1.5. Основні терміни та визначення в сфері пасажирських перевезень, задачі та предмет навчальної дисципліни

Основні терміни та визначення в сфері пасажирських перевезень:

• автобусний маршрут – регламентований шлях прямування рухомого складу при виконанні перевезень;

• автостанція – лінійна споруда автобусних маршрутах для прийома і відправлення автобусів, посадки і висадки пасажирів, а також обслуговування і розміщення персонала автомобільного транспорта;

• автовокзал – ізольований від міського руху будівельний комплекс, який включає в себе пасажирську споруду, внутрішню територію із персоналами посадки і висадки пасажирів, площадку відстою рейсових автобусів, привокзальну площу з під’їздами і стоянками міського транспорту і господарську зону;

• автобус – безрейковий вид транспорта з автономним енергозабезпеченням, який має високу маневреність і вимагає спорудження спеціальних колійних улаштувань;

• амортизація – поступове перенесення вартості основних виробничих фондів (ОВФ) на вироблений з їх допомогою продукт (перевезення пасажирів, вантажів і інших послуг; перенесена вартість ОВФ складає частину собівартості перевезень і надходить у вигляді частини прибутків, що зараховується в спеціальний грошовий фонд (амортизаційний фонд), призначений на повне відновлення (реновацію) ОВФ;

• балансова вартість судна – вартість, яка враховує будівельну вартість і витрати на доставку судна в район його постійної експлуатації з витратами на будівельно-монтажні роботи, які при цьому виконуються;

• блок-ділянка – частина між станційного перегону за умови автоблокування або автоматичної локомотивної сигналізації, що застосовується як самостійний засіб сигналізації та зв’язку, обмежена прохідними світлофорами (межами блок-ділянок) або прохідним світлофором (межею блок-ділянки) і станцією;

• будівельна вартість судна – заводська вартість його будівництва і плановий прибуток підприємства;

• вагони пасажирські – вагони призначення для перевезення пасажирів; до них належать також поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні, лабораторії та інші спеціальні вагони пасажирського типу);

• відправлено пасажирів – загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення;

• внутрішньоміські перевезення – перевезення пасажирів у межах міста;

• дальні поїзди – поїзда, які прямують на відстань понад 700 км;

• експлуатаційні витрати на утримання судна за рік – поточні витрати по судну в процесі його експлуатації з метою підтримання його в робочому стані;

• залізничний вокзал – сукупність станційних будівель, споруд і улаштувань, необхідних для обслуговування пасажирів і надання їм побіжних послуг;

• інтенсивність перевезень пасажирів за видами шляхів сполучення – показник, який характеризує використання шляхів сполучення при пасажирських превезеннях, визначається діленням обсягів транспортної роботи на довжину шляхів сполучення;

• квиток – документ, який підтверджує оплату проїзда і право пасажира на проїзд в конкретному автобусі;

• композиція (схема формування) состава пасажирського поїзда – кількість вагонів різного роду (м’яких, купейних, плацкартних та інших) і порядок їх розміщення в составі;

• метрополітен – рейковий вид міського пасажирського транспорта із відокремленим колійним улаштуванням тунельного, наземного або естакадного виконання;

• міжміські перевезення – перевезення пасажирів на внутрішньообласних і міжобласних маршрутах, довжина яких перевищує 50 км;

• місцеві поїзда – поїзда, які обертаються в межах від 150 до 700 км;

• місцеве сполучення залізничне – перевезення пасажирів здійснюється в межах однієї залізниці;

• моторвагонний рухомий склад – моторні та причіпні вагони, із яких формуються моторвагонні поїзди (електропоїзди, дизель-поїзди і автомотриси);

• населеність состава поїзда – кількість місць в составі пасажирського поїзда;

• пасажирооборот – загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пасажиро-кілометрах (на морському транспорті – у пасажиро-милях);

• пасажиромісткість – загальна кількість місць в пасажирському автомобілі, судні;

• пасажирський зупинний пункт – пункт на перегоні (залізничної дільниці), що не має колійного розвитку і призначений виключно для посадки та висадки пасажирів (роздільним пунктом не є);

• пасажирська станція – станція, яка призначена для виконання операцій по обслуговуванню пасажирів, прийома, відправлення поїздів, які починають і закінчують рух, пропуска транзитних пасажирських поїздів, а також всіх комерційних операцій по оформленню поїзда, пасажирів і перевезень багажа;

• перегін – частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями, роз’їздами, обгінними пунктами або колійними постами;

• перевезено пасажирів – загальна кількість пасажирів, що транспортована рухомим складом окремих видів транспорту;

• план формування пасажирських поїздів – система організації пасажирських поїздів, яка визначає по кожному напряму пункти формування і призначення поїздів всіх категорій;

• поїзд – сформований і зчеплений состав вагонів з одним або декількома діючими локомотивами або моторними вагонами, що мають встановлені сигнали; локомотиви без вагонів, моторні вагони та спеціальний самохідний рухомий склад, що відправляється на перегін, вважаються поїздом;

• поїзд людський – вантажний поїзд, у якому знаходиться 10 і більше вагонів, зайнятих людьми;

• поїзд пасажирський – поїзд для перевезення пасажирів, багажу й пошти, сформований з пасажирських вагонів;

• поїзд поштово-багажний – сформований з пасажирських і вантажних вагонів, які призначені для перевезення пошти, багажу й вантажобагажу, а також окремих пасажирських вагонів для перевезення пасажирів, що причіплюються на дільницях, де не обертаються пасажирські поїзди;

• приміські перевезення – перевезення пасажирів за внутрішньообласними маршрутами, довжина яких не перевищує 50 км;

• приміські поїзда – поїзда, які обертаються на приміських дільницях на відстань до 150 км і з дозволу начальника залізниці до 200 км;

• приміське сполучення залізничне – перевезення пасажирів здійснюється в межах приміської дільниці, які примикають до крупних населених пунктів;

• продуктивність автомобіля – виконана транспортна робота за одиницю часу;

• пропускна спроможність річкового шляху – максимальна кількість вантажів в тонах або кількість суден (составів, плотів) певного типу, яка може бути порущена через дану дільницю в одиницю часу при визначених технічних характеристиках шляху, флота і прийнятої організації руху;

• пряме сполучення залізничне – перевезення пасажирів здійснюється в межах двох і більше залізниць;

• реновація – амортизація на повне відновлення (заміну) зношених об’єктів ОВФ;

• роздільний пункт – пункт, що розділяє залізничну лініюна перегони або блок-ділянки;

• рухомий склад – локомотиви, вагони і моторвагонний рухомий склад;

• рухливість населення – кількість переміщень, які здійснюються в транспорті на одного жителя за рік;

• середня відстань перевезення пасажира – показник, що визначається діленням пасажирообороту на кількість перевезених пасажирів;

• станція – роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з прийому, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв – маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами;

• щільність шляхів сполучення – показник, що визначає довжину шляхів сполучення у розрахунку на одиницю площі території України.

В сучасних умовах подальший розвиток економіки не можливий без добре налагоджених пасажирських перевезень. Від їх чіткості і надійності залежить трудовий ритм підприємств промисловості, будівництва і сільського господарства, стан і настрій людей їх працездатність. Соціально економічні перетворення в суспільстві, здійснені протягом трансформаційного періоду, порушили, налагоджене функціонування пасажирського транспортного комплексу. Велика кількість об’єктів громадського пасажирського транспорту було роздержавлено, з’явилося багато індивідуальних перевізників і невеликих приватних підприємств, зайнятих пасажирськими перевезеннями. Тому перед наукою постала задача в творчому узагальненні практики організації пасажирських перевезень в ринкових умовах, в проведенні теоретичних досліджень з метою відпрацювання стратегії розвитку пасажирського транспортного комплексу.

В сучасних умовах систему пасажирських перевезень необхідно вивчати як з технічної так і з технологічної і економічної, а також соціальної сторони. При вивченні технічних питань необхідно детально розглядати не лише існуючий стан технічного оснащення пасажирського комплексу, а і виробляти напрями по його удосконаленню на перспективу; особливо важливим є визначення техніко-експлуатаційних характеристик і вимог до конструкції нових типів транспортних засобів (вагонів, локомотивів, автомобілів, суден, літаків) з урахуванням вимог транспортного ринку і конкуренції, яка постійно загострюється. Велике значення в підготовці спеціалістів для транспортного комплексу держави набуває вивчення також технологічного аспекту його функціонування, особливо таких питань: комерційна експлуатація і управління пасажирським транспортом; формування пасажирських потоків, їх характеристики і методи обслідування; обґрунтування раціональних маршрутних систем; організація руху пасажирських транспортних засобів; методи і критерії оцінки якості перевезень пасажирів; тарифна політика; оптимальні технологічні схеми організації перевезень; складання графіків руху транспортних засобів та інше.

В ринкових умовах на передній план в організації пасажирських перевезень виходить їх економічний аспект, тому що врахування дії сукупності загальних економічних законів, а також окремих законів, властивих даній галузі, надає можливість розробляти сучасні методи і прийоми використання цих законів в господарській діяльності. На підставі таких методів визначаються раціональні сфери використання різних видів транспорту, здійснюється вибір раціонального типу рухомого складу, виконуються розрахунки і аналіз фінансових показників роботи транспортного підприємства, а також розрахунки економічної ефективності заходів з організації пасажирських перевезень.

Соціальна сторона діяльності транспортного комплексу має важливе державне значення, тому що з нею прямо пов’язується організація роботи, побуту і відпочинку людей нашої держави, підвищення професійного, освітнього і культурного рівня населення.

Отже, предметом дисципліни „Пасажирські перевезення” є вивчення закономірностей формування пасажирських потоків, раціональних принципів територіального управління організації (а також в масштабі держави) системи обслуговування пасажирів різними видами транспорту, отримання знань і умінь для практичного рішення задач розвитку і удосконалення транспортного обслуговування населення міст, приміських поселень і сільської місцевості, по ефективному використанню матеріальних і трудових ресурсів транспортно-дорожнього комплексу держави.