Лк___ Правові засади соціальної роботи з жінками

Принцип гендерної рівності закріплений у кількох статтях Конституції України, де наголошується на рівності прав чоловіків і жінок у вищезгаданих напрямках, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї і так далі. Україна також ратифікувала Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979 рік), Конвенцію про працюючих з сімейними обов'язками, підсумкові документи Всесвітньої конференції з прав людини (Відень,1993 рік), Конвенцію про ліквідацію насильства щодо жінок, приєдналася до резолюцій європейських конференцій з питань рівності між чоловіками і жінками.

КОНВЕНЦИИ ООН

Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин (1981)

Конвенция о борьбе с торговлей людьми и с эксплуатацией проституции третьими лицами (1951)

Конвенция о равном вознаграждении мужчин и женщин за труд равной ценности (1953)

Конвенция о политических правах женщины (1954)

Конвенция о гражданстве замужней женщины (1958)

Конвенция о дискриминации в области труда и занятий (1960)

Конвенция о борьбе с дискриминацией в области образования (1960)

Конвенция о согласии на вступление в брак, минимальном брачном возрасте и регистрации браков (1964)

Конвенция о правах ребенка (1989)

ДЕКЛАРАЦИИ ООН

Декларация об искоренении насилия в отношении женщин (1993)

Декларация о защите женщин и детей в чрезвычайных обстоятельствах и в период вооруженных конфликтов (1974)

Конституція України

Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків», який набрав сили 1 січня 2006 року. В Україні це перший документ, який подбав про рівність жінок та чоловіків у всіх без винятку сферах суспільства, включаючи професійну діяльність та сімейні обов’язки. З 2007 року виборчі комісії стежитимуть також і за тим, аби політичні партії та виборчі блоки, які висувають кандидатів у народні депутати України, представляли у виборчих списках не тільки чоловіків, а й жінок.

Багато конкретних вимог з огляду на чоловічу та жіночу статі висунуто до роботодавців. Вони, зокрема, будуть зобов’язані однаково оплачувати працю жінок і чоловіків (якщо у тих однакова кваліфікація та однакові умови праці). З 2007 року забороняється розміщувати оголошення про вакансії, в яких пропонується робота лишень жінкам або лишень чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі). Не можна буде при прийнятті на роботу випитувати у потенційних працівників (працівниць) інформацію про особисте життя і, особливо, - плани щодо народження дітей. Роботодавець буде зобов’язаний подбати, аби не тільки жінки, які у нього працюють, а й чоловіки могли поєднувати роботу зі сімейними обов’язками, вихованням дітей. В Україні обіцяють навіть видати нові підручники і навчальні посібники, які мають змінити наші стереотипи про роль жінки і чоловіка.

Рівні можливості забезпечуватимуться у підприємництві, соціальному захисті, здобутті освіти. Творці закону передбачили і ймовірність сексуальних домагань (за них настає цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність). Є визначення, що слід вважати такими домаганнями. «Сексуальні домагання – це дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування», - сказано в документі.

Як з усіх правил є винятки, так і у законі передбачено ситуації, які не вважаються дискримінацією за ознакою статі. Це, зокрема, спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; обов’язкова строкова військова служба для чоловіків; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги до праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їхнього репродуктивного здоров’я.

Стежитиме за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Якщо хтось таки зазнає дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань, має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Новий закон – важливе політичне рішення. Особливих норм, спрямованих на гендерну рівність, він не містить – є загальні положення. Але відкриває можливість для розробки більш конкретних законів. Тепер, коли закон підписано Президентом, можна привітати і жінок, і чоловіків з тим, що у нас вводиться рівноправ’я чоловіка і жінки.