
- •Система управління пасажирськими перевезеннями на транспорті
- •Транспортна система як фактор соціально-економічного розвитку держави Нові категорії та поняття
- •. Значення пасажирських перевезень
- •. Шляхи зниження неефективного функціонування пасажирського комплексу України
- •. Організаційна структура і правова основа управління пасажирськими перевезеннями на транспорті
- •1.5. Основні терміни та визначення в сфері пасажирських перевезень, задачі та предмет навчальної дисципліни
- •2. Сутність і особливості транспортного ринку України в сфері пасажирських перевезень
- •2.1. Роль транспортного сектора в економіці України Нові категорії та поняття
- •2.2. Особливості транспортного ринку в сфері пасажирських перевезень і необхідність його державного регулювання
- •2.3. Якість транспортного обслуговування пасажирів і основні принципи роботи з її підвищення
- •3. Особливості динаміки і тенденції розвитку пасажирських перевезень в Україні Нові категорії та поняття
- •3.1. Особливості динаміки пасажирських перевезень в Україні протягом трансформаційного періоду
- •3.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •3.3. Економічна оцінка ефективності роботи і розвитку пасажирського транспортного комплексу
- •4. Фактори, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень в Україні
- •4.1. Загальна характеристика основних факторів, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень
- •4.2. Транспортна рухливість населення
- •4.3. Соціально-економічний потенціал України і перспективи його розвитку
- •4.4. Перспективи територіальної організації продуктивних сил, розселення та розвитку поселень
- •5. Сервіс на транспорті в пасажирських перевезеннях
- •5.1. Соціальне значення транспортного обслуговування людей і загальні поняття про сервіс Нові категорії та поняття
- •5.2. Задачі транспортного сервіса в пасажирських перевезеннях
- •5.3. Поняття „нужда”, „бажання”, „попит” населення в перевезеннях
- •5.4. Ціна транспортних послуг
- •6. Сегментація ринка пасажирських перевезень
- •6.1. Споживча сегментація ринка пасажирських послуг Нові категорії та поняття
- •6.2. Сегментація ринка пасажирських послуг за найбільш значущими факторами
- •6.3. Оцінка сегментації транспортного ринка
- •6.4. Транспортний продукт і структура його рівнів
- •6.5. Загальні положення про управління транспортним продуктом
- •6.6. Просування транспортного продукту на ринок
- •7 Характеристика процесів взаємодії в транспортних вузлах при обслуговуванні пасажирів Нові категорії та поняття
- •7.1. Значення і роль транспортних вузлів в перевізному процесі
- •7.2. Основні характеристики процесів взаємодії в транспортних вузлах
- •7.3. Класифікація процесів взаємодії в транспортних вузлах
- •7.4. Класифікація транспортних вузлів
- •7.5. Аналіз пасажирських потоків і прогнозування розвитку транспортних вузлів
- •7.6. Технічна та технологічна взаємодія пасажирських видів транспорту у вузлах
- •8 Організація залізничних пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях Нові категорії та поняття
- •8.1. Задачі організації пасажирських перевезень на залізницях
- •8.2. Види пасажирських сполучень і класифікація пасажирських поїздів
- •8.3. Особливості організації пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях
- •8.4. Вибір маси та швидкості руху пасажирських поїздів
- •8.5. План формування і розміри руху пасажирських поїздів
- •8.6. Графік і розклад руху пасажирських поїздів
- •8.7. Перспектива швидкісного пасажирського руху в Україні
- •8.8. Показники дальнього та місцевого пасажирського руху
- •9. Організація залізничних приміських пасажирських перевезень Нові категорії та поняття
- •9.1. Особливості організації приміських залізничних пасажирських перевезень
- •9.2. Визначення розмірів приміського руху по зонах і періодах доби
- •9.3. Визначення числа зонних станцій і принципи їх розміщення
- •9.7. Показники приміського руху
- •Кількісні показники:
- •9.4 Економіко-математична модель оптимізації числа зон на приміській дільниці
- •9.5 Розрахунок пропускної спроможності приміської дільниці і вибір типу графіка руху
- •9.6 Побудова скороченого графіка руху приміських поїздів
- •10 Основи технології роботи залізничних пасажирських станцій і вокзалів Нові категорії та поняття
- •10.1. Класифікація залізничних пасажирських станцій
- •10.2. Організація роботи пасажирських станцій
- •10.3. Обробка составів пасажирських поїздів на технічній станції
- •10.4. Основи технології роботи залізничних вокзалів
- •10.5. Сервіс-центри з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті
- •11 Класифікація пасажирських автомобільних перевезень Нові категорії та поняття
- •11.1. Історія розвитку автомобільних пасажирських перевезень
- •11.2. Стан пасажирського автомобільного транспорту
- •11.3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
- •11.4. Класифікація пасажирських автомобільних перевезень
- •11.5. Класифікація автомобілів
- •11.6. Техніко-експлуатаційні якості автомобілів і їх вплив на показники ефективності використання автомобілів
- •12 Оцінка ефективності функціонування пасажирського автомобільного транспорту Нові категорії та поняття
- •12.1. Елементи перевізного процесу на пасажирському автомобільному транспорті
- •12.2 Експлуатаційні показники перевізного процесу на пасажирському автомобільному транспорті
- •12.3. Оцінка ефективності функціонування пасажирського автомобільного транспорту
- •12.4. Пасажиропотоки на автомобільному транспорті
- •12.5. Організація та обладнання автобусних маршрутів
- •12.6. Організація руху транспортних засобів за розкладом
- •12.7. Методика обґрунтування доцільності використання автомобільного транспорту в пасажирських перевезеннях
- •13. Організація пасажирських автомобільних перевезень Нові категорії та поняття
- •13.1. Види міського пасажирського транспорту і маршрутна система організації його роботи
- •13.2. Організація пасажирських перевезень на приміських і сільських маршрутах
- •13.3. Організація міжміських пасажирських автомобільних перевезень
- •13.4 Організація міжнародних пасажирських автомобільних перевезень
- •13.5 Організація перевезень пасажирів легковими автомобілями
- •13.6 Організація перевезень пасажирів маршрутними таксі
- •14. Основні показники організації перевезень водним (морським і річковим) транспортом Нові категорії та поняття
- •14.1. Загальна характеристика водного (морського і річкового) транспорту
- •14.2. Характеристика транспортного процеса, класифікація і показники перевезень пасажирів
- •14.3. Технічні, експлуатаційні і економічні характеристики суден
- •14.4. Технологічний процес роботи судна
- •14.5 Експлуатаційні показники роботи пасажирського флоту
- •15. Організація пасажирських перевезень на водному (морському і річковому транспорті ) Нові категорії та поняття
- •15.1. Форми організації руху флоту, пропускна спроможність річкового шляху
- •15.2. Класифікація ліній пасажирського сполучення і планування пасажирських перевезень
- •15.3. Поняття про графік та розклад руху пасажирського флоту
- •15.4. Обслуговування пасажирів під час поїздки на вокзалах водного транспорту
- •15.5. Особливості організації круїз них перевезень на водному транспорті
- •16. Проблема підвищення мобільності населення в міських зонах
- •16.1 Транспортна проблема сучасного міста
- •16.2 Загальна характеристика впливу міського транспорту на функціонування міст
- •16.3 Шляхи удосконалення функціонування міського пасажирського транспорту
- •Список літератури
11 Класифікація пасажирських автомобільних перевезень Нові категорії та поняття
Омнібус Автомобіль Бензиновий двигун Демонополізація Закриті транспортні ринки Повна дерегуляція ринку Контрольована конкуренція Шляхи сполучення Рухомий склад Транспортні засоби Автобус Легковий автомобіль |
Габаритні розміри Пасажиромісткість Швидкісні властивості Безпека руху Зручність використання Паливна економічність Проходимість автомобіля Стійкість автомобіля Надійність органів управляння Гальмівні якості Активна безпека Пасивна безпека Після аварійна безпека Екологічна безпека |
Енергоємність Матеріаломісткість Трудомісткість Продуктивність автомобіля |
11.1. Історія розвитку автомобільних пасажирських перевезень
Транспорт нашої держави тепер працює в умовах, коли намітилась тенденція стабілізації економіки і доходів громадян. Цю обставину необхідно враховувати при вирішенні проблеми транспортного обслуговування економіки і населення. Особливе значення для нашого суспільства належить пасажирському транспорту, який є однією із значимих галузей господарства. Завдяки неможливості переважним числом громадян використовувати власний транспорт проблем своєчасного і якісного задоволення попиту людей на перевезення перестає бути чисто транспортною. Вона набуває важливе соціальне значення. В таких умовах необхідні сумісні зусилля органів державної влади різних рівнів і транспортних підприємств, спрямовувати на удосконалення функціонування транспортного комплексу.
У сфері послуг нашої держави автомобільний транспорт не лише в перевезеннях вантажів а і в перевезеннях пасажирів займає провідне місце задовольняючи потреби виробництва і населення (табл. 11.1).
Таблиця 11.1 Показники виробничої діяльності автомобільного транспорту
Найменування показників |
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
Перевезено вантажів – всього, млн. тонн |
143,5 |
162,5 |
163,4 |
176,0 |
124,4 |
126,5 |
Вантажообіг – всього, млрд. ткм |
7,84 |
9,75 |
12,1 |
14,1 |
15,3 |
19,7 |
Перевезено пасажирів – всього, млн. чол. |
2644,9 |
2737,3 |
3053,7 |
3290,7 |
3720,3 |
3840,2 |
Пасажирообіг – всього, млрд. пас.км |
29,96 |
31,12 |
35,70 |
40,21 |
47,49 |
52,78 |
Примітка: В показниках перевезення вантажів з 2000 по 2003 р. р. включені комерційні перевезення, а з 2004 р. органами статистики в ці показники комерційні перевезення не включені.
В теперішній час тільки автомобільним транспортом щорічно перевозиться майже 4 млрд. Пасажирів. Слід відмітити, що кількість перевезених пасажирів щорічно динамічно зростає. Так, у 2005 році в порівнянні з 2000роком обсяги перевезень пасажирів автомобільним транспортом зросли майже в 1,5 рази. В загальних обсягах транспортного сектора держави пасажирооборот, що припадає на автомобільний транспорт складає майже 40;%, а число перевезених пасажирів доходить до 50%.
Економічні перетворення в нашій державі протягом трансформаційного періоду (розпочався в 1991 році) змінили умови роботи всієї транспортної системи, в тому числі і автомобільного транспорту. Значна частина державних підприємств громадського автомобільного транспорту приватизована. До перевезень пасажирів долучилися невеликі приватні підприємства перевезення і індивідуальні перевізники. Завдяки цим процесам, яки привели до демонополізації галузі, громадський автомобільний транспорт став плохо керованим, значно зросли витрати на його діяльність.
Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту досить тривала і складає багато сторіч.
В історичному контексті можна виділити наступні етапи розвитку рухомого складу для перевезення людей і автомобільного пасажирського транспорту [33]:
початком перевезення людей є створення колісного візка (після винаходу людиною колеса), який рухався за допомогою живої сили тварин. Далі тривалий час відбувалося удосконалення візка, його окремих вузлів і механізмів;
XVII сторіччя характеризується розробкою вузлів, які рухались без допомоги тварин, використовувалась сила м’язів людей; у 1741 році Леонтій Шамшуренков запропонував виготовити „самобіглого візка”, випробування якого було проведено в Петербурзі 1 листопада 1752 року; приведення його в рух здійснювалося за допомогою педалей, які обертали дві людини; перевозив він двох чоловік із максимальною швидкістю 15 верств за годину; пізніше винахідник візка розробив прилад (лічильник) для обліку відстаней, яку проходить візок;
„самокатний візок” Кулібіна (приблизно 1880 р.) мав триколісну базу з можливістю перевозити двох пасажирів за допомогою педалей, зусилля від яких передавалися через спеціальний механізм до коліс, від чого вони оберталися; гальмування візка проводилось за допомогою пружин, які закручувалися; напрямок руху змінювався через горизонтальний поворотний круг, який з’єднувався з переднім колесом; швидкість руху візка складала 20 верств за годину;
винахід парової машини (в 1766 році російський механік збудував двоциліндрову парову машину безперервної дії з автоматичним розподілом пара) призвів до побудови парових карет і омнібусів; вперше триколісний паровий автомобіль побудував у 1769 році французький інженер Ніколя Жозеф Кюньо; слово автомобіль складається із двох слів: грецьке слово „аутос” означає „сам” (один) і латинське слово „mobiles” означає „рухомий” (пересувний);
автомобіль – безрейкова машина на колісному ходу, яка призначена для перевезення вантажів і людей за допомогою механічного двигуна; у машині Кюньо двигуном була парова машина, тому швидкість її була дуже малою 3-4 км/год.; парові автомобілі того часу не мали великого розповсюдження через значні технічні недоліки, малого коефіцієнта корисної дії (ККД), відсутності належних доріг;
через 50 років в Англії стали використовувати парові екіпажі для перевезень пасажирів із швидкістю не більше 6,5 км/год., обмеженої можливість вибуху парового котла;
в Росії в 1830 році майстер Янкевич створив „паровоз для звичайних доріг”; В.П. Гурьев запропонував проект розбудови мережі дерев’яних доріг з організацією руху парових автомобілів;
в кінці ХІХ сторіччя була спроба створити електромобілі з використанням акумуляторних батарей, які не отримали поширення через велику їх масу і малу ємність;
у 1885 – 1886 роках у Німеччині Готліб Даймлер поставив бензиновий двигун на триколісному автомобілі, від якого починається родовід сучасних автомобілів;
у 1896 році на виставці в Нижньому Новгороді було продемонстровано автомобіль російського виробництва;
до кінця ХІХ сторіччя використовувалося у світі парових і електричних автомобілів, як вважалось тоді через їх більшу перспективність, а с початку ХІХ сторіччя автомобілів з бензиновими двигунами стала більшість;
прискорило використання автомобілів для перевезень послужило створення в 1880 році пневматичних шин;
у 1886 році в Росії було створено перший легковий автомобіль;
у 1902 році було виготовлено перший в Росії автобус на 8 чоловік;
під час першої світової війни автомобілі використовувалися для перевезень поранених і для виконання функціональних обов’язків представниками різних штабів;
у 1920 році стали експлуатувати автобуси, які в більшому ступені пристосовані для перевезень пасажирів;
період часу після першої світової війни характеризується розширенням автомобілебудування; випускаються автобуси із суцільнометалевим кузовом; починається використання дизельних двигунів; активізується будівництво автомобільних доріг; суттєво змінюється (удосконалюється) конструкція легкових автомобілів; автомобілізація в Росії в той час проходила дуже повільно;
у 1918 році було введене централізоване керівництво використанням автомобілів в Росії, а в період 1929 – 1940 роки значно збільшено випуск вітчизняних автомобілів;
серійний випуск 19-місного радянського автобуса ЗИС-8 розпочато в 1929 – 1930 роках Ярославським та Московським автомобільними заводами;
у 1939 році у всіх союзних республіках було організовано республіканські наркомати автомобільного транспорту;
у 1940 році у 300 містах були організовані автомобільні пасажирські перевезення;
в роки другої світової війни майже в усіх містах і областях перевезення пасажирів було припинено;
після закінчення другої світової війни до 1990 року автомобільні пасажирські перевезення розвивалися дуже інтенсивно: збільшувався та оновлювався автомобільний парк; проводилась концентрація та спеціалізація авто підприємств; зростали обсяги пасажирських перевезень; автомобільний пасажирський транспорт зайняв провідне місце в обслуговуванні населення держави.