
- •Система управління пасажирськими перевезеннями на транспорті
- •Транспортна система як фактор соціально-економічного розвитку держави Нові категорії та поняття
- •. Значення пасажирських перевезень
- •. Шляхи зниження неефективного функціонування пасажирського комплексу України
- •. Організаційна структура і правова основа управління пасажирськими перевезеннями на транспорті
- •1.5. Основні терміни та визначення в сфері пасажирських перевезень, задачі та предмет навчальної дисципліни
- •2. Сутність і особливості транспортного ринку України в сфері пасажирських перевезень
- •2.1. Роль транспортного сектора в економіці України Нові категорії та поняття
- •2.2. Особливості транспортного ринку в сфері пасажирських перевезень і необхідність його державного регулювання
- •2.3. Якість транспортного обслуговування пасажирів і основні принципи роботи з її підвищення
- •3. Особливості динаміки і тенденції розвитку пасажирських перевезень в Україні Нові категорії та поняття
- •3.1. Особливості динаміки пасажирських перевезень в Україні протягом трансформаційного періоду
- •3.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •3.3. Економічна оцінка ефективності роботи і розвитку пасажирського транспортного комплексу
- •4. Фактори, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень в Україні
- •4.1. Загальна характеристика основних факторів, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень
- •4.2. Транспортна рухливість населення
- •4.3. Соціально-економічний потенціал України і перспективи його розвитку
- •4.4. Перспективи територіальної організації продуктивних сил, розселення та розвитку поселень
- •5. Сервіс на транспорті в пасажирських перевезеннях
- •5.1. Соціальне значення транспортного обслуговування людей і загальні поняття про сервіс Нові категорії та поняття
- •5.2. Задачі транспортного сервіса в пасажирських перевезеннях
- •5.3. Поняття „нужда”, „бажання”, „попит” населення в перевезеннях
- •5.4. Ціна транспортних послуг
- •6. Сегментація ринка пасажирських перевезень
- •6.1. Споживча сегментація ринка пасажирських послуг Нові категорії та поняття
- •6.2. Сегментація ринка пасажирських послуг за найбільш значущими факторами
- •6.3. Оцінка сегментації транспортного ринка
- •6.4. Транспортний продукт і структура його рівнів
- •6.5. Загальні положення про управління транспортним продуктом
- •6.6. Просування транспортного продукту на ринок
- •7 Характеристика процесів взаємодії в транспортних вузлах при обслуговуванні пасажирів Нові категорії та поняття
- •7.1. Значення і роль транспортних вузлів в перевізному процесі
- •7.2. Основні характеристики процесів взаємодії в транспортних вузлах
- •7.3. Класифікація процесів взаємодії в транспортних вузлах
- •7.4. Класифікація транспортних вузлів
- •7.5. Аналіз пасажирських потоків і прогнозування розвитку транспортних вузлів
- •7.6. Технічна та технологічна взаємодія пасажирських видів транспорту у вузлах
- •8 Організація залізничних пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях Нові категорії та поняття
- •8.1. Задачі організації пасажирських перевезень на залізницях
- •8.2. Види пасажирських сполучень і класифікація пасажирських поїздів
- •8.3. Особливості організації пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях
- •8.4. Вибір маси та швидкості руху пасажирських поїздів
- •8.5. План формування і розміри руху пасажирських поїздів
- •8.6. Графік і розклад руху пасажирських поїздів
- •8.7. Перспектива швидкісного пасажирського руху в Україні
- •8.8. Показники дальнього та місцевого пасажирського руху
- •9. Організація залізничних приміських пасажирських перевезень Нові категорії та поняття
- •9.1. Особливості організації приміських залізничних пасажирських перевезень
- •9.2. Визначення розмірів приміського руху по зонах і періодах доби
- •9.3. Визначення числа зонних станцій і принципи їх розміщення
- •9.7. Показники приміського руху
- •Кількісні показники:
- •9.4 Економіко-математична модель оптимізації числа зон на приміській дільниці
- •9.5 Розрахунок пропускної спроможності приміської дільниці і вибір типу графіка руху
- •9.6 Побудова скороченого графіка руху приміських поїздів
- •10 Основи технології роботи залізничних пасажирських станцій і вокзалів Нові категорії та поняття
- •10.1. Класифікація залізничних пасажирських станцій
- •10.2. Організація роботи пасажирських станцій
- •10.3. Обробка составів пасажирських поїздів на технічній станції
- •10.4. Основи технології роботи залізничних вокзалів
- •10.5. Сервіс-центри з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті
- •11 Класифікація пасажирських автомобільних перевезень Нові категорії та поняття
- •11.1. Історія розвитку автомобільних пасажирських перевезень
- •11.2. Стан пасажирського автомобільного транспорту
- •11.3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
- •11.4. Класифікація пасажирських автомобільних перевезень
- •11.5. Класифікація автомобілів
- •11.6. Техніко-експлуатаційні якості автомобілів і їх вплив на показники ефективності використання автомобілів
- •12 Оцінка ефективності функціонування пасажирського автомобільного транспорту Нові категорії та поняття
- •12.1. Елементи перевізного процесу на пасажирському автомобільному транспорті
- •12.2 Експлуатаційні показники перевізного процесу на пасажирському автомобільному транспорті
- •12.3. Оцінка ефективності функціонування пасажирського автомобільного транспорту
- •12.4. Пасажиропотоки на автомобільному транспорті
- •12.5. Організація та обладнання автобусних маршрутів
- •12.6. Організація руху транспортних засобів за розкладом
- •12.7. Методика обґрунтування доцільності використання автомобільного транспорту в пасажирських перевезеннях
- •13. Організація пасажирських автомобільних перевезень Нові категорії та поняття
- •13.1. Види міського пасажирського транспорту і маршрутна система організації його роботи
- •13.2. Організація пасажирських перевезень на приміських і сільських маршрутах
- •13.3. Організація міжміських пасажирських автомобільних перевезень
- •13.4 Організація міжнародних пасажирських автомобільних перевезень
- •13.5 Організація перевезень пасажирів легковими автомобілями
- •13.6 Організація перевезень пасажирів маршрутними таксі
- •14. Основні показники організації перевезень водним (морським і річковим) транспортом Нові категорії та поняття
- •14.1. Загальна характеристика водного (морського і річкового) транспорту
- •14.2. Характеристика транспортного процеса, класифікація і показники перевезень пасажирів
- •14.3. Технічні, експлуатаційні і економічні характеристики суден
- •14.4. Технологічний процес роботи судна
- •14.5 Експлуатаційні показники роботи пасажирського флоту
- •15. Організація пасажирських перевезень на водному (морському і річковому транспорті ) Нові категорії та поняття
- •15.1. Форми організації руху флоту, пропускна спроможність річкового шляху
- •15.2. Класифікація ліній пасажирського сполучення і планування пасажирських перевезень
- •15.3. Поняття про графік та розклад руху пасажирського флоту
- •15.4. Обслуговування пасажирів під час поїздки на вокзалах водного транспорту
- •15.5. Особливості організації круїз них перевезень на водному транспорті
- •16. Проблема підвищення мобільності населення в міських зонах
- •16.1 Транспортна проблема сучасного міста
- •16.2 Загальна характеристика впливу міського транспорту на функціонування міст
- •16.3 Шляхи удосконалення функціонування міського пасажирського транспорту
- •Список літератури
10.2. Організація роботи пасажирських станцій
Для кожної пасажирської станції розробляється технологічний процес. Технологічний процес роботи пасажирської станції установлює норми і порядок виконання окремих операцій із составами і організацію роботи станції вцілому. Рух пасажирських поїздів на мережі відрізняється від руху вантажних поїздів. Ця відмінність полягає в наявності щоденної і точної повторюваності в часі і по тривалості операцій, які виконуються із пасажирськими поїздами по їх прибуттю на пасажирську станцію і по їх відправленню з неї. Ця особливість надає можливість організувати роботу пасажирської станції в поєднанні з роботою вокзала на основі твердого плана-графіка.
Технологічний процес роботи пасажирської станції має наступні складові:
експлуатаційно-технічну характеристику станції;
спеціалізацію колій та платформ;
технологію обробки составів та вагонів;
організацію маневрової роботи;
порядок планування і управління роботою станції;
технічні норми і показники роботи станції;
організацію роботи станції в зимових умовах;
аналіз роботи станції;
план розвитку станції.
Технічний процес розробляється на підставі графіка руху поїздів. Нормативи виконання окремих операцій встановлюються на підставі результатів розрахунків, а також за результатами хронометражних спостережень. Спеціалізація колій і парків, наявне технічне оснащення, раціональна організація роботи, основана на передовій технології, повинні сприяти забезпеченню потоковому, безпечному і швидкому виконанню технологічних операцій з мінімальним числом перетинів маршрутів прямування (ворожих маршрутів) составів. Після прибуття поїзда на кінцеву станцію і висадки пасажирів состав пасажирського поїзда переставляють на технічну станцію (технічний парк). Там з ним послідовно виконують наступні операції: прийом, переформування (при необхідності), обмивка вагонів, екіпірування і відправлення.
Мінімальна тривалість виконання операцій забезпечується правильною і чіткою організацією роботи, використанням сучасних методів, впровадженням нових технічних засобів. Безпека руху пасажирських поїздів досягається завдяки точному виконання вимог технологічного процеса, технічно-розпорядчого акта (ТРА) станції, галузевих інструкцій і наказів.
Обробка транзитного пасажирського поїзда на залізничних станціях полягає в наступному. На проміжних станціях дільниць з пасажирськими поїздами виконуються такі операції: посадка, висадка пасажирів, вивантаження і навантаження багажу (при необхідності). Тому стоянка буває не тривалою (2-3 хв.) через відсутність технічних операцій із составам і поїзним локомотивом. Тривалість стоянки залежить від того, яка з названих операцій виконується довше. Часто основною операцією є посадка-висадка пасажирів.
Стоянка пасажирського поїзда на станціях зміни поїзного локомотива має тривалість 10-12 хв. Працівники, які задіяні в обробці состава зустрічають поїзд на платформі. Під час прибуття поїзда його зустрічають оглядачі вагонів і прийомоздавачі багажу. Оглядачі при цьому оглядають ходові частини вагонів. Після зупинки поїзда вони продовжують технічний огляд вагонів. Паливом і водою забезпечуються не на всіх пасажирських станціях. Тому тривалість стоянки поїздів на таких станціях зменшується. Тривалість постачання поїздів водою залежить від довжини состава, тиску води в мережі і способу заливу (з однієї сторони состава або з двох).
Тривалість стоянок поїздів при зміні локомотивних бригад на станційних коліях без зміни поїзного локомотива визначається в основному тривалістю часу на прийом та здачу локомотива локомотивними бригадами і випробування автогальм. Прийом і здача локомотива проводиться двома бригадами одночасно (бригадою, що здає локомотив і бригадою, що його приймає). Операції посадки і висадки пасажирів, навантаження і вивантаження багажу і пошти проводяться сумісно із зміною локомотивних бригад. Лімітуючою операцією є зміна локомотивних бригад.
При зміні напрямку прямування поїзда на станціях зміни поїзних локомотивів тривалість обробки состава поїзда збільшується до 15-20 хв. У випадках необхідності перестановки багажного вагона для забезпечення зручностей виконання операцій з багажем на попутних станціях. По прибуттю поїзда на станцію зміни напрямку поїзний локомотив відчіпляють разом з багажним вагоном, який знаходиться в составі за локомотивом в голові поїзда, і відставляється поїзним локомотивом на суміжну колію. Звідти багажний вагон забирає підготовлений заздалегідь маневровий локомотив, який його ставить у хвіст поїзда, який після відправлення поїзда з цієї станції стає головою поїзда. При можливості відставлений багажний вагон із суміжної колії може ставити в поїзд поїзний локомотив, який причіпляється для подальшого прямування поїзда. Технічний огляд багажного вагона, а також вивантаження-навантаження, як правило, проводять після перестановки.
В деяких випадках на станціях проводяться причеплення або відчеплення від транзитних поїздів груп вагонів. При причепленні підготовлена заздалегідь група вагонів до прибуття транзитного поїзда знаходиться із маневровим локомотивом на суміжній. Після зупинки транзитного поїзда на колії прийому проводиться маневрова робота по причепленню до нього цієї групи вагонів.
Операції посадки і висадки пасажирів, навантаження і вивантаження багажа, постачання составів водою і паливом, технічного обслуговування проводяться завжди паралельно.
Організація роботи дальніх і місцевих поїздів по прибуттю на кінцевих станціях не відрізняється. Також операції виконуються з пасажирськими поїздами на станціях формування (приписки) і їх обороту. За 2 хв. До прибуття поїзда до перонної колії прийому виходять працівники, які приймають участь в його обробці (бригада оглядачів, прийомоздавальник багажу, бригада носіїв, черговий по вокзалу, представник санітарного контролю, в необхідних випадках – медичні працівники). Технічний огляд оглядачі починають проводити ще на ходу поїзда тому, що в русі легше виявити повзуни, навари на поверхні кочення колеса, несправності редукторно-карданних приводів, під вагонного обладнання і автотормозів. Такий огляд здійснюють з двох сторін состава. По прибуттю поїзда здійснюється висадка пасажирів і надання допомоги пасажирам в доставці ручної поклажі. Після закінчення висадки пасажирів проводиться постачання вагонів паливом. Часткове вивантаження багажа здійснюється на перонній колії, а остаточне на спеціальних коліях для стоянки багажних вагонів або на технічний станції в технічному парку).
Операції по відправленню дальніх і місцевих поїздів починаються після подачі на перонну колію за 30-40 хв. З багажними вагонами виконують вантажні операції на коліях технічної станції (технічного парку) і вони подаються на перонні колії разом із составом. Після подачі состава на перону колію оператор поста відправлення виконує списування номерів вагонів. Складається натурний лист (перелік номерів усіх вагонів з іншими даними про состав) на состав поїзда. Не пізніше ніж за 15 хв. до відправлення начальник поїзда отримує від оператора (чергового парку або станції) натурний лист і всі документи на вагони. Поїзні локомотиви, як правило, видаються із депо за 20 хв. до відправлення. За 15 хв. до відправлення здійснюється опробування електропневматичних автогальм. Тривалості виконуваних операцій, що необхідно для нормування процесу обробки составів, залежить від числа вагонів в составі і часу знаходження поїзда в русі. Початок посадки пасажирів у вагони оголошується за допомогою гучно мовної установки.
Повна тривалість часу знаходження состава на кінцевій станції від прибуття до відправлення складається із витрат часу на виконання наступних операцій:
обробка поїзда на станції по прийому;
операції з составом, які виконуються на технічній станції в технічному парку;
обробка поїзда на станції по відправленню;
прибуття состава поїзда із колії прийому на технічну станцію (в технічний парк) і назад.
Обробка составів приміських поїздів (електросекцій і дизельних поїздів) виконується як на головній станції, так і на зонних станціях. Обробка електросекцій на головній пасажирській станції по прибуттю може виконуватися як без їх осаджування на колії технічної станції, так і з осаджуванням. При обробці без осаджування виконуються наступні операції:
після висадки пасажирів бригада прибиральників виконує сухе прибирання вагонів;
локомотивна бригада переходить в іншу кабіну управління;
під час переходу вона виконує технічний огляд і дрібний ремонт вагонів.
При осаджуванні електросекцій на технічну станцію виконуються наступні операції:
під час осаджування (протягом 8-10 хв.) виконується сухе прибирання;
локомотивна бригада проводить технічний огляд вагонів на технічній станції.
На зонних станціях протягом обороту приміських поїздів провідники вагонів разом із прибиральниками виконують сухе прибирання составів. В мотор-вагоному депо один раз на добу проводиться вологе прибирання (тривалість біля 1 години), екіпірування, профілактичний огляд вагонів, періодичний ремонт. Названі операції можуть виконуватися як вдень, так і вночі. При обмиванні вагонів за допомогою вагономиючої машини загальна тривалість цих операцій складає 135 хв.
Головною вимогою до технічних процесів пасажирських станцій є забезпечення узгодженості і непреривності окремих технологічних операцій, які пов’язані із прийомом, відправленням всіх категорій пасажирських поїздів і підготовки всіх составів до рейсу. Реалізація цієї вимоги спонукає до максимального суміщення (паралельному виконанню) операцій в часі і забезпечення мінімальної їх тривалості завдяки виконанню сучасних засобів автоматизації і механізації робіт з раціональною розстановкою обслуговуючого персоналу. В результаті буде зведено до мінімуму загальна тривалість усіх операцій з пасажирськими поїздами і составами протягом перевізного процесу.
Технологія роботи пасажирських станцій має свої специфічні особливості. Перш за все в її основу закладена жорстка система обороту пасажирських поїздів, яка встановлює постійні розміри руху поїздів для кожного сезону (літній, зимовий) із стабільною композицією составів. Ця дуже важлива особливість пасажирських перевезень докорінно відрізняє їх від вантажних і надає можливість на тривалий час розробляти чіткі і стабільні плани роботи пасажирської станції, а також визначити точну потребу в пасажирських технічних засобах. Постійно діюча композиція (схема) кожного слова забезпечує на тривалий період часу стабільний характер роботи станції.
Важливою умовою організації роботи пасажирських станцій при обробці составів пасажирських составів є виконання допоміжних і підготовчих операцій до прибуття поїзда на станцію. Це можна здійснити про чітку організацію попередньої інформації станцій про наявність в поїздах вільних місць, необхідність проведення ремонту вагонів, обсягів багажу, яку необхідно вивантажити. В управлінні власне пасажирських станцій і технічних пасажирських станцій важливу роль відіграють добові плани-графіки, які розробляються на період дії графіка (розкладу)руху поїздів і представляють собою складову частину технологічного процесу станції. Оперативне планування і управління роботою станції здійснюється на підставі добового плана-графіка, який забезпечує, як технологічний документ, взаємозв’язку роботи пасажирської станції, технічної пасажирської станції (технічного парку), ремонтно-екіпірувального депо і графіка руху поїздів. В плані-графіку показуються операції, які виконуються з кожним поїздом, робота кожного маневрового локомотива.
На пасажирських станціях на підставі добового плана-гарфіка і з врахуванням додаткових завдань оперативне управління формуванням, відправленням поїздів, а також причепленням-відчепленням вагонів здійснює станційний диспетчер (ДСЦ). Графік виконаної роботи станції в зміну, який веде станційний диспетчер, має певну форму-сітку, на який через щоденну постійність переважної більшості операцій заздалегідь наносять їх на бланк графіка. Диспетчер на графіку показує лише відхилення від графітового порядку виконання технологічних операцій разом із додатковими операціями.