12.5. Організація та обладнання автобусних маршрутів

Перевезення пасажирів здійснюються міськими, приміськими, сільськими (міськими), міжміськими і міжнародними маршрутами. Автобусним маршрутом називається строго визначений шлях прямування транспортних засобів при виконанні перевезень пасажирів (табл. 12.1, 12.2). Маршрути поділяються за двома ознаками: за характером і в залежності від розміщення їх на території населеного пункту (регіону).

За характером маршрути бувають [33]:

• маятникові – маршрути, які в обох напрямках (туди і назад) проходять по одній і тій лінії;

• кільцеві – маршрути, які утворюють замкнутий контур.

Таблиця 12.1. Інформація про маршрутну мережу автобусного сполучення в Україні

Найменування виду сполучень	1990 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Міські маршрути	2832	2094	3201	3297	3876	4385	5058
Приміські маршрути	9461	5118	5909	6204	6834	7804	8573
Міжміські та міжнародні маршрути	5163	3544	4215	4341	4797	5370	5912
Всього	17456	10756	13325	13842	15507	17559	19543

Таблиця 12.2. Кількість автобусних маршрутів в Україні

№	Назва області	Міські	Приміські	Міжміські	Всього
1	Автономна Республіка Крим (в т.ч. м. Севастополь)	441	454	475	1370
2	Вінницька	90	624	237	951
3	Волинська	117	292	320	729
4	Дніпропетровська	769	296	301	966
5	Донецька	471	269	281	1021
6	Житомирська	99	441	245	785
7	Закарпатська	61	290	91	442
8	Запорізька	224	201	158	583
9	Івано-Франківська	141	569	231	941
10	Київська	68	389	230	687
11	Київ (місто)	370	39	10	419
12	Кіровоградська	83	209	172	464
13	Луганська	145	238	199	582
14	Львівська	126	658	511	1295
15	Миколаївська	154	253	188	595
16	Одеська	284	314	319	917
17	Полтавська	197	423	235	855
18	Рівненська	62	291	199	552
19	Сумська	129	288	175	592
20	Тернопільська	84	369	212	665
21	Харківська	286	366	156	790
22	Херсонська	80	181	207	468
23	Хмельницька	121	353	292	766
24	Черкаська	108	276	159	543
25	Чернівецька	212	192	96	330
26	Чернігівська	136	298	213	647
	Разом	5058	8573	5912	18955

В залежності від розміщення на території населеного пункту (регіону) маршрути діляться на [33]:

• діаметральні, які з’єднують околиці міста, проходячи через його центр;

• радіальні з’єднують околиці міста з його центром;

• напіврадіальні розміщені не діаметрально, а проходять через центр і міські райони (не околичні);

• кільцеві, тангенційні з’єднують окремі перефирійні райони але не проходять через центр міста;

• вилітні маршрути, які виходять за межі міста (регіону) і співпадають із основними маршрутами міської транспортної мережі

Кожний маршрут ділиться на перегони. Перегін – дільниця маршрута між двома суміжними зупиночними пунктами. Довжина перегонів буває:

• на міських маршрутах – 300-700 м;

• на приміських маршрутах – 700-1500;

• на міжміських маршрутах – відповідає фактичним відстаням між населеними пунктами.

Зупиночні пункти на автомобільних маршрутах бувають наступними [33]:

• кінцеві розміщені на початку і в кінці маршрута;

• проміжні розміщуються на маршруті між кінцевими.

Проміжні зупиночні пункти можуть бути [33]:

• постійні розміщені в пунктах постійного пасажиро обміну;

• тимчасові розміщуються в місцях, де пасажиро обмін не постійним в часі (за годинами доби: біля стадіонів, театрів; або за сезонами року: біля місць купання літом, історичних пам’яток);

• за вимогою пасажирів транспортні засоби зупиняються на довших перегонах і в пунктах, де періодично виникає пасажирообмін.

Крім того всі пересадочні пункти діляться на дві групи [33]:

• звичайні розміщуються на одному маршруті;

• вузлові розміщуються в місцях перетину декількох маршрутів, де пасажири здійснюють пересадки з одного маршруту на інший маршрут або з одного виду транспорту на інший.

Вимоги до розміщення остановочних пунктів на автобусних маршрутах наступні [33]:

• розміщуються у місцях розподілу (обміну) пасажиропотоків по дільницях маршруту;

• місця розміщення повинні відповідати вимогам безпеки руху;

• забезпечувати зручності посадки-висадки пасажирів;

• на міських маршрутах з інтенсивним рухом розміщуються за перехрестями;

• витрати часу на підхід до зупиночного пункту пасажира повинні не перевищувати 10-15 хв.;

• при суміщенні декількох міських маршрутів з високою частотою руху створюють здвоєні зупиночні пункти, причому спереду розміщують зупиночний пункт для маршрута з більшою частотою руху;

• розміщувати зупиночні пункти необхідно з врахуванням раціонального значення перегонів тому, що найменші перегони забезпечують витрати часу на підхід до них пасажирів але на них не розміщується висока швидкість, що збільшує тривалість поїздки; на довгих перегонах досягаються високі швидкості але при цьому збільшується тривалість підходу до них пасажирів.

Вимоги, які враховуються при виборі будь-якого (міського, приміського, міжміського, сільського) маршруту наступні [33]:

• автобусні маршрути повинні проходити через пункти утворення і погашення пасажиропотоків за найкоротшими маршрутами;

• повинні забезпечувати мінімальні витрати часу на поїздку;

• забезпечувати зручності пересадки на інші види транспорту;

• протяжність кожного маршруту повинна встановлюватися з врахуванням величини пасажиропотоків і рентабельності перевезень;

• маршрути великої довжини забезпечують безпересадочні сполучення між околицями міста і високу експлуатаційну швидкість, а короткі – більш рівномірне завантаження автобусів протягом всього маршруту і більш регулярний рух;

Відкриття автобусних маршрутів проводиться після проведення наступної роботи [33]:

• дослідження пасажиропотоків;

• відбір траси кожного маршруту;

• вивчення дорожніх умов;

• встановлення місць розміщення зупиночних пунктів;

• проведення техніко-економічних розрахунків доцільності відкриття конкретного маршруту;

• складання паспарту автобусного маршруту.

Паспорт автобусного маршруту складається на кожний маршрут і він є важливим документом в якому наводяться повна характеристика маршрута [33]:

• дані про трасу маршруту з її лінійними і дорожніми спорудами;

• наявність зупиночних пунктів;

• характеристика дорожнього покриття;

• основні експлуатаційні показники;

• тарифікація маршруту.

Паспорта автобусного маршруту має наступні складові [33]:

• схема маршруту;

• акт заміру протяжності маршруту;

• таблиця відстаней між зупиночними пунктами;

• номери поясів для визначення вартості проїзду;

• характеристика лінійних споруд (автостанцій, автовокзалів, автопавільйонів, диспетчерських пунктів);

• початок і закінчення руху автобусів, інтервали їх руху за періодами доби і по днях тижня.

На всіх маршрутах вивішуються спеціальні металеві покажчики всіх зупиночних пунктів. Покажчики мають наступні написи:

• пізнавальний знак „А”;

• найменування зупиночного пункту;

• номер маршруту;

• величини інтервалів руху по годинах доби;

• найменування кінцевого зупиночного пункту.

На автобусних маршрутах улаштовують лінійні споруди. Вони призначені для обслуговування пасажирів; відпочинку водіїв кондукторів і контролерів; розміщення персоналу пасажирської експлуатаційної служби. До лінійних споруд відносяться:

• автопавільйони місткістю 5-го пасажирів, які використовуються для захисту людей від дощу, снігу, вітру і сонця;

• касові пункти розміщуються на маршрутах міжміських і приміських маршрутах в населених пунктах і призначаються для продажу проїзних квитків і надання пасажирам довідкової інформації;

• службові автобусні станції розміщуються на кінцевих і вузлових автобусних пунктах міських маршрутів і призначаються для розміщення обслуговуючого персоналу пасажирської експлуатаційної служби, відпочинку водіїв і контролерів;

• мотель – це готель, який призначається для обслуговування автотуристів, де є готельні номера; місця для зберігання, мийки, технічного обслуговування і дрібного ремонту легкових автомобілів;

• кемпінг призначаються для обслуговування автотуристів; вони представляють собою спеціальні табори, які розміщуються у красивих місцях з елементарними зручностями для розміщення і проживання автотуристів;

• автостанції призначаються для прийому і відправлення автобусів, посадки-висадки пасажирів і обслуговуючого персоналу; вона має в своєму складі: пасажирську будівлю в поєднанні з пероном, площадками для відстою автобусів між рейсами, службові приміщення; їх місткість може бути до 25 пасажирів і від 50 до 75 пасажирів; вони споруджуються на кінцевих і проміжних зупиночних пунктах приміських міжміських маршрутах;

• автовокзали мають: пасажирські будівлі; територією з перонами для посадки-висадки пасажирів; площадки відстою автобусів; привокзальну площу, стоянку міського транспорту; місткість вокзалів буває на 100, 200, 300 і 500 пасажирів; на вокзалах здійснюються побутове обслуговування пасажирів, диспетчерське керівництво рухом, управління пасажиро потоками; технічне обслуговування автобусів; облік і аналіз пасажирських перевезень; відпочинок автобусних бригад.