развитие выносливости, частота сердечных со­кращений в покое должна снизиться с 80 до 70 ударов-мин^-1.

У отлично подготовленных спортсменов, за­нимающихся видами спорта, требующими проявления выносливости, ЧСС в покое со­ставляет менее 40 ударов-мин'¹, а у некото­рых — менее 30 ударов-мин^-1.

У нетрениро­ванных людей возникновение брадикардии, как правило, обусловлено аномальной сердечной фун­кцией или болезнью сердца. Поэтому необходимо отличать брадикардию, обусловленную трениров­кой, являющуюся естественной реакцией организ­ма, от патологической брадикардии, которая мо­жет быть серьезной проблемой для здоровья.

2. Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кров'ю ар­терії під час систоли серця. Воно залежить від величини серцевого викиду, тобто від кількості крові, яку викидає серце в судини під час свого скорочення, а также от общего количества циркулирующей крови в сосудистой системе. Если сердечный выброс нормальный, пульс пол­ный. При недостаточности кровообращения, большой кровопотере наполнение пульса уменьшается. Такой пульс на­зывается пустым. При доброму наповненні відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому — малі пульсові хвилі.

3. Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску пальця. Його визначає сила, з якою потрібно притиснути стінку ар­терії, щоб припинити пульсацію. Напруження пульсу залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю і тонусом судинної стінки. При захворюваннях, що супроводжуються підвищенням то­нусу артерії, наприклад при гіпертонічній хворобі, судину здавити важко. Такий пульс називають напруженим, або твердим. Навпаки, при різкому падінні артеріального тонусу, наприклад при колапсі, достатньо легко натиснути на артерію, як пульс зникає. Такий пульс називають м'яким. Если артериальное давление нормаль­ное, артерия сдавливается при умеренном усилии, поэтому в норме пульс умеренного напряжения.

4. Ритм пульса - определяют по интервалам между пульсо­выми волнами. Если пульсовые колебания стенки артерии возникают через равные промежутки времени, следова­тельно, пульс ритмичный. При нарушениях ритма наблю­дается неправильное чередование пульсовых волн — не­ритмичный пульс.

У здорової людини серце скорочується ритмічно з однакови­ми інтервалами між пульсовими хвилями. При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серце­вих скорочень, які називають аритміями. У здорових людей може спостерігатись так звана дихальна аритмія — збільшення частоти пульсу під час вдиху і сповільнення під час видиху, яка зникає при затримці дихання. Аритмії зустрічаються переважно при захворю­ваннях серцевого м'яза або провідникової системи серця, рідше — внаслідок розладу діяльності блукаючого або симпатичного нервів.

Найважливішими для оцінювання стану здоров'я людини є такі види аритмій: екстрасистолічна та миготлива.

Екстрасистолічна — між двома черговими скороченнями сер­ця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза, що виникає за екстрасистолою, називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодинокими і груповими. При деяких захворюваннях виникають напади екстра­систолічної тахікардії, які можуть тривати від декількох секунд до кількох днів. Такі напади називають пароксизмальною тахікар­дією.

Миготлива аритмія характеризується відсутністю якоїсь зако­номірності ритму і наповнення пульсу. У таких випадках малі й ве­ликі пульсові хвилі виникають хаотично.

Миготлива аритмія є наслідком тяжкого пошкодження міокарда (вада серця, атеросклероз, гіпертиреоз). Дуже часто при миготливій аритмії розвивається так званий дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі скорочення серця є настільки слабкими, що пульсова хвиля не досягає периферичних артерій і не визначається при пальпації.

Тому при миготливій аритмії недостатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов'язково треба порахувати кількість сер­цевих скорочень. Різниця цих двох показників і визначає дефіцит пульсу.

Ознакою тяжкого пошкодження серцево-судинної системи є так званий переміжний пульс, при якому чергуються слабкі та сильні пульсові хвилі.

5. Величина пульса является наиболее важным его свой­ством и зависит от перечисленных выше величин — напряжения и наполнения. Пульс хорошего наполнения и напряжения называется большим, слабого — малым. Иногда величина пульсовых волн может быть настолько незначительной, что они определяются с трудом. Такой пульс называется нитевидным.

Помимо лучевой артерии, пульс исследуют и на других сосудах: височных, сонных, бедренных, подколенных ар­териях, артериях тыла стопы и др.

На сонных артериях исследовать пульс надо поочередно с каждой стороны без сильного давле­ния на артерию. При значительном давлении на артери­альную стенку возможны резкое замедление сердечной деятельности вплоть до остановки сердца и падение ар­териального давления. У исследуемого могут появиться головокружение, обморок, судороги.

Пульс на бедренной артерии исследуют в паховой об­ласти при выпрямленном бедре с небольшим его поворо­том кнаружи. На подколенной артерии пульс определяют в подколенной ямке в положении больного лежа на жи­воте. Пульс на задней болыиеберцовой артерии исследуют за внутренней лодыжкой, прижимая к ней артерию. Пульс артерий тыла стопы исследуют на тыльной поверхности стопы, в проксимальной части первого межплюсневого пространства.

Данные, полученные при исследовании пульса на луче­вой артерии, записывают в историю болезни или амбула­торную карту, указывая ритм, частоту, напряжение и наполнение. Кроме того, данные исследования частоты пульса ежедневно отмечают красным карандашом в темпе­ратурном листе . В графе «П» (пульс) пред­ставлены значения частоты пульса от 50 до 160 в минуту.

Запомните! При значениях частоты пульса от 50 до 100 «цена» деления в температурном листе равна 2, а при значениях частоты пульса более 100—4.