Контрольні питання

1. Дайте визначення аудиту

2. Назвіть основну мету аудиту

3. Які завдання ставлять перед аудитом?

4. Розкрийте зміст всіх функцій аудиту

5. Що є спільного між аудитом та ревізією?

6. Назвіть відмінні риси ревізії від аудиту

Тема 2	ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ АУДИТУ
	2.1 Предмет аудиту
	2.2 Суб’єкт аудиту
	2.3 Об’єкт аудиту
	2.4 Класифікація обїєктів аудиту ( на самостійне опрацювання)

0. 1 Предмет аудиту

Аудиторська діяльність регламентується ЗУ «Про аудиторську діяльність»

ЗУ «Про аудиторську діяльність» передбачено, що аудитори можуть надавати такі послуги:

• перевірка достовірності фінансової звітності;

• консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу і діяльності.

• Відновлення та ведення бухгалтерського обліку, організація бухгалтерського обліку

• Автоматизація бухгалтерського обліку.

В залежності від різновидностей послуг змінюються об єкти та предмет аудиту.

При визначенні предмету аудитора переважають концепцій:

Предмет – це господарська діяльність підприємства та інформація про цю діяльність, сформована в системі бухгалтерського обліку та поза його межами; тобто документальні дані про господарську діяльність.

це відображені в документах господарські процеси, явища діяльності підприємства з точки зору їх законності, достовірності, доцільності і правилності складання звітності.

Одже,предмет аудитора – це інформація та дані, що підлягають збиранню, накопиченню, вивченню та оцінці з метою дослідження змісту і пізнання фактів, що стасуються функціонуваню системи господарського суб єкта на всім стадіях розширенного відтворення ( рис 1.1)

Рисунок 1.1 - Предмет аудитора на стадіях розширеного відтворення

2. Об єкти аудиту

Одже, предмет аудиту – це інформація про факти господарської діяльності,це проект розширеного відтворення продукту.

Предмет аудиту конкретизується його об єктами

Господарські процеси розглядаються як сукупність складових елементів – фактів господарського життя. Такі факти називаються господарськими операціями які і є основними об єктами аудитора.

Об єкти аудиту – це конкретні форми прояву предмету аудиту, якими можуть бути всі господарські факти, операції, що формують господарськи процеси, сукупність яких представляє господарьку діяльність підприємства.

Класифікація об єктів аудиту

1) за видом: - ресурси

-господарські процеси (процес постачання, виробництва, реалізації)

- активи, зобов язання, капітал (бо єкти бух.оліку)

- методи та функція управління (методи – стимулювання праці,

Функції – планування, контроль, аналіз)

- організаційні форми управління (структура виробництва і управління)

2) за складністю:

- прості (товари готової продукції)

- складні

3) відношення до часу: - минулого часу

- теперішнього

- майбутнього

4) за характером оцінки: - підлягають вартісній оцінці (статутний капітал)

- підлягають кількістній оцінці (готова продукція)

- підлягають кількістно – вартністній оцінці (запаси)

5) за відношенням до виду аудиту:

Ї -об єкти внутрішнього аудиту

-об єкти зовнішнього аудиту

6) за терміном перебування у полі діяльності аудитора:

- постійно знаходяться(результати діяльності, функції управління

- що підлягають періодичній оцінці (аналіз фінансового стану, оцінка вартості майна)

3 Суб єкти аудиту

Суб єкти аудиту – це носії прав і обов язків аудиторської фірми, приватні аудитори які здійснюють практику в Україні.

Аудиторська фірма – це юридична особа, яка відповідає ознакам аудиторської фірми згідно ЗУ «Про аудиторську діяльність». Вони повинні зареєстріроваться як суб єкт підприємницької діяльності та отримати свідоцтво про внесення до реєстру суб єктів аудиторської діяльності.

Приватний аудитор – фізична особа, яка зареєстрована як приватний підприємиць, має сертифікат аудитора, включена до реєстру аудиторської палати України.

Суб єкти аудитору

Що беруть безпосередню участь не беруть участі

у діяльності підприємства (зовнішній аудитор)

(власник, адміністратор)

Керівники господарського суб єкта що реревіряється, повинні:

1. створювати аудитору умови для здійснення перевірки,

2. надавати документацію,

3. давати роз яснення

4. операційно усувати виявлені відхілення у порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

2.4 Класифікація обїєктів аудиту ( на самостійне опрацювання)

Об'єктами аудиту є юридичні й фізичні особи, при цьому перевірці підлягають окремі господарські засоби і процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств іокремих посадових осіб за відповідний період, що складає поняття об'єктів контролю. До об'єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Є складні й прості об'єкти дослідження.

До простих належать об'єкти, які містять декілька елементів. Наприклад, товарна продукція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, автоматизацію технологічного процесу відносять до складних об'єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході - вироблена продукція. Але ті елементи, які характеризують її, тобто фактори, що впливають на результативні показники (ефективність нової техніки), можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

Таким чином, предмет аудиту має свою конкретизацію в об'єктах, що характеризуються контролюючими параметрами.

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу. Представляємо організаційну модель внутрішнього аудиту (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Об'єкти внутрішнього аудиту	Джерела інформації	Методичні прийоми і способи аудиту
Майнові ресурси (основні засоби, МШП, сировина, матеріали, товари тощо)	Законодавчі акти	Суцільні перевірки
Касові, банківські операції (звіти касира, виписки банку)	Нормативні документи з обліку і аудиту	Вибіркові перевірки при аудиторському тестуванні
Праця і заробітна плата	Первинні й зведені документи	Інвентаризація
Розрахунки з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами, кредиторами	Регістри бухгалтерського обліку	Лабораторний аналіз і експертні перевірки
Власний капітал (статутний, пайовий, резервний, додатковий тощо)	Баланси і фінансові звіти	Економіко-математичне моделювання
Витрати	Засновницькі документи (статут, протоколи зборів засновників, свідоцтво, ліцензія)	Методи порівняльного аналізу
Фінансові результати	Акти перевірок (довідки, висновки)	Технологічний і хіміко-технологічний контроль

На рисунку 4.1 представлена повна класифікація об’єктів аудиту

Класифікаційна ознака об’єкта

Группи об’єктів

Ресурси

Господарські процеси

Экономічні результати діяльності

Вид

Организаційні форми управліния

Методи управліния

Функції управліния

Сукупні ресурси та господарські процесси, цілістні системи управліния

Складність

Группи ресурсів, відносно відокремлені частки системи управліния

Відокремлені сфери діяльності підприємства (матеріаль-но-технічне постачання, допоміжне виробництво, госпо-дарське обслуговування, основне виробництво, збут і т.п.)

Ставлення до сфер

діяльності

Об’єкти, стан яких оцінюється у минулому часі

Об’єкти, стан яких оцінюється у сьогоденні

Зв’язок з часом

Об’єкти, стан яких оцінюється у майбутньому часі

Об’єкти, які оцінюються тільки кількісно

Характер оценки стану об’єкта

Об’єкти, які оцінюються тільки якісно

Об’єкти, які оцінюються як кількісно, так і якісно

Об’єкти, які постійно знаходяться під аудиторским впливом

Продовження знаходження у полі діяльності аудиту

Об’єкти, , по яким здійснюється періодична аудиторськая оцінка

Об’єкти, , які вимагають разової оцінки

Об’єкти, внутрішнього аудиту.

Ставлення до видів аудиту

Об’єкти, зовнішнього аудиту.

Рис. 2.1 – Класифікація об'єктів аудиторської діяльності

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дайте визначення предмету аудиту за різними джерелами

2. Хто може виступати у ролі суб’єктів аудиту ?

3. Як пов’язані предмет та об’єкт аудиту?

4. Що таке об’єкт аудиту

5. Наведіть всі відомі вам ознаки класифікації об’єктів аудиту

6. Чим відрізняється зовнішній аудит від внутрішнього?

Тема 3

Закон України « Про аудиторську діяльність» ( на самостійне опрацювання )

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93р. №3125-ХІІ (зі змінами і доповненнями) визначає правові принципи здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Положення Закону діють на території України і поширюються на всіх суб'єктів, що хазяюють, незалежно від форм власності і видів діяльності, органи державної виконавчої влади.

Аудит - це незалежна перевірка фінансової бухгалтерської звітності, обліку, первинної документації й іншої інформації про фінансово-господарську діяльність з метою визначення вірогідності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, що уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктівгосподарювання, а також у випадках передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження вірогідності і повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів , компаній, підприємств, кооперативів, суспільств та інших суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційно обнародується, за винятком установ і організацій, що цілком містяться за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності суб'єктів господарювання, з річним оборотом менш 250 неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз у 3 роки;

2) перевірки фінансового стану:

-засновників комерційних банків;

-підприємств з іноземними інвестиціями;

-акціонерних товариств;

-холдингових компаній;

-інвестиційних фондів;

-довірчих суспільств та інших фінансових посередників.

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації й інших змін форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможності підприємства чи його банкрутства.

Публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського висновку, балансу, зі звіту про фінансові результати діяльності підприємства й іншу звітність у межах зведень, що не складають комерційної таємниці і визначені законодавством для надання користувачам і публікації.

Якщо ж аудиторський висновок ґрунтується на аналізі достатнього обсягу інформації про результати фінансово-господарської діяльності, у т.ч. вивченні бухгалтерської звітності і документів, що складають комерційну таємницю то не підлягають публікації. Відкриття бухгалтерської звітності, що складає комерційну таємницю, для проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг здійснюється користувачами бухгалтерської звітності.

Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути :

- органи державної влади;

- юридичні і фізичні особи, зацікавлені в результатах господарської діяльності суб'єктів, у т.ч. власники, засновники, кредитори, інвестори й інші, котрі мають право на одержання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.

Внутрішні користувачі

Власники підприємства (акціонери)

Управлінці різних рівней

Рлбітники по найму

Фінансові аналітики

Податкові служби

Комерційні партнери

Зовнішні користувачі

Кредитори

Інвестори.

Зарубіжні партнери

Рисунок 1.1 - Внутрішні і зовнішні користувачі бухгалтерської інформації

Користувачі бухгалтерської звітності мають право виступати замовниками на проведення аудиту і виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги і напрямки аудиторських перевірок у межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами чи окремими договорами.

Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, визначеного законодавством України, своєчасне і повне надання бухгалтерської звітності користувачам і аудиторам покладається на керівника підприємства.

Публічна бухгалтерська звітність, перевірена аудитором може бути обнародувана протягом року, що випливає за звітним. Вона не виключає здійснення контролю ДПІ за дотриманням податкового законодавства.

Керування аудиторською діяльністю в Україні здійснює Аудиторська палата.

Аудиторська палата України (далі АПУ) була створена в 1993 році.

Повноваження її були визначені Законом «Про аудиторську діяльність» і Статутом АПУ.

Статут АПУ підлягав твердженню 2\3 голосів від загальної кількості членів Палати.

Характерні риси АПУ:

1) здійснює свою діяльність на підставі закону, інших законодавчих актів і Статуту АПУ.

2) діяльність АПУ ґрунтується на принципах демократії і самоврядування, колегіальності і гласності в умовах одночасного збереження комерційної таємниці.

3) АПУ є юридичною особою, веде відповідний облік і звітність, має свій рахунки в банку, свою печатку, емблему й іншу атрибутику.