5. Виконання лабораторної роботи

Щоб почати виконання лабораторної роботи студент повинен самостійно або за завданням викладача:

1. Задати геометричні параметри досліджуваних решіток.

При цьому можна:

• або вибрати розмір решітки у довжинах хвиль ( ) і кількість випромінювачів ( ,непарне число) ( при цьому крок решітки у довжинах хвиль (d) обчислюється);

• або задати кількість випромінювачів ( ,непарне число) і крок решітки в довжинах хвиль ( d) ( при цьому розмір решітки у довжинах хвиль (L) обчислюється).

2. Вибрати розподілення фази струму у випромінювачах.

• лінійний розподіл ( потрібно задати зсув фази струмів у сусідніх випромінювачах у градусах;

• квадратичний розподілення (потрібно задати максимальне фазовий зсув струмів на краю решітки у градусах);

• кубічний розподілення ( потрібно задати максимальне фазовий зсув струмів на краю решітки у градусах).

3. Вибрати амплітудне розподілення струму у випромінювачах.

• рівномірне;

• косинусоидне, тут потрібно задати рівень амплітуди струму на краю ґрат ( ) дБ;

• "косинус у квадраті" тут потрібно задати рівень амплітуди струму на краю решітки ( ) дБ;

4. Почати розрахунки

При цьому у віконці "параметри ґрати" відображається:

• кількість випромінювачів ;

• добуток хвильового числа й кроку решітки в радіанах;

• розмір решітки у довжинах хвиль L;

• крок решітки у довжинах хвиль d;

• режим випромінювання (нормальний, похилий, осьовий і при )

У результаті проведених розрахунків можна переглянути побудовану амплітудну діаграму спрямованості решітки й графіки амплітудно-фазового розподілу струмів, розрахувати її КСД.

Розраховану діаграму спрямованості АР можна виводити на дисплей як у полярній так і в декартової системі координат. При чому в декартової системі результати розрахунків можуть відображатися як лінійному, так і в логарифмічному масштабі.

За результатами виконання роботи потрібно:

• вивчити й пояснити характерні риси розрахованої ДС;

• визначити ширину головної пелюстки ДС ґрат за рівнем половинної потужності й за рівнем мінімуму випромінювання;

• визначити кількість бічних пелюсток і «нулів» ДС;

• визначити рівні перших бічних пелюсток ДС решітки;

• розрахувати коефіцієнт спрямованої дії;

• пояснити особливості поводження ДС при зміні параметрів розрахунки заданих викладачем.

З дозволу викладача результати виконання роботи можуть бути виведені на принтер, де відображаються:

• Прізвище І. Б. студента й навчальна група;

• результат відповіді на контрольні питання;

• дата й час початку виконання лабораторної роботи;

• зображення розрахованої ДС ( у полярній або декартової системі координат);

• геометрія решітки;

• енергетичні параметри;

• КСД решітки.

6. Ключові запитання

1. Що називається кроком решітки? Поясніть особливості вибору мінімального й максимального кроку решітки.

2. Що означають терміни: решітки нормального (осьового, похилого) випромінювання?

3. Як впливає рівень спаду амплітуди на краю в синфазній АР на рівень бічних пелюсток її ДС?

4. Як впливає рівень спадання амплітуди на краю в синфазній АР на КСД ?

5. У якому напрямку відхиляється головна пелюстка ДС решітки при лінійному фазовому набігу.

6. Перелічіть наслідки до яких приводять квадратичні фазові помилки

7. Перелічіть наслідки до яких приводять кубічні фазові помилки

8. Які конструктивні параметри впливають на ширину головної пелюстки ДС решітки?

9. Які конструктивні параметри обумовлюють КСД решітки?

10. Які конструктивні параметри обумовлюють рівень бічних пелюсток решітки і їх кількість?

11. Які решітки називаються еквидистантними?

12. Які решітки називаються рівно амплітудними?

13. Перелічіть основні схеми живлення елементів АР.