контрольне порівняння -

залишок _{початкового інвестеційного періоду} + обсяг - обсяг _{витрат.}

Цей мааксимально можливий залишок порівнюють з фактичним залишком (по інвестеційної описі)

Якщо, залишок_max > залишок _{фактичний} – можливість реалізації товарів за готівку.

Залишок _max < залишок _{фактичний} – приписування товарів в інвестеційній описі зниженню фактичної наявності в описі.

• зворотне обчислення: підраховують за фактичним випуском готової продукції витрат смировини за нормами і зіставленіст з фактом.

• хронологічна перевірка перевірка суоденного о придбання готової продукцій з виготовленням та відвонтаженням. Можна виявити, що в окремі дні відпущено > ніж виготовлено.

Правильність здійснення господарських операцій не завжди можна перевірити за допомогою документального контролю. Виникає необхідність провести перевірку наявності грошових коштів, активів .

Один з найважлевіших методів фактичного контролю є інвестиція. Але застосовують і інший методи .

Прийоми факторів контролю.

• лабораторний аналіз – якщо визначити якісні ознаки сировини, матеріалів

• перевірка операцій в натурі – перевірять придбання активів, введення їх в дію

• контрольний запуск сировини в виробництво – виявляють: факти застосування затрачених норм, зменьшення часу на виконання робіт.

• контрольне прймання продукції за якістю – визначають достовірність даних ОТК. Перевірка сигналів про розкрадання сировини.

• отримання письмових пояснень – при інвестиції. Контрольного запису. Не тільки з працівників, а і з інших підприємств.

• усне, письмове описування – бесіда, інтерв ю, дискусія.

Зовнішні аудитори не мають права без погодження з клієнтом застосувати ці прийоми.

6. Вибірковий спосіб дослідження в аудиті.

На великих підприємствах, які мають значний об єм операцій, вивчити всю інформацію за термін аудиту, неможливо. В зв язку з цим більше ефективний в порівнянні з суцільною перевіркою є вибірковий спосіб.

Переваги вибіркового способу перед суцільною перевіркою:

• скорочення часу перевірки

• скорочення, економія коштів зі сторони аудиторської фірми

• детальне та глибоке вивчення окремих документів та операцій

• оцінка стану господарського суб єкта на певний момент часу. ( при аналізі змін фінансового стану треба швидко провести аудиту вибірково )

• можливість розширення програми аудиту ( економія часу на кожній ділянці дає можливість перевірити більшу № ділянок).

Аудитор повинен визначитися в процесі планування який спосіб перевірки він застосує. Суцільні перевірки – в найбільш важливх сферах, а вивчення основної частки об єктів – вибірково.

Вибіркова перевірка – це вивчення документів і операцій, що складають < 100% їх сукупності з використанням спеціальних методів, що дозволяють отримати достатньо інформації.

Використання цього прийому потребує знанням специфікованих термінів.

Термінологія:

• генеральна сукупність – сукупність елементів, з яких здійснюється вибірка.

• Репрезентативність вибірки – власності елементів, що дають змогу зробити змогу зробити висновок про всю сукупність

• Екстрополяція – перенесення розміру виявлених у вибірці помилок на всю генеральську сукупність.

Вибірку можна сформувати 2 методами:

1. йомовірнісний – будь –який елемент сукупності може бути вибраний з певною йомовірністю. Дозволяє оцінити достовірність даних.

2. неймовірнісний – елемент віробки носить невипадковий характер. Висновки про генеральну сукупність засновані на професійному суджені аудитора. Не можна оцінити ризик перевірки.

Аудитор повинен відібрати одиниці до вибіркової сукупності.

Методи відбору одиниць до вибіркової сукупності:

1. простий – усі одиниці генеральної сукупності мають однакову йомовірність потрапити до вибірки.

2. механічний – через певний інтервал (кожний 5, 10, 15, 20….)

3. районований – якщо в генеральній сукупності є підгрупи, то вибирають декілька одиниць з кожного району (підгрупи) пропорційно до їх розміру.

4. комбінований

5. експертний – аудитор сам встановлює критерії відбору.

6. сніговий шар – коли треба прослідити з первинних документів до звітності.

7. квотировані вибірки – формуються за певними критеріями: дата, сума, вид активів, МОВ.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Вкажіть відмінності методу аудиту від методики

2. Які 3 групи прийомів в аудиті ві знаєте?

3. Охарактеризуйте всезагальні методи дослідження

4. Що входить до все наукових методів дослідження в аудиті?

5. Як поділяються документи за рівнем аналітичності інформації?

6. Які ознаки свідчать про підробку документів?

7. Які ви знаєте способи аудиту господарських операцій?

8. Що відносять до спеціальних прийомів аудиту?

9. Які ви можете назвати переваги вибіркового способу аудиту?

10. Яким чином формується вибірка?

1. Поняття, завдання, об єкти та суб єкти інвестиції.

ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» пердбачено підпрвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, проведення інформації майна, коштів і зобов язань

Інвестиція – це перевірка фактичної наявності і стану об єкту контроля, яка здійснюється шляхом перерахування, вимірювання та реєстрації майна в натурі, а також порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Залежно від мети аудиту повноти охоплення об єктів при проведенні аудиту, за дорученням або за згодою замовника можуть бути використані різні методологічні пийоми у тому числі інвестиція.

Ступінь участі аудитора в інвестиції:

1. проводиться аудитором (це передбачено угодою)

2. у складі інвестеційної комісії, спостерігає

3. вивчає матеріали раніше проведених інвестицій.

Завдання інвестицій в ході аудиту:

1. виявлення фактичної наявності ОЗ, НА, засобів, коштів, обсяну незавершеного виробництва:

2. встановлення залишку або нестачі засобів і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

3. Виявлення запасів, що втратили первісну вартість, що не використовується

4. Перевірка дотримання умов зберігання МЦ, правил ……. ОЗ

5. Перевірка реальної вартлсті ОЗ, НА коштів в касі, на поточних рахунках, дебеторської і кредеторської заборгованості, незавершене виробництва.

Суб єкти інвестиції аудитор або створена на його прохання інвестеційна комісія. Аудитор може бути головою, членом комісії або просто спостереження.

Відсутность хоча б одного з членів інвестеційних комісії МВО. При проведенні інвестиції є підставою для визначення резервів інвестиції недійсними.

Склад інвестиції комісії:

• Інженерно – технічні працівники – дати оцінку техничного стану засобів.

• Фахівців складеної справи – щоб знали технологією зберігання запасів

• Економісти, бухгалтера,

• Маркетологи – щоб встановили ринкову вартость будь – кого активу.

Проведення інвестиції обов язкове:

1. при приватизації, перетворенні держави підприємства на акцінні при передачі державного майна в аренду:

2. перед складанням річної фінансової звітності (не раніше 1 жовтня)

3. при зміні МВО

4. при встановленні фактів крадіжок, зловживаннь

5. за постановою правоохоронних органів

6. у разі техногенних аварій

7. у разі ліквідації підприємства.

Керівники можуть залучати аудиторів для проведення обов язкових інвестицій.

2. Методика проведення інвестиції аудиту та зобов язань

Керівники підприємства повині: - створити умови для інвестиції.

• Визначити об єкти

• Обсяг і термін проведення інвестиції

Методика проведення інвестиції аудиту і зобов язання.

1. Організаційна стадія: підготовка і видача наказу на проведення інвестицій. В ньому зазаначають порядок проведення, обсяги, строки проведення, склад комісії та оформлення документації.

Наказ видається голові комісії, перед початком.

Аудитор збирає інвестеційну комісію і проводить інструктаж з питань:

• Ознайомленн з наказом

• Загальні правила і специфічні особливості інвестиції певних об єктів

• Забезпечення бланками описів, товарами,

• Роз яснення прав і обов язків членів комісії

• Ознайомлення з правилами оформлення описів

1. Підготовча стадія

• Припинення операції щодо руху майна на складі

• Опломбувати місце зберігання засобів

• Отримати та перевірити звіти МВО з додатками виправдовуючими документами. Для цього МВО пропонується рознести в книгу або картку складання обліку всі видаткові та прибуткові документи і вивести залишок на момент інвестиції)

• Взяти у МВО розписку (всі документи сдачі)

• Підготовити майно до перевірки

• Перевірка вагового господарства (за точність вимірювання, результати перевірки – оформлюються актом)

1. Технологічна стадія

• Перевірка фактичної наявності і стану об єктів

• Складання інвестеційних описів. Під час або після закінчення інвестиції (застосовують робочі зошити0. заповнення будь – яких реквізитів в описах забороняється. Дані бухгалтерського обліку не вноситься в опис до початку інвестиції.

Описи складають окремо:

• По кожній МВО

• По кожному місцю зберігання

• На майно, що знаходяться на відповідальному зберіганні

• Що зіпсоване і непридатне для використання.

Описи без помарок, підчисток, чістко і розбірливо написані.

Не повино бути незаповнених рядків. Кожна сторінка номірується. В кінці сторінки прописом підводять підсумок в нотуральних одиницях.

МВО дає розписку, що немає претензії до проведення інвестиції.

4. Результативна стадія

• Складання порівльних відомостей

• Списання природнього убутку

• Визначення кінцевого результату (нестачі, надлишки).

3. Перевірка правильності визначення результатів інвестиції

Аудитор може витачати від бухгалтерії вивести і відобразити результати проведенної інвестиції ( рис 3.1)

Складання порівняльної відомості

Регулювання результатів інвестиції:

Зарахування розрахунок виявлення

Пересортування природних помилок в

Остаточний результат інвестиції (рішення комісії, керівника підприємств)

Рисунок 3.1 – Регулювання результатів інвентаризації

Пересортування – це результат взаємної заміни подібних запасів, допущений з причин порушення технології та організації порядку, який не відображено в обліку.

Причини пересортування:

1. занедбання аналітичного обліку на складах

2. неправильні записи в регістраціях аналітичного обліку

3. незадокументована заміна одних запасів іншими,

4. несвоєчасне оформлення руху запасів

5. некомпетентність МВО з питань визначення якості та комплектності товару.

6. свідоме пересортування з метою приховання крадіжок.

Умови визначення пересортування представлено на рис 3.2

Якщо пересортування допущено за одноіменними записами, що мають зовнішню подібность. За умови, що відпуск проводився без розпорядження.

Рисунок 3.2- Умови зарахування пересортування

Результати зарахування пересортування:

1. нестача = лишком більш цінних актів

2. нестача = лишком активів менш цінних активів

3. нестача > лишків більш цінних активів

4. нестача > лишків меньш активів

Дуже поширеною причиною виникнення нестач є природний убуток

Природний убуток – це втрати, що виникають при постан реалізації та зберігання запасів зумовлені їх фізико-хімічними властивостяти. норма природного убутку – це гранично пустина величина безповоротних витрат майна.

В межах норм нестачі списуються на собівартість продукції.

Понад норм – на винну осоу; на фінансові результати (якщо не виявлена остання)

За наслідками інвестиції інвентована комісія складає пратокол, у якому зазаначено:

• стан складського господарства

• результати інвестиції

• пропозиції щодо заліку нестач і лишків

• заходи щодо запобігання нестачі і втратам.

4. Матеріали інвестиції як об єкти аудиторського дослідження.

Сутність аудиторського дослідження матеріалів інвестицій:

1. перевірка стану інвестеційної роботи

2. перевірка якості інвестицій, що було проведено

3. виконання плану інвестицій

4. правильність виведення результатів інвестиції і відображення їх в обліку.

Для оцінки стану інвестеційної роботи і достовірності результатів аудитору необхідно:

1. вивчити наказ про облікову політику підприємства. У цьому повино бути зазначено види об єктів і кількість запланованих інвестицій.

2. Вивчити

   • книгу реєстрації конкретних перевірок інвестиції.

   • Акти конкретних перевірок інвестиції аудиторів

   • Відомості результатів інвестиції

   • Книга реєстрації накакзів (на проведення інвестиції прийняття рішень за результатами інвестицій)

Аудитор вивчаючи план проведення інвестиції з ясовує:

• Чи дотримується керівництво діючих нормативних актів, які регламентують кількість інвестицій і визначають об єкти

• Чи мали місце події, за якими інвестиція обов язково повина проводитися (і чи проводилась вона)

Перелік поруше6нь порядку проведення інвестиції:

1. склад інвестеційної комісії не затверджений керівником

2. документальне підтвердження відсутності хоча б одного ……

3. не зазначено в наказі строки проведення інвеситиції

4. від МВО не отримано розписки (всі видаткові і прибуткові документи складено до бухгалтерії

5. інвестеційний опис складено в 1 примірнику

6. немає загального підпису на кожній сторінці

7. на кожній сторінці немає підпису МВО

8. виправлення не підписані і не завірені членами комісії

9. інвестеційний опис містить незаповнені рядки

10. під час перевірки в роботі комісії не закритий доступ стороннім до приміщення, де є інвестеційний опис.

Аудитор вивчає:

1. не правильно вказані причини

2. чи своєчасно визначеним є результат інвестиції

3. чи відругульованірізниці (нестачі, лишки)

Окрему увагу приділити випадкам інвестиції, де по всіх показником факт =обліковим даним. Це свідчить про формальне відношення про інвестиції.

Аудитор повинен отримати відповіді на питання:

• чи створено МВО відповідні умови для забеспечності збереження ТМЦ (охорона теріторії.)

• чи призначено наказом керівника постійно діюча комісія

• чи укладено договори з МВО про і майстер відповідальність та інші.

Контрольні питання

1. Вкажіть завдання інвентаризації

2. Чим відрізняються планові інвентаризації від внепланових?

3. Хто входить до складу інвентаризаційної комісії?

4. З яких стадій складається процес інвентаризації?

5. Яким чином регулюються результати інвентаризації?

6. Коли визнається пересортиця?

7. Які типові порушення характерні для процесу інвентаризації?

1 Аудиторський звіт

Аудиторський звіт – узагальнюючий документ, адресований керівнику, власнику, загальним зборам акціонерів господарючого суб єкта, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявленні відхилення в веденні бухгалтерського обліку, порушення у фінансової звітності та іншу інформацію, отриману в результаті перевірки.

Він є підставою для складання аудиторського висновку.

Мета звіту:

• Доведення до керівника підприємства інформації про недоліки в бухгалтерском обліку, системі контролю, що можуть привести до помилок у фінансової звітності.

• Внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю з метою запобігання порушенням, відхіленням.

Зміст звіту:

1. де і ким проводився аудит, за який період

2. назва підприємства

3. дата звіту

4. всі відхілення . від законів та стандартів, що можуть вплинути на достовірність звітності.

Спочатку вказують основні відхілення, а потім інші незначні.

Зауваження повинні бути коректними , доброзичними. Супроводжуватися рекомендаціями щодо усунення недоліків.

Характер і зміст звітів може бути різним. ( про правильність та ефективність витрачення коштів, організацію праці людей, постачання, виробництво і збут пропозиції.

Аудиторський звіт складається в 2 примітках:

• клиєнтові (для виправлення помилок)

• у аудиторській фірмі (як звіт про виконану роботу в ньому повина бути розписка клієнта про отримання 1 примірника).

Інформація, що містится у звіті, є конфіденційною.

Тому аудиторський звіт майна передавати:

• особі, що підписала договір

• посадовій особі керівника господарчого суб єкта

• будь – який інший особі, якщо у неї є розпорядженням керівника підприємства.

Звіт повинен попасти тільки до вищого керівництва. Не можна надсилати його поштою, передавати через секретара, його можуть прочитати зацікавленям особи як компромат на керівництво.

За домовленістю можна спочатку надати попередній варіант звіту. А коли підприємство внесе виправлення (виконання рекомендації), то господарчому суб єктуможна надщати позитивний аудитоський висновок.

2. Аудиторський висновок

Це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою суб єкта аудитоської діяльності, який складається у встановленному порядку за результатами проведеного аудиту і містить думку аудитора про достовірність вивчених фактів господарчого життя і про відповідальність їх нормативним актом.

Мета складання аудиторского висновку:

1. надання висновку про повноту, достовірність та законність інформації щодо фінаннсової звітності

2. довести до керівництва відомості про недоліки

3. внести пропозиції щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Вимоги до оформлення висновку:

• украінською мовою вартісні показники тільки в грнивнях

• виправлення не допускається

• чіткість, достовірність, однозначність суджень

• звітні матеріаль повині відповідати умовам догору

• виділення розмірів і підрозділів

• високоякісний папір, тверда політурка, зброшуванний.

Слід пам ятати, що аудитор повинен консультувати, пояснювати, а не заплутувати замовника складними визначеннями.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність, що підлягала аудиту. Така звітність повинна бути підписана аудитором або погашена штампом аудиторської фірми.

Виявлені порушення групують за різними ознакми:

• за видами операцій

• за видами матеріальних активів

• за видами розрахунків.

Аудиторський висновок складається в довільній формі, але повинен містити обов язкові розділи.

Структура аудиторського висновку:

1. вступна частина:

1. заголовок – назва аудиторської фірми

• повна назва замовника

• час перевірки.

1. вступ – нормативна база

• інформація про склад перевіреної звітності

• відповідальність за звітність покладається на підприємстві

• відповідальність за висновок – на аудитора

2. Аналітична частина: - це звіт аудиторської фірми про загальні результати перевірки. Включає:

• назва «Звіт аудиторської фірми»

• об єкт аудиту, застосування вибіркового способу превірки

• для кого призначений звіт

• загальні результати (оцінка стану бухгалтерського обліку і звітності, суттєві порушення)

• стан внутрішнього контролю на підприємстві (її відповідальність маштабам і характеру діяльності підприємства)

3. підсумкова частина : -це думки аудиторської фірми щодо:

• назва «Висновок аудиторської фірми»

• думка аудитора щодо достовірності звітності

• дата

• підпис аудиторської фірми, адреса

Національний норматив аудиту № 26 передбачає 4 види аудитоських висновків ( рис 2.1)

Позитивний умовно - позитивний негативний відмова від

надання

висновку.

Рисунок 2.1- Види аудиторських висновків

Позитивний висновок – надається у випадках, коли:

• аудитор одержав всю інформацію і пояснення

• фінансові документи підготовленні згідно облікової політики підприємства, яка відповідає П(С) бухгалтерського обліку.

• Фінансова звітність складена належним чином на підставі дійсних облікових данних.

Тобто у аудитора немає жодного зауваження.

Якщо існує будь-яка невпевненість або незгода, то це підстава для відмови від позитивного висновку.

Умовно – позитивний висновок: буває 2-х видів ( рис 2.2)

Види умовного висновку

З нефундаментальною невпевненістю

- Якщо аудитор не може отримати всю - деякі операції проведено з

необхідну інформацію і пояснення порушенням законодавства

- не може виконати всі необхідні аудиторські - факти неповністю відображено в

прийоми обліку і звітності

- але система бухгалтерського обліку але фінансова звітність загалом

Відповідає законним вимогам достовірно відображає стан

- фінансова звітність загалом достовірно підприємства.

В ідображає фактичній фінансовий стан

В цих випадках в аналітичній частині вказують причини невпевненості і незгоди аудитора.

Рисунок 2.2- Види умовного висновку

Негативний висновок – дається, якщо:

• Виявлені значні помилки

• Запущеність, неакуратність ведення бухгалтерського обліку

• Система бухгалтерського обліку не відповідає нормативним вимогам

• Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним

• Не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан підприєства.

Вимоги від висновку – якщо аудитору не були надані всі необхідні регістри, первині документи для проведення повноційного аудиту.

Крім цього існують висновки спеціального призначення. Вони складаються при виконанні спеціальних аудиторських завдань за дорученням підприємства або правоохоронних органів.

Види висновків спеціального призначення представлени на рис 2.3

Види висновків спеціального призначення

Про фінансову про окремі частини

Звітність підгото- фінансової звітності

Тематичний влену по міжнарод-

Аудит ним С(П) бух.

(признасений обліку.

Для спеціальних

Замовників про узагальнення

Національного фінансової звітності

банку)

про виконання

договорів

Рисунок 2.3- Види висновків спеціального призначення

Контрольні питання

1. Дайте визначення аудиторському звіту

2. Чим аудиторський висновок відрізняється від аудиторського звіту?

3. З яких частин складається аудиторський висновок?

4. Які види аудиторських висновків ви знаєте?

5. В якому випадку аудитор дає відмову від висновку?

1. Контроль якості аудиторських послуг

Якщо аудитоськи послуги будуть якісними, то суспільство визначає необхідність і доцільність аудиту.

Якість в аудиті – це максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів результатами виконаних аудитором робіт відповідно до інтересів власника в межах вимог законодавства України, національних нормативів аудиту і Кодексу професійної етики аудиторів України.

Контроль якості аудиторських послуг – система контролю внутрішніх і зовнішніх органів упавління з метою недопущення аудиторами порушень законодавства та аудиторської етики. Тобто здійснбється зовнішній і внутрішній контроль.

Зовнішній контроль:

Здійснює аудиторська палата України, а саме:

• кваліфікована комісія

• дисциплінарна комісія

• комісія з сертифікації

• комісія по зв язкам з громадськістю.

Внутрішній контроль:

Здійснює : - Спілка аудиторів України

• керівник аудиторської фірми

• самоконтроль

Складові контролю якості аудиторських послуг:

1. Поточний погляд за роботою аудиторів – керівництво фірми повинні планувати суцільне або вибіркове спостереження за роботою аудиторів та експертів, здійснювати текстування знань аудиторів.

У ході роботи персонал повинен:

• контролювати дотриманя плану робіт

• перевірити достовірність підтверджень для превірки висновку

• контролювати відповідальність висновку результатам перевірки.

сприяння підвищенню кваліфікації – керівництво аудиторської фірми повино забезпечити відкритий доступ персоналу до професійної інформації, контролювати терміни обов язкового підвищення кваліфікації та дії сертифіката.