4. Монтаж трубопроводів

Труби вздовж траншей розкладують по двом схемам:

1. Розвантажують з автомашин вздовж траси автомобільними і тракторними кранами.

2. Розвантажують з автомобілів тракторним краном на металеві сані, які буксирують в процесі укладання цим же краном вздовж траншеї.

При роботі по першій схемі автомашина з трубами пересувається паралельно траншеї на відстані 6-7 м від неї. Поміж автомобілем і траншеєю залишається смуга для пересування крану з розрахунком можливого розташування труб біля бровки траншеї.

По другій схемі трубоукладальник подає труби з саней в траншею.

Сталевий трубопровід укладають в траншею опускаючи окремі секції і зварюючи їх в траншеї. Довгі пліті труб укладають трьома і більшим числом трубоукладальників або кранів, які розставляються на визначеній відстані один від одного в залежності від діаметра укладених труб. Відстань від краю траншеї до колес або гусениць крану приймається не менше 1,5 метри.

5. Зворотна засипка трубопроводу

До початку робіт по засипанню укладеного трубопроводу потрібно:

-перевірити проектне положення трубопроводу;

-перевірити якість і, у випадку потреби, відремонтувати ізоляційне покриття

-отримати письмовий дозвіл від замовника на засипку укладеного трубопроводу.

Засипку трубопроводу слід виконувати відповідно до СНиП III-8-76. Перед засипанням складають акт на приховані роботи. Засипання траншей з укладеними трубопроводами відбувається в два етапи. Спочатку легким грунтом без крупних включень засипаються і підбиваються приямки і пазухи одночасно з двох боків, а потім траншея засипається указаним грунтом на 0,2 м вище верха труб з забезпеченням збереження труб, стиків і ізоляції. Грунт при цьому відсипається шарами і ущільнюється ручними або начіпними електроущільнювачами.

Далі засипання траншей відбувається після випробування трубопроводів любим грунтом без крупних включень ( 200 мм і більше) бульдозером ДЗ-18 (Т-100). Після засипання трубопроводу грунт, що залишився, укладається бульдозером понад траншеєю валіком, розміри якого повинні визначатися з урахуванням наступного природного осідання грунту.

6. Гідравлічне випробування трубопроводів

Трубопроводи випробують на міцність і щільність гідравлічним або пневматичним способом відповідно СНиП 3.05.04-85. Випробування виконується будівельно-монтажною організацією за два прийоми:

-попереднє випробування на міцність і герметичність. Виконується після засипання пазух з підбиванням грунту на половину вертикального діаметра і присипанням труб відповідно до вимог СНиП III-8-76 з залишеними для огляду стиковими з’єднаннями;

-прийомочне (кінцеве) випробування на щільність і герметичність, виконується після повного засипання трубопроводу з складанням акту про результати випробування.

Обидва етапи випробування виконуються до встановлення гідрантів, вантузів, запобіжних клапанів, замість яких на час випробування встановлюють фланцеві заглушки. Величина попереднього випробувального тиску для сталевих трубопроводів з робочим тиском до 2 МПа (20 атмосфер) дорівнює:

робоче + 0,5 МПа, але не менше 1 МПа (10 атмосфер).

При кінцевому гідравлічному випробуванні допускається величина витіку на ділянці довжиною до 1 км при вказаному діаметрі труб 1,0-0,7 л/хв. (ЕНиР, збірник 10, § 10-6, табл.2).

До проведення попереднього і прийомочного випробувань трубопроводів повинні бути закінчені всі роботи по замуровуванню стикових з’єднань, влаштуванню упорів, монтажу з’єднувальних частин і арматури, отримані задовільні результати контролю якості зварювання і ізоляції сталевих трубопроводів.