12.7. Методика обґрунтування доцільності використання автомобільного транспорту в пасажирських перевезеннях

Всі види транспорту функціонують при обслуговуванні населення в різних умовах. Перш за все запити на перевезення пасажирів кожним видом транспорту різні. Різний розвиток вони мають в різних регіонах держави. Постійно змінюється навантаження на транспорт, пасажиро потоки змінюються в часі і в просторі. Крім того, кожній вид транспорту має свої особливості. По-різному вони забезпечують комфортабельність перевезень. Мають різні виробничі потужності, місткість рухомого складу, маневреність та інше. Також по-різному оцінює населення якість різних видів транспорту. Тому особливо в ринкових умовах задача вибору раціонального виду транспорту і рухомого складу набуває особливої актуальності. Головним критерієм у виборі виду транспорту є забезпечення потреб в перевезеннях при мінімальній величині експлуатаційних і капітальних витрат на транспортування. Значення витрат находяться в залежності від обсягів перевізної роботи, яку слід вимірювати числом перевезених пасажирів або пасажирооборотом.

Для кожного виду транспорту через їх специфічні особливості експлуатаційні і капітальні витрати визначаються по своєму. Для автомобільного транспорту в розрахунках капітальних вкладень враховують наступне [33]:

• довжину автомобільної мережі в одному вимірі ;

• вартість будівництва 1 км полоси руху шляху ;

• частку відрахувань від вартості однієї полоси руху на автобусний транспорт ф;

• інвентарну кількість відповідного тику автобусів ;

• вартість одиниці рухомого складу ;

• вартість машино-місця в гаражі для автобусів певного типа ;

• вартість будівництва заправочних станцій ;

• вартість будівництва необхідної кількості кінцевих і порожніх автостанцій на маршруті ;

• вартість будівництва зупиночних пунктів на маршруті ;

• вартість засобів організації руху транспортних засобів .

Загальна сума капіталовкладень визначається за формулою [33]:

(12.38)

Експлуатаційні витрати за рік діляться на дві групи:

• змінні, які залежать від обсягів транспортної роботи - ;

• постійні, які не залежать від обсягів транспортної роботи - .

Змінні експлуатаційні витрати визначають в залежності від [33]:

• норми витрат на 10 машино-кілометрів пробігу автобуса ;

• середньодобового пробігу автобуса ;

• кількості автобусів в русі ;

• норми витрат на 1 годину простою автобусів на лінії ;

• середньодобового простою автобуса на лінії в машино-годинах ;

• норми витрат на утримання доріг на 10 машино-кілометрів пробігу автобусів .

Сума змінних експлуатаційних витрат визначається [33]:

. (12.29)

Постійні експлуатаційні витрати автобусного транспорту складаються із річних норм витрат на постійні споруди [33]:

• утримання гаражів ;

• заправочних станцій ;

• кінцевих і проміжних станцій маршрутів .

(12.30)

Для визначення доцільності експлуатації автомобільного транспорту в пасажирських перевезеннях розрахунки виконуються в наступній послідовності:

• визначаються розміри пасажирообороту;

• визначаються капітальні витрати на реалізацію можливого варіанту обслуговування пасажирів ;

• визначають річні експлуатаційні витрати на організацію пасажирського обслуговування ;

• для визначення сфер використання варіанту пасажирського обслуговування будують графіки змін капітальних вкладень і експлуатаційних витрат в залежності від пасажирообороту.

Але в таких розрахунках не враховуються надійність роботи пасажирського транспорту, швидкість і комфортабельність перевезень, а також санітарно-гігієнічні умови при обслуговуванні пасажирів. Ці характеристики досить складно привести до однієї одиниці виміру. Крім того, не можна визначити їх вплив на кінцевий результат транспортного обслуговування. Все це не дає можливості зробити точну кількісну оцінку впливу характеристик на рівні якості виконання транспортних послуг. Це можна зробити лише за допомогою експертних оцінок.

Вибір типу рухомого складу пов’язаний із інтервалом руху транспортних засобів. При меншій кількості в експлуатації рухомого складу збільшується інтервал руху, що призводить до зростання витрат часу пасажирів на очікування автобусів. Це ускладнює обслуговування пасажирів. При збільшенні кількості рухомого складу зменшується інтервали руху. Але вони обмежуються пропускною спроможністю доріг, регулярністю руху і умовами безпеки руху.

При недостачі транспортних засобів наповнення автобусів буде найбільшим. Тому в таких умовах найбільш ефективно використовувати транспортні засоби великої місткості. В таких умовах інтервали руху збільшуються. Коли транспортних засобів достатньо для експлуатації має місце невелике їх наповнення, то доцільно використовувати транспортні засоби меншої місткості. Використання таких автобусів дає можливість зменшувати інтервали руху.