Валютний курс у довгостроковій перспективі

У довгостроковій перспективі цілком можлива зміна цін і реального виробництва, а не тільки рівня процентної ставки й пропозиції грошей, як передбачалося при визначенні валютного курсу в короткостроковій перспективі, тобто Р, Y і R можуть змінюватися. Грошова теорія валютного курсу пропонує два пояснення його зміни в довгостроковій перспективі: з погляду теорії очікувань і з погляду ПКС. Довгостроковість перспективи означає навіть не стільки досить тривалий відрізок часу, скільки такий гіпотетичний стан економіки, при якому повністю використані всі наявні фактори виробництва, і насамперед використані всі трудові ресурси, існує повна зайнятість. З рівняння 24, що прямо випливає з рівняння 23, видно, що пропозиція грошей пропорційна росту цін:

M^s = P * f(r, Y) (14.16)

Якщо процентна ставка (r) і реальне виробництво (Y) залишаються незмінними, то, наприклад, при росту цін в 10 разів для дотримання рівноваги грошового ринку буде потрібно в 10 разів більше грошей (I0M^s). Саме в цьому полягає згадана риса попиту на гроші: він пред'являється на реальні грошові залишки, тобто на набір певних товарів, які можна за них купити. Тим самим довгострокове зростання грошової маси в країні приводить до пропорційного підвищення рівня цін у ній. Але в числі інших цін значиться й специфічна ціна — валютний курс, що являє собою ціну одиниці іноземної валюти, вираженої через деяку кількість одиниць національної валюти.

Малюнок 8 ілюструє вплив довгострокового збільшення грошової маси на валютний курс. Якщо досліджувати його за тим же принципом, що й малюнок 7, то на етапі нижнього графіка ніяких змін немає. Внутрішній грошовий ринок перебуває в стані рівноваги в Точці А, у якій реальна пропозиція грошей дорівнює попиту на них. Зростання грошової маси означає зрушення її прямої донизу на рівень М'₂/Р, у результаті чого баланс внутрішнього грошового ринку переміститься в крапку В и визначить падіння процентної ставки до рівня г₂. При зниженій процентній ставці депозити в національній валюті стануть менш привабливими, баланс валютного ринку не переміститься, як колись, у точку В', що визначить зниження курсу національної валюти тільки до рівня _Е2. Через те що зростання пропозиції грошей уважається довгостроковим і постійним, усі очікують довгострокового росту рівня цін, включаючи ціну іноземної валюти в національній, тобто падіння курсу національної валюти. Але знецінення національної валюти підвищує прибутковість вкладень в іноземні депозити, у результаті чого її крива зрушиться вправо. Рівновага валютного ринку буде досягнута не в точці В', а в точці С. У результаті цього знецінення національної валюти виявиться більшим, ніж при відсутності інфляційних очікувань: з Е_] до Е₃, а не до Е_г. У результаті довгострокового росту грошової маси процентна ставка г змінилася так само, як і при її короткостроковому рості, а рівень реальних доходів У взагалі не змінився. Таким чином, у довгостроковій перспективі справедливо наступне:

Ціни усередині країни, включаючи ціну іноземної валюти, ростуть пропорційно росту національної грошової маси. Інакше кажучи, національна валюта знецінюється пропорційно росту грошової маси.

• Зміни в грошовій масі міняють масштаб цін, але не позначаються на довгострокових значеннях процентної ставки й реального виробництва.

До схожих висновків приводить і комбінація теорії ПКС, що також є теорією для довгострокового прогнозування тенденцій валютного курсу з його грошовою теорією. Пропозиція грошей уважається жорстко контрольованою центральним банком, а попит на гроші визначається формулою 22 і залежить від процентної ставки та рівня доходів. З рівняння 24 неважко одержати рівняння рівнів цін своєї країни (P_d) і закордонної (Pf), що залежать від обсягів пропозиції грошей (відповідно M^s_d і _Msf у кожній з них):

Pd = Msd / f(rd, Yd)Pf = Msf / f(rf, Yf) (14.17)

Розділивши рівень цін усередині країни на рівень цін за кордоном відповідно до теорії абсолютного ПКС (формула 3) і підставивши замість цін рівняння (25), можна одержати

E_d/f = P_d / P_f = [M^s_d / M^s_f] * [f(r_f, Y_f) / f(r_d, Y_d)] (14.18) Перша дужка в правій частині формули 26 — це не що інше, як співвідношення пропозиції грошей усередині країни й у закордонній країні, а друга — зворотне співвідношення реального попиту на гроші в закордонній країні й усередині даної країни. Якщо припустити, що міжкраїнних обмежень на пересування капіталу не існує, то процентна ставка в результаті арбітражу повинна бути однаковою в обох країнах, тобто rj= r-r- Рівень доходу (В), тобто розмір ВВП у кожній із країн, можна припустити постійним. У результаті друга дужка в правій частині рівняння залишається постійною. Оскільки валютний курс - явище міждержавне, то для його визначення важливий не абсолютний рівень процентних ставок у кожній із країн, а їхня різниця.

Тому співвідношення реального попиту на гроші в закордонній країні з реальним попитом на гроші в даній країні можна представити як деяку нову функцію від різниці процентних ставок і співвідношення доходів:

[f(r_f, Y_f) / f(r_d, Y_d)] = λ(r_d – r_f, Y_d / _Yf) (14.19)

З огляду на умову паритету процентних ставок, розвинену ефектом Фішера (13), що свідчить, що різниця процентних ставок дорівнює різниці очікуваної інфляції, формула грошового підходу набуває наступного остаточного вигляду:

E_d/f = [M^s_d / M^s_f] * λ(П_d – П_f, Y_f / Y_d) (14.20)

Рівняння 28 чітко визначає фактори, що впливають, відповідно до грошової теорії, на валютний курс. При незмінності інших параметрів:

• Зростання пропозиції грошей усередині країни або скорочення їх пропозиції в закордонній країні приводить до знецінення національної валюти/росту курсу іноземної валюти. Навпаки, скорочення пропозиції грошей усередині країни або збільшення їх пропозиції в закордонній країні приводить до росту курсу національної валюти/падінню курсу іноземної валюти. Наприклад, Зростання грошової маси в Україні на 10% при незмінній грошовій масі в США приводить до падіння курсу гривни стосовно долара на 10%. Зростання грошової маси в Україні на 10% на тлі росту грошової маси в США теж на 10% залишає курс незмінним. Зростання грошової маси в Україні на 10% у порівнянні з її ростом у США на 5% знецінює гривню на 4,8%.

• Зростання інфляційних очікувань усередині країни веде до знецінення курсу її валюти в довгостроковій перспективі, а скорочення інфляційних очікувань - до росту курсу її валюти.

• Збільшення реальних доходів у країні веде до росту курсу її валюти, скорочення реальних доходів — до падіння курсу її валюти.

Грошова теорія валютного курсу виходить із того, що валютний курс — це насамперед грошовий феномен, на його основі гроші однієї країни обмінюються на гроші іншої країни. Тому в довгостроковій перспективі рівень валютного курсу залежить від попиту та пропозиції національної валюти в кожній із країн. Пропозиція грошей являє собою випуск грошей в обіг грошовою владою та їх наступне розширення за рахунок грошового мультиплікатора. Попит на гроші пропорційний рівню цін, залежить від номінальної процентної ставки й реальних доходів і показує потребу в реальних грошових залишках. Грошовий ринок усередині країни перебуває в рівновазі, коли внутрішній попит на гроші дорівнює їх пропозиції, визначаючи тим самим рівноважну процентну ставку й відповідний їй розмір реальних грошових балансів. У короткостроковій перспективі зростання грошової маси усередині країни при незмінній грошовій масі за кордоном веде до знецінення її національної валюти й навпаки. Зростання грошової маси в закордонній країні при незмінній грошовій масі усередині даної країни веде до росту курсу національної валюти останньої й навпаки. У довгостроковій перспективі зростання грошової маси усередині країни при незмінній грошовій масі за кордоном також веде до знецінення її валюти, але більшою мірою, ніж у короткостроковій перспективі, що пов'язане з інфляційними очікуваннями. Грошова теорія валютного курсу виходить зі справедливості в довгостроковій перспективі теорії ПКС і обмежена вивченням суто монетарних факторів утворення валютного курсу.