Контрольні питання
Для чого потрібен Кодекс проф. етики аудиторів?
Ким розроблено Кодекс проф. етики аудиторів?
З яких двох частин складається Кодекс проф. етики аудиторів?
Охарактеризуйте 5 принципів етики аудиторів
|
Модуль 3Організація та планування аудиторської діяльності
|
Тема 10 |
Характеристика офіційних документів з аудиту ( на самостійне вивчення ) |
|
10.1 Характеристика офіційних докментів з аудиту |
|
10.2 Постулат та концепціїї аудиту |
|
10.3 Міжнардні стандарти аудиту, національні нормативи аудиту |
|
10.4 Внутрішньо – фірмові стандарти аудиту |
10.1 Характеристика офіційних документів з аудиту
Нормативні акти аудитора поділяються на 2 групи:
Закони – прийнятий парламентом, має найвищу юридичну силу
підзаконні норативні акти – акти підзаконних органів , прийняті
на підставі закону
Інструкції – документи, що конкретизують службові повноваження, призначення підрозділів.
Нормативні накази – вводять в дію акти, що є обо язковими для виконання з розпорядження керівника підприємства.
Положення – нормативні акти, що визначає структуру, функцію, компетенцію суб єктів аудиту.
Статути - нормативнио правовий акт, що визначає правові положення підприємства.
Правові засади здійснення аудиторської діяльності і Україні визначається ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. (8 розділів, 30 статей).
Регулювання аудиторської діяльності здійснюється нормативними документами АПУ.
На сьогодній час немає такого законодавчого акту, який би обгрунтував всі варіанти проведення аудиту.
Нормативні акти, що регулюють обов язкове проведення аудиту:
ЗУ «Про аудиторську діяльність»
ЗУ «Про банки та банківську діяльність»
ЗУ «Про страхування»
ЗУ «Про підприємства»
ЗУ «Про господарські товариства»
ЗУ «Про визначення банкрутом.
2.Постулати і концепції аудиту.
Теоретичною основою аудиту є система взаємопов язаних компонентів: концепції, постулатів, стандартів.
Концепція – визначає напрям теорії, є основою національних аудиторських стандартів
Постулат аудиторів – це фундаментальні положення теорії, якими допомагають зрозуміти зміст аудиторських стандартів, напрями аудиторських думок:
звітність має бути перевірена – аудитор не може надати висновок, доки не перевірені всі документи
не слід припускати конфлікт інтересів між аудитором та адміністрацією – між клієнтом і аудитором взаємна довіра. Але цей постулат порушують адміністрація намагаясь обманути аудиторів, кредиторів. Ще буває що 2 сторони по – різному трактують вимоги нормативних документів.
фінансова звітність і документи вільні від неточностей ітаємниць – відповідальність аудитора переноситься на замовника документація достовірна, а чкщо в ній є неточності то замовник свідомо обманув аудиторів
об єктивність звітних даних прямо пропорціональна до ефективності внутрішнього контролю – чим краще організаційний внутрішній контроль, тим ефективна робота аудитора.
звітність має бути заповненна відповідно до стандартів
аудиторська перевірка не може бути оснаньою – після проведеної перевіки через певний час в наступному звітньому періоді треба провести одну перевірку. Істина що встановлена раніше, має бути використана в майбутньому. Аудитори, незважаючи на конкуренцію повинні виступати єдиним фронтом.
думка аудитора залежить лише від його компетенції – цей постулат ставлять під сумнів.суперечність: аудитор може бути нежалежним від того від кого він отримує гроші. Аморальність: йому платять, а він викриває недоліки.
професійні обов язки аудиторів повинні відповідати їх посадовому статусу – чим вищу посаду займає аудитор, тим, він більше володіє професйним знанням і навичками. В житті не довести так: люди, що володіють професійними навичками на високому рівні не можуть досягти відповідного положення.
корисність звітних даних прямо пропорціональна до ступеня їх перевірки: чим краще перевіряють звіт. Тим корисніша інформація. Але чим більше контролюрів тим знижується пильність, бо один надіїться на іншого.
висновок аудитора не може дати більше інформації, ніж саме аудиторське дослідження.
3. Міжнародні стандарти (нормативи ) аудиту.
Стандарти аудиту – це єдині вимоги до порядку здійснення оформлення, оцінки достовірності інформації, до порядку підготовки чи кваліфікації, а також регламентації супунтіх послуг.
Ними повинні користуватися всі аудитори, це забезпечить високий рівень гарантії дотовірності резервів аудиту.
Забезпечення стандартів аудиту полягає в:
забезпечить високу якість аудиторської перевірки
сприяють використанню в аудиторських практиках нових наукових дослідженнях
допомагають зрозуміти процес аудиторської перевірки
створюють імідж професії
усувають необхідність контролю зі стондартів держави
допомагають вести переговори із замовником.
Структура стандарту
Загальні основні поняття сутність практичний
положення визнасення стандарту додаток
Рисунок 3.1 – Структура стандарту аудиту
На сьогодні існує 39 стандартів і 2 положеня з міжнародної аудиторської практики. Їх розробляє комітет міжнародної практики аудиторів при міжнародної федерації бухгалтерів.
Сучасні міжнародні стандарти поділено на 10 тематичних груп:
вступні примітки – надання рекомендацій аудиторам щодо проведення перевірки та висловлення думки таким чином, щоб користувач був впевнений в них ( стандарт «Завдання з наданням впевненості).
відповідальність – входять стандарти:
- «Мета та принципи аудиторської перевірки»
- «Умова домовленості»
- «Контроль якості аудиторської роботи»
-«Документація»
Планування входять такі стандарт:
- Планування (які питання треба включити в першу та повторну перевірку)
- Знання бізнесу (важливість для аудитора зання бізнесу)
- Суттєвість в аудиті.
Внутрішній контроль:
- «Оцінка ризику» - ризик невиявленний
- «Аудит в середовищі інформаційних систем».
Аудиторські докази:
- «Аудиторські докази» - неохідно кількість і якість
- «Зовнішні рідтвердження»
- «Аудиторська вибірка»
- «Пояснення управлінському персоналу»
Використання роботи інших фахівців:
- інших аудиторів
- внутрішніх аудиторів
- експертів
Аудиторська думка та звітність:
- «Аудиторський висновок»
- «Інша інформація» - стосовно якої аудитор не повинен надавати висновок
Спеціалізовані сфери:
- «Аудиторський висновок при проведенні аудиту спеціального призначення» (якщо звіти складенно не по міжнародним стандартам бухгалтерського обліку)
- «перевірка прогнозної інформації»
Супутні послуги
Положення з міжнародної практики.
Національні стандарти аудиту.
Відповідно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» аудиторська палата України розробляє і впроваджує Національні стандарти аудиту.
Національні нормативи аудиту – документи, що регламендують процес організації і методики здійснення аудиту.
Вони мають рекомендаційний характер.
В Україні запроваджено 32 норматива, що створені на підставі міжнародних стандартів.
4. Внутрішньофірмові стандарти аудиту.
У системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важлива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторської фірми. Вони деталізують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, затверджені аудиторською фірмою.
Внутрішні стандарти аудиту – це сукупність принципів, методів, прийомів і спосоюів, що використовуються аудиторською фірмою для надання послуг, виходячи із встановлених правил і особливостей діяльності фірми.
Значення ВСА:
Сприяють дотриманню чинного законодавства МСА та ННА, а також Кодексу професійної етики аудиторів.
Удосконалюють організацію аудиторських послуг
Забезпечують високу якість перевірок
Допомагают зменьшити тміскість аудиторських послуг
Спияють використанню в аудиторській діяльності нових наукових розробках
Відповідальність за розробку ВСА покладається на керівника. Може бути спеціально створений відділ з методології аудиту. Але затверджує керівник.
Існує 3 групи ВСА:
стосуєть професійної культури аудитора ( професійна незалежність, об єктивність, якість, чесність, компетентність, точність, доброзичлевість)
що регулюють внутрішньофірмовий документо- оборот
що передбачають методику проведення аудиту.
У ВСА передбачають наступні положення:
форми робочих документів аудитора (плпни, програми аудиту, листи фірми до замовника, оформлення резервів роботи експерта)
технологія обробки інформації, що була отримана в ході перевірки
порядок контролю якості надання аудиторських послуг.
ВСА не повинні заперечувати міжнародним стандартам аудиту та національним нормотивам. Вони лише доповнюють, конкретезують їх.
Одже, ВСА визначають індивідуальний підхід до надання аудиторських послуг залежно від специфіки діяльності професійної культури