11.3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави

Автомобільний пасажирський транспорт входить до складу єдиної транспортної системи (ЄТС) України, а також через міжнародні пасажиро потоки поєднується із автотранспортними системами країн СНГ та Західної Європи. ЄТС складається із наступних видів транспорту: залізничний, морський, річний, повітряний, автомобільний, трубопровідний, промисловий, а також – міський. Сукупність складових пасажирського транспортного комплексу представляє наступне:

• шляхи сполучення: автомобільні та водні шляхи, залізничні та повітряні лінії. Спеціальні магістралі різних конструкцій призначені для руху високошвидкісного рухомого складу, міські вуличні, трамвайні, тролейбусні, метрополітені лінії;

• рухомий склад (транспортні засоби): локомотиви, вагони, судна, літаки, гелікоптери, дирижаблі, автомобілі, причепи;

• технічні засоби і механізми: станки, механізми, інструменти, різноманітне обладнання;

• пристрої видів транспорту: залізничні станції, вокзали, аеропорти, пристані, гаражі, стоянки транспортних засобів, доки, ремонтні майстерні і заводи, склади, станції технічного обслуговування та інше.

Здійснюючи перевізний процес всі види транспорту взаємодіють один з одним, утворюючи в масштабі держави єдину цілу транспортну систему. В якості важливих складових єдності транспортної системи в сфері пасажирських перевезень слід виділити наступне:

• технічна форма взаємодії передбачає уніфікацію, стандартизацію і узгодження параметрів транспортних засобів різних видів транспорту; пропускної і переробної спроможності складових всіх видів транспорту;

• технологічна форма взаємодії передбачає узгодження технології, впровадження суміжних взаємопов’язаних графіків і комплексного планування роботи різних видів транспорту в вузлах, забезпечуючи оптимальні режими обробки і пропуску пасажирських потоків;

• інформаційна форма взаємодії встановлює сумісність інформації по формі, змісту, часу і швидкості видачі інформації одним видом транспорту для прийняття ефективного рішення іншим;

• правова форма взаємодії визначає взаємні відношення між різними видами транспорту і між транспортними підприємствами і пасажирами на підставі Уставів залізничного, внутрішнього водного транспорту, Кодексу торгового мореплавства, автомобільного транспорту, Повітряного кодексу України, збірників правил перевезень і тарифів;

• економічна форма взаємодії представляє собою єдину систему планування, розподілу перевезень за видами транспорту, наявних ресурсів.

Ступінь забезпечення єдності складових транспортної системи необхідно постійно вивчати і аналізувати, а також використовувати напрацьований досвід взаємодії різних видів транспорту у транспортних вузлах. Через те, що кожний вид транспорту є окремою галуззю економіки, то перевезення пасажирів кожним з них здійснюється в регіональному режимі в найвигіднішій для кожного сфері. ЄТС держави своєю комплексністю повинна повністю забезпечити потреби суспільства в перевезеннях пасажирів. Через особливу специфіку кожного виду транспорту ступінь задоволення ним потреб суспільства в перевезеннях буде різною. Вона залежить від наступних основних факторів:

• стан і рівень розвитку технічної бази кожного виду транспорту, чим визначаються їх можливості виконання необхідних обсягів перевезень;

• розвиток шляхів сполучення кожного виду транспорту по регіонах держави і взаємне розміщення виробничих підприємств, населених пунктів і транспортних підприємств і їх елементів;

• система організації перевізного процесу, його регулярність, терміни та надійність перевезень.

Особливості технічного оснащення, його територіальне розміщення, стан рухомого складу, пропускні можливості і технологія всіх складових елементів визначає конкретне місце кожного виду транспорту на ринку транспортних послуг, де вони досягають найбільш високих результатів своєї роботи і прибутків. При відпрацюванні перспективної стратегії розвитку і найбільш ефективних сегментів транспортного ринки для кожного виду транспорту необхідно визначити сфери доцільного його використання по головних показниках роботи, визначених з врахуванням загально галузевих і вузьковідомчих транспортних факторів. Основні показники, за допомогою яких проводиться порівняння ефективності використання різних видів транспорту наступні:

• величина собівартості перевезень пасажирів;

• величина капітальних вкладень. Необхідних для реалізації в перевезеннях пасажирів певної технології конкретного виду транспорту;

• тривалість поїздки (термін доставки);

• рівень наявної провізної та пропускної спроможності;

• рівень регулярності, безперебійності і надійності перевезень;

• забезпечення ефективного використання рухомого складу;

• можливість надання пасажирам супутніх і додаткових послуг;

• можливість збереження багажу;

• наявність і оснащеність лінійних споруд на мережі, необхідних для надання пасажирам комплексу сервісних послуг.

Величина названих показників у різних видів транспорту характеризуються відмінністю і залежать від характеристик пасажиро потоків та особливостей технічних засобів і технології перевезень пасажирів на конкретному виді транспорту. Результатами аналізу фактичного стану видів транспорту, їх результативності по задоволенню потреб населення в перевезеннях свідчать, що рівень транспортного обслуговування людей часто не відповідає сучасним вимогам щодо рівня якості перевезень пасажирів. Через невисокі швидкості руху різних транспортних засобів доставка пасажирів часто буває тривалою, особливо це відноситься до міських видів транспорту. Недосконалість розвитку маршрутної системи (особливо в великих містах) спонукає значну частину пасажирів здійснювати пересадки і призводити до втрат часу на підходи пасажирів до зупинок. Міський транспорт, часто і приміський зазнають особливо в період інтенсивного руху переповнення транспортних засобів і накопичення людей на зупинках в очікуванні транспортних одиниць.