9.2. Визначення розмірів приміського руху по зонах і періодах доби

На приміських лініях у міру віддалення маршруту проходження приміських поїздів від головної станції пасажиропотік значно зменшується. Найбільший спад спостерігається на станціях і пасажирських платформах, розташованих у межах густо населених селищ міського і сільського типів, у яких розміщені промислові підприємства, з яких виїжджає в обласні міста значна маса робітників, службовців, студентів та ін. Масовий вихід пасажирів і посадка їх при поверненні назад спостерігається в місцях відпочинку, дислокації дачних ділянок тощо. Відбувається висадка і посадки пасажирів, але в меншому обсязі і на зупиночних пунктах, розташованих між станціями масового зародження і погашення пасажиропотоку. Тому, з метою підвищення якості обслуговування пасажирів, конкурентоздатності залізничних приміських перевезень, поліпшення використання рухомого складу, зменшення витрат та ін., на приміських дільницях доцільно організовувати зонний рух електро- і дизель поїздів, тобто рух між зонними станціями. Станції масового зародження і погашення пасажиропотоку, до яких доцільно призначати приміські поїзди, називаються зонними.

Визначення числа зонних станцій на приміській дільниці і вибір місць їхнього розміщення повинно здійснюватися на основі техніко-економічних розрахунків, у яких дається економічне обґрунтування кожного варіанта: затрати на експлуатацію, капітальні вкладення в рухомий склад і розвиток станційних пристроїв та ін. [29].

Перед розробкою графіка руху поїздів на кожній дільниці складається графік руху приміських поїздів і графік обороту составів, для чого визначається кількість приміських поїздів. На розміри приміського руху впливають приміські пасажиропотоки, тип рухомого складу і тип графіка. В залежності віл характеру розподілу приміського пасажиропотоку по довжині дільниці можливе використання різних типів графіка. При відсутності різких перепадів пасажиропотоку по довжині дільниці розподіл її на зони не здійснюються. Тоді розміри руху визначаються:

де А – добовий пасажиро потік, чол.;

а – місткість состава приміського поїзда, чол;

α_вик – коефіцієнт використання місткості состава (0,95).

На дільницях з різкими перепадами по маршруту слідування

приміського пасажиропотоку організовується зонний рух приміських поїздів (рис. 9.3). Тоді розміри руху визначаються окремо по зонах. Так при наявності трьох зон кількість приміських поїздів по зонах визначається згідно формул:

на першу зону (9.2)

на другу зону (9.3)

на третю зону (9.4)

де А₁, А₂, А₃ – сумарний пасажиро потік, який слідує відповідно по 1-й, 2-й і 3-й зонах, чол.

Варто мати на увазі, що на ближній зоні (1-й і можливо 2-й) розрахункова населеність може збільшуватися на 50% за рахунок використання стоячих місць, тобто населеність для цих зон збільшується в 1,5 раза.

Після розрахунків числа приміських поїздів окремо для кожної зони здійснюється їх розподіл за годинами доби з урахуванням внутрішньо добової нерівномірності приміського пасажиропотоку. Як правило, з 0 до 5 годин приміські поїзди на дільницях не обертаються. У ранковий час з 6 до 9 години на головну пасажирську станцію прибуває більше 50%

Рисунок 9.3 – Діаграма приміського пасажиро потоку по відправленню з головної пасажирської станції на приміській дільниці Б-Г

добового пасажиролотоку. При відправленні приміських пасажирів з головної станції спостерігається зворотне явище, тобто максимальна кількість (близько 40%) приміських пасажирів приходиться на період з 15 до 19 години. Найменше число пасажирів, що відправляються, приходиться на денний період з 12 до 15 години та нічний період. Тому в такі періоди приміські поїзди не призначаються. Враховуючи ці особливості приміських перевезень, при розрахунках розмірів руху число пасажирів рекомендується розподіляти за періодами доби: 1-й - з 0 до 6 годин; 2-й - з 6 до 12 годин; 3-й - з 12 до 18 годин; 4-й - з 18 до 24 годин (таблиця 9.1).

При установленні кількості приміських поїздів і розподілу їх по періодах доби (табл. 9.1) спочатку заповнюється 2 і 10 графи і строчка „всього”. Знаючи на базі обстеження реальних пасажиро-потоків відсотки розподілу їх по періодах доби (графи 2 і 10), підраховуються від величини добового пасажиропотока кількість пасажирів по періодах доби по відправленню (графа 3) і прибуттю (графа 11) на головну станцію Б. Після чого, знаючи число пасажирів за добу, які слідують на кожну зону (на 1-у – А₁-А₂; на 2-у – А₂-А₃; на 3-ю – А₃) і загальний добовий пасажиропотік (А₁) визначається питома вага пасажирів для будь-якого періоду доби, що слідують на конкретну зону (на 1-у – (А₁-А₂)/А₁; на 2-у – (А₂-А₃)/А₁; на 3-ю – А₃/А₁). Ці значення використовують для розподілу пасажирів конкретного періоду доби між зонами. Їх записують у відповідні клітинки чисельником (графи 4, 5, 6). Використовуючи формули (9.2), (9.3) і (9.4), визначають для кожного періоду доби кількість приміських поїздів по зонах. Розрахунки виконують з точністю до одного знака після коми. Число поїздів записується у відповідні клітинки (графи 4, 5, 6) знаменником (під числом пасажирів). На основі аналізу отриманих результатів з урахуванням потреб пасажирів установлюють остаточну кількість приміських поїздів (з округленням до цілого числа) по періодах доби і зонах. Аналогічно виконуються розрахунки по прибуттю приміських пасажирів на головну пасажирську станцію Б (графи 12, 13, 14. 15. 16, 17).

Після визначення кількості приміських поїздів розробляється на спеціальній сітці графік руху поїздів. При цьому враховують установлене число поїздів по зонах для періодів доби. При визначенні моментів відправлення поїздів із головної пасажирської станції Б і прибуття їх на неї враховують режим роботи підприємств, установ і підрозділів залізничного транспорту:

• робота підприємств у місті починається в інтервалі з 7 до 9 год.;

• закінчується робота І-ї зміни в інтервалі з 15 до 17 год.;

• початок ІІ-ї зміни − з 15 до 16 год.;

• закінчення її роботи з 23 до 24 год.;

• зміна в підрозділах залізничного транспорту здійснюється о 8 год. і в 20 год.

У ці періоди призначається більша кількість приміських поїздів відповідно по відправленню і прибуттю. Час ходу приміських поїздів через часті їх зупинки можна прийняти на рівні вантажних, зупинки на проміжних станціях приймати на рівні 1 хв. На основі графіка руху приміських поїздів розробляється графік обороту їх составів. При цьому враховують, що на зонних станціях (пунктах обороту) мінімальний час знаходження приміського електро­поїзда і дизель-поїзда − 10 хв., а состава з локомотивною тягою − 20 хв.