Підхід макроекономічного балансу

За теорією макроекономічного балансу валютний курс визначається як курс, що виникає в результаті досягнення економікою внутрішнього і зовнішнього балансу в середньостроковій перспективі.

Основні положення теорії макроекономічного балансу:

1. На осі ординат відкладається реальний курс іноземної валюти (E_r), наприклад, грн./дол. Чим він вищий, тим нижчим виявляється курс національної валюти і навпаки. На осі абсцис відкладається реальний обсяг виробництва чи внутрішнього попиту (Y) (пригадайте з курсу макроекономіки модель Манделла-Флемінга для відкритої економіки).

2. Крива внутрішнього балансу (внутрішнього попиту – DD) відбиває рівновагу внутрішніх споживання та інвестицій при різних рівнях валютного курсу і має від’ємний нахил (подібно до кривої IS в моделі Манделла-Флемінга), оскільки зі зміцненням курсу іноземної валюти внутрішній попит скорочується за рахунок зменшення імпортних закупівель (рис. 1). Уздовж кривої DD має місце природний рівень безробіття і помірний рівень інфляції, виробляється потенційний ВВП і зберігається внутрішній баланс.

• Сегменти II та III праворуч від кривої внутрішнього балансу показують, що обсяг виробництва перебуває на рівні вище оптимального, а це приводить до надлишкового сукупного попиту і виражається в зростанні інфляції.

• Сегменти I та IV ліворуч від кривої внутрішнього балансу показують, що обсяг виробництва перебуває на рівні нижче оптимального, агрегований попит недостатній, що проявляється в рості безробіття.

3. Крива зовнішнього балансу (BP) показує пряму залежність між реальним обсягом виробництва (Y) та валютним курсом (E_r), оскільки зростаючий реальний обсяг внутрішнього виробництва забезпечується збільшенням чистого експорту (сальдо поточного рахунку платіжного балансу), що супроводжується зміцненням курсу іноземної валюти (девальвацією національної валюти).

• Якщо баланс змінних досягається в сегментах I або II, розташованих ліворуч від кривої зовнішнього балансу, то має місце позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Це свідчить, що курс національної валюти занижений, а іноземної - завищений.

• Якщо баланс досягається в сегментах III та IV, розташованих праворуч від кривої зовнішнього балансу, то має місце дефіцит поточного балансу, що свідчить про завищений курс національної валюти.

4. Перетин кривих внутрішнього й зовнішнього балансу в точці загальної рівноваги А визначає рівноважний реальний валютний курс Е, який на деякому рівні реального внутрішнього попиту відображає всі економічні процеси, що визначають як внутрішній, так і зовнішній баланс. Такий рівень реального валютного курсу вважається курсом, що відповідає фундаментальним економічним закономірностям (consistent with economic fundamentals). Сегменти I—IV навколо точки загальної рівноваги А являють собою чотири типи дисбалансу, у яких може перебувати економіка і які будуть впливати на реальний валютний курс.