Контрольні питання

1. За що несе відповідальність аудитор?

2. Які види відповідальності аудитора визнаєте?

3. Які ви знаєте критерії відбору аудиторської фірми?

4. Які ви можете назвати критерії відбору клієнта?

5. Що передує договору між аудитором та клієнтом?

ТЕМА 13 СПОСОБИ ТА ПРИЙОМИ ВЕДЕННЯ АУДИТУ
	13.1 Методика здійснення аудиту
	13.2 Аудиторський огляд документів
	13.3 Аудиторські прийоми контролю документів
	13.4 Господарські операції як об єкт аудиту
	13.5 Спеціальні прийоми дослідження фактів дійсності ( на самостійне вивчення )
	13.6 Вибірковий спосіб дослідження в аудиті

1 Методика здійснення аудиту

Термін «Методологія» - від грец.»теорія методу», означає теоретичні проблеми і засоби наукового пізнання. Тотбто методологія розкриває сутність пізновальної діяльності.

Метод аудиту – це комплекс, система основних підходів і способів дослідження фактів господарського життя, які відповідають предмету і завданням аудиту.

Методика аудиту – це застосування сукупності способів і прийомів, які дають можливість провести аудиту системно.

Одже методика аудиту дає можливість визначити реальний, якісний і кількісний стан об єктів, що вивчаються, відхіленням від нормативного стану.

Існує 3 групи прийомів в аудиті.

1. визначення кількісного та якісного стану об єкта

2. вивчення відхілень від норм, плану.

3. оцінка стану, об єкта.(минуле, поточне, майбутне).

Способи аудиту – сукупність прийомів та засобів, спрямованих на отримання об єктивних знань про об єкт дослідження.Види способів аудиту представлено на рис 1.1

Способи

З

Використовуються в ході аудиту будь якого об’єкту

агальні часткові спеціальні

Використовуються для аудиту однорідних або окремих ділянок діяльності підприємства

Рисунок 1.1 – Способи ведення аудиту

Вони всі взаємопов язані. Загальні працюють через часткові, часткові – через спеціальні.

Роглядаються методи, що використовуються в аудиті.

Загальні та часткові способи аудиту базуються на всезагальних методах дослідження:

1. логічний метод: охоплює такі прийоми пізнання:

• аналіз і синтез – аналіз – розподіл явища, при проведенні оцінки загального стану підприємства. Синтез – об єднання явищ.

• Індукція і дедукція – індукція - від окремого до узагального вивчаючи причини відхилень окремих можна встановити причину відхілень у цілому.

• Абстрагування – відокремлення суттєвого від несуттєвого

2. порівняльний метод – порівняння кількох явищ з метою виявлення подібностей і відмінностей.

3. соціологічний – вивчають практичну поведінку людей з метою визначення ефективності господарювання.

4. статистичний – кількісне вимірювання господарчих явищ.

Загальнонаукові методи дослідження

1. спостереження (участь аудитора в оперативних застомуваннях керівника,спостереження за міжособовими відносинами для оцінки ефективності управління)

2. вимірювання – фактів господарського життя , визначення численого значення окремих величин, що фігурують в документах.

3. порівняння

4. експеремент – списання запасів.

Мета пізнання в аудиті: отримання об єктивної істини про господарські явища, що вивчаються .

Висновки аудитора про факти відхилень є істинними тільки тоді, якщо вони грунтуються на реальних даних.

Послідовність вивчення відхілень представлено на рис 1.2

Рисунок 1.2- Послідовність вивчення відхилень при аудиті

Існують межі аудиту: не побрібно збирати всі документи, а лише ті, що стосуються поставлених питань. Для цього аудитор повинен уявити. Знати практику бухгалтерського обліку і відображення операцій в документах.

2. Аудиторський огляд документів.

В процесі аудитору досліджується велика кількість документів.

Кожна група документів потребує спеціальних прийомів їх вивчення, тому їх треба класифікувати.

Класифікація документів

1. за способом порівняння

- ідентифіковані – які можна порівняти касовий ордер, касова книга

- неідентифіковані

2. за рівнем аналітичності інформації

- довідково – інформаційні протокол, пояснювальна записка, заява.

- Довідково – аналітичні акт, висновок, перелік

Аудитори не завжди приділяють увагу протоколам, скаргам, заявам. Тут можна виявити відхілення від норм, списання збитків, збільшення винних від відшкодування збитків.

3. за рівнем якості складання.

Доброякісні Недоброякісні (фальсіфіковані)

Містять матеріальну підробкe містятьінтелектуальну підробку

Підчистки, виправління, дописки

заднім числом,

Вони бувають підроблені частково та підроблені повністю.

Ознаки що свідчать про підробку документа:

1. відсутність на виконавчому документі розпорядження ( відсутність вимоги на видачу мотеріалів зі складу, але наявність видаткової накладної складу) і навпаки.

2. незаповнення всіх реквізитів ( відсутність номера, дати, адресу)

3. невідпровідальність реквізитів ( назва на штампі і на печатці)

4. зайві реквізити

5. відсутність додатків (зведена відповідальність складена без первинних документів, або вони вилучені і повторно використанні_

6. сумарна невідповільність основного документа і дадотків

7. підробка підписів.

Огляд докуменів включає в себе:

• чи заповнювалися вони на бланках типових форм

• чи не використовуються спеціального горника

• чи прокреслюються вільні рядки

• чи пронумеровані бланки суворої звітності

• чи погашаються документи ( отримано, оплачено)

• чи немає ……..

• чи правильно здійснюються виправління

• чи регламентовано графіком рух первинних документів

3. Аудиторські прийоми контролю документів.

Досліження документів треба проводити комплексно, поєднуючі різні способи їх вивчення.

Порядок дослідженя документів: (аудитор сам обирає).

1. хронологічний – за датоми складання

2. систематизний – по кожному рохрахунку окремо (каса, )

3. комбінований – одні документи перевіряють у порядку їх підшивки, інші – на групами.

4. вибірковий – (питання №7 )

Напрямки перевірки документів і навпаки

первинні – аналітичні регістри – регістри синтетичного обліку – головна книга – баланс.

Перед початком перевірки аудитор повинен ознакомитися з правилами оформлення первинних документів, які містяться в норматианих актах та наказі про облікову політику.

Прийоми аудиторського контролю документів:

1. формальна перевірка – перевірка повноти та правильності оформлення документів, заповлення реквізитів. Виявляються факти дописок, підробок, виправлення цифр.

2. арефметична перевірка – перевіряються р5езультати сумувань, множень, узгодження надходжень і утримань.

3. нормативно - правова – ннавідповідь нормативних актів, інструкціям, стандартам.

4. експертне дослідження –залучається експерт для виявлення підробок в документах, реальності підписів.

5. економічна перевірка – встановлюють доцільність операції (яку економічну вигоду вони дають).

6. зустрічна перевірка – піставлення одного документу, що знаходиться в інших підприємствах.

Реквізити перевірки доходів оформлюють в робочих документах аудитора ( табл. 3.1)

Таблиця 3.1 – Приклад робочого документа аудитора

Перевірка повноти оформлення первинних документів
Елемент вибірки (первинних документів)	дата		Наявність відповідних підписів		Оформлення документа		Всьго відхілень по документації
	Первинні Документ ти	Записів бухгалтер ського обліку	Керів ників	Фахів ців	повне	неповне

4. Господарські операції як об єкт аудиту.

Операції в аудиті – це факти і явища процесів госпадарювання , які відображені документально. Вони можуть бути не охоплені бухгалтерським обіком.

Вміння вивчати операції є одним із показників професіаналізма аудитора, тому мати уявлення про види можливих операцій в аудиті.

Господарські операції в аудиті:

1. по відношенню до реальності діяльності.

- Випадкові – які в реальних умовах могли відбуватися або не відбуватися

- Сумісні – здійснення однієї з них не виключає здійснення іншої

- Незалежні – здійснення кожногої з них не залежить від здійснення інших.

- Неможливі – не може відбутися при дотриманні законодавства.

2. за методикою нормам:

- стандартні – хід вирішення яких відомий нестандартні – нетипові. Аудитори повині вчитися управляти розумовою діяльністі.

3. за відповідальність нормам:

- достовірні – повнота і правильність офрмлення у відповідальність до правилам бухгалтерського обліку. Операція події

4. за ступенем адекватності відображення явищ –

- доцільні – визначаються шляхом перевірки її показників плану, нормам, інших підприємств.

Способи перевірки господарських операцій:

1. хронологічний документальний аналіз однорідних операцій: порівнюють облікові дані про рух активів, коштів за датами.

2. зіставлення бухгалтерських операцій – зіставляється інформація, що відображає одну і ту же господарську операцію.

3. порівняння операцій, відображених в облікових регістрах, із записами операційного обліку – дані операційного обліку не є підставою для відображення в бузгалтерському обліку. Ці дані використовують якщо дані бухгалтерського обліку викремлені,то можна їх зіставити з операційним обліком. Ці дані використовуються як допоміжні матеріаль у вигляді.

   • Касова стрічка

   • Неофіційні записі

4. перевірка об єктивної можливості здійснення операції

5. перевірка господарської операції в натурі – для перевірки запасів придбаних, але не списаних на витрати.

6. перевірка фактів за заключною операцією – перевірка документів і записів, що передують кінцевій операції не здійснюється.

Важливим моментом при аудиторській господарській операцій є перевірка відхілень в кореспандуючих рахунків. При цьому виділяють такі відхіленни:

• віхілення від загальноприйнятої проводки (обсяг реалізації продукції Д36 К70, а бухгалтер не складає такий запис)

• бездокументальні проводки ( підзвітні особи не підтвердили цільове використання коштів, а бухгалтер склав Д92 К572)

• кредитове сальда на активних рахунках, а дебітове на пасивних.

• Відкриття і ведення рахунків, що не передбачені робочим планом рахунків підприємства

• Виправлення корекції без підпису особи , що зроблено це червоним сторном, додаткові записпи,

• Відсутності проводок (для прихування нестач)

• Складання бездокументальної сторнувальної корекції для необхідності (прихування крадіжок)

Всі відхілення заносять у робочій документ ( табл. 4.1)

Таблиця 4.1 – Робочий документ аудитора

Зміст операції	Проводка факту		Запис згідно плану рахунків		Примітки
	Д	К

5. Спеціальні прийоми дослідження.

1. Прийоми документального прийому

   1. відновлення кількісно – суворого обліку. За первинними документами в хронологічній послідовності відтворення надходжень та витрачання матеріалів за кожним видом. Результати відновлення викривать випадки нестач догорих товарів шляхом заміни їх дешевими.

Може виявити виявити протиріччя:

• кількість відпущених матеріалів максимально можливий залишок

• документально присутнє витрачання таких матеріалів, яких не було в наявності.

аналітична перевірка звітності та балансів перевіряють відповідальність даних синтетичного та аналітичного обліку балансу