15. Організація пасажирських перевезень на водному (морському і річковому транспорті ) Нові категорії та поняття

Лінійна форма руху флоту	внутрішньоміські лінії
Рейсова форма руху флоту	переправні лінії
Експедиційна форма руху флоту	паромні лінії
Габарити судового ходу	частота відправлення суден
Пропускна спроможність	причали
Період графіку руху	швартовка
Транспортні лінії	спрощений метод
туристські лінії	метод виваженого середнього
Експлуатаційно-прогулянкові лінії	графік руху суден
Транзитні лінії	розклад руху суден
Місцеві лінії	нитка графіка
Приміські лінії	круїзні перевезення

15.1. Форми організації руху флоту, пропускна спроможність річкового шляху

Основою організації руху суден і роботи портів є графік руху суден на водних шляхах, який об’єднує діяльність усіх підрозділів і відображає план експлуатаційної роботи водного транспорту. Графік руху суден – є обов’язковим для працівників водного транспорту, виконання якого є одним з найважливіших якісних показників роботи флоту. Рух суден за графіком забезпечується правильною організацією і виконанням технологічного процесу всіх підрозділів пов’язаних з рухом суден.

Графіком руху суден в залежності від регіональних умов роботи передбачаються наступні форми руху флоту [35]:

• лінійна (основна форма для вантажних і пасажирських перевезень) форма найбільш досконала; передбачає закріплення певних типів суден за тими пасажирськими лініями, де вони використовуються найбільш ефективно; забезпечує регулярний рух суден протягом навігації (або її значного періоду); лінійним судоходством охоплюються всі основні вантажопотоки (пред’являються до перевезення рівномірно протягом навігації); організація руху пасажирських суден здійснюється лише за лінійною формою;

• рейсова форма використовується для перевезень лише вантажів, які пред’являються до перевезення невеликими партіями епізодично протягом навігації, без визначеного інтервалу з вимогою інколи надати спеціалізоване судно;

• експедиційна форма використовується за особим планом рідко лише для перевезень вантажів і представляє собою поєднання елементів основної і рейсової форми; її сутність полягає в такій організації руху суден, яка забезпечує завезення заздалегідь (через обмілення малих річок) в конкретні пункти необхідної кількості вантажів; вона також доцільна при охопленні сезонних вантажопотоків (перевезення зерна, овочів, фруктів та іншої продукції сільського господарства).

Складовими річкового шляху є наступні елементи:

• багатоколійні дільниці;

• одноколійні дільниці;

• шлюзовані системи;

• су доходні канали.

Названі елементи суттєво відрізняються один від одного. Тому загальна кількість суден, яку можна пропустити за одиницю часу по кожному з них буде різною. Крім того, коли розглядати можливості окремо кожною із цих елементів, то вони пропускають різну кількість суден в одиницю часу через наявність різноманітних факторів. Найбільш вагомий вплив на рух суден чинять наступні експлуатаційні характеристики водного шляху і флоту [35]:

• габарити судового хода: ширина, глибина, радіус закруглень (на пригород них дільницях шляху), розміри шлюзів і каналів (на штучних дільницях шляху);

• тип обстановки шляху: з освітлення допускається цілодобова робота флоту; без освітлення – тільки в світлу пору доби;

• швидкість течії води на дільниці.

Продуктивна спроможність річкового шляху – максимальна кількість вантажу в тоннах (або кількість суден, составів, платів) конкретного типу, яке може бути пропущено через дану дільницю (елемент) в одиницю часу при визначених технічних характеристиках річкового шляху, флоту і прийнятій організації руху.

Пропускна спроможність водного шляху – важлива технічна характеристика річкового транспорту, визначає найбільш можливі розміри перевезень на будь-якій дільниці річкового шляху. Її окремо визначають для кожного складового елементу річкового шляху: для одноколійних і багатоколійних дільниць, систем шлюзування і су доходних каналів. Розрахунки пропускної спроможності можуть виконуватися двома способами: графічним або аналітичним. Графічний спосіб передбачає побудову насиченого (з максимальними розмірами руху максимального графіка) графіка на спеціальній сітці в системі координат (вісь абсцис – вісь часу, вісь ординат – вісь відстаней) протягом встановленого періоду руху за добу. По такому графіку визначається кількість пар суден (составів, плотів), яку можна пропустити по дільниці шляху за повну добу (або за період світлої пори часу). Таким чином визначається пропускна спроможність в парах суден протягом періоду руху за добу. Пропускна спроможність в тоннах визначається на підставі значення пропускної спроможності в парах суден і завантаження кожного судна.

Аналітичним способом пропускна спроможність річкового шляху визначається за формулою [35]:

,

де - коефіцієнт використання часу на пропуск суден (составів) за добу;

- середній період графіка руху.

Період графіку руху – час між суднами (составами), які послідовно (один за одним) відправляються в одному напрямку. Він залежить від довжини судна (состава) , відстані між суднами, що рухаються попутно (інтервалу попутного прямування в метрах) і технічної швидкості :

.

Отже, період графіку встановлює тривалість інтервалу часу між попутно відправленими суднами (составами), тобто він показує, через який інтервал часу можливе наступне чергове відправлення судна в тому ж напрямку. Період графіка розраховується окремо за напрямками руху суден. Його величини відрізняються за напрямками руху.