8.2. Види пасажирських сполучень і класифікація пасажирських поїздів

В умовах планової економіки перед залізничним транспортом, як і перед іншими галузями економіки, ставилася державними органами одна головна задача, сутність якої зводилась до безумовного виконання планових завдань з перевезення пасажирів при раціональному використанні виділених фінансів і ресурсів (технічних засобів). В ринкових умовах підприємства пасажирського транспорту повинні самі проявляти ініціативу у виборі способів обслуговування пасажирів, купувати необхідну кількість ресурсів для забезпечення ефективного свого функціонування, а також – поступального раціонального свого розвитку. Крім основної послуги (здійснення перевезень), в ринкових умовах з метою зміцнення своїх позицій на транспортному ринку залізниці вимушені виконувати ще додаткові послуги, кількість і якість яких покращує привабливість залізниць. Для вирішення перспективних напрямків (сегментів транспортного ринку) пасажирські підприємства залізниць повинні проводити комплексне вивчення (маркетингові дослідження) ринка транспортних послуг і попиту на пасажирські перевезення.

На підставі маркетингових досліджень підприємства здійснюють:

• планування широкого діапазону комфорту, сервісу, асортименту і якості транспортних послуг, що послужить основою ефективного розвитку пасажирського транспорту;

• розробку раціонального плану формування пасажирських поїздів;

• розробку ефективного графіка руху пасажирських поїздів і обороту їх составів.

Важливою основою для вирішення названих задач є результати дослідження пасажиро потоків, що здійснити в сучасних умовах складно. Це пов’язано з тим, що через економічну нестабільність в державі протягом тривалого періоду часу спостерігається спад платоспроможного попиту, що негативно впливає на обсяги пасажирських перевезень. Незавершеність економічних перетворень в суспільстві, повільне відродження економіки, значне зниження матеріального благополуччя населення практично у всіх регіонах держави ускладнює прогнозування пасажиро потоків, що унеможливлює передбачити на перспективу більш реальний процес подій.

Розрізняють пасажирські перевезення за видами сполучень:

• пряме сполучення передбачає здійснення пасажирських перевезень в межах двох і більше залізниць;

• місцеве сполучення – перевезення виконуються в межах однієї залізниці, але поза межами приміської зони;

• приміське сполучення – перевезення виконуються в межах приміських дільниць, які приймають до великих населених пунктів, для підвозу людей із приміських районів у міста і промислові пункти і вивозу їх назад, а також перевезення міського населення із цих пунктів у вихідні і святкові дні в приміські зони відпочинку, на городи і дачні ділянки.

Пасажирські поїзда класифікуються за різними ознаками. За призначенням пасажирські поїзди діляться на:

• пасажирські, які складаються із вагонів пасажирського парка для перевезення пасажирів, багажу і пошти;

• поштово-багажні, які складаються із вагонів пасажирського і вантажного парка для перевезення пошти, багажу і вантажобагажу; на дільницях, де рух пасажирських поїздів не передбачено, в поштово-багажні поїзда можуть включатися окремі пасажирські вагони для перевезень пасажирів;

• вантажопасажирські, які складаються із вагонів вантажного і пасажирського парка для перевезень вантажів і пасажирів на мало діяльних дільницях;

• людські – вантажні поїзда, до складу яких включено не менше 10 вагонів, зайнятих людьми.

За дальністю прямування поїзда поділяються на:

• дальні, які прямують на відстань більшу 700 км;

• місцеві, які прямують на відстань до 700 км;

• приміські, які обертаються на відстань до 150 км.

За швидкістю руху пасажирські поїзди поділяються на:

• швидкісні, які мають маршрутну швидкість не менше 85 км/год (при допустимій швидкості 141-200 км/год);стоянки цих поїздів передбачаються тільки на станціях для виконання технічних операцій або в обласних центрах;

• швидкі поїзда повинні мати маршрутну швидкість не менше 50 км/год, вона повинна бути більшою маршрутної швидкості самого швидкого пасажирського поїзда на даному напрямку не меншу, ніж 5 км/год; стоянки їх передбачаються на станціях для виконання технічних операцій і обласних центрах, а інколи – на деяких інших станціях.

Через коливання пасажиро потоків в часі пасажирські поїзда поділяються:

• за регулярністю руху – річні, літні і разового призначення;

• за періодичністю руху – щоденні, поїзда, що рухаються через день (за парними або непарними числами), за певними днями тижня або числами місяця;

• за рівнем сервіса, що надається пасажирам, виділяються фірмові поїзда; їм присвоюється категорія „фірмовий з індивідуальною назвою”.

Кожний пасажирський поїзд складається із конкретної кількості вагонів певного типа. Кількість вагонів у составі пасажирського поїзда т змінюється, як правило, від 8 до 22 вагонів і залежить від:

• величини пасажиропотока;

• категорії поїзда;

• довжини пасажирської платформи.

До складу пасажирських поїздів включать наступні вагони пасажирського парку: вагон-ресторан (ВР), м’які вагони з двомісним (СВ) і чотиримісним (МК) купе, купейні (К), купейні з буфетом (КБ), купейні з радіовузлом (КР), плацкартні (ПЛ), купейні вагони з місцями для сидіння (К/С), плацкартні вагони з місцями для сидіння (П/С), купейні вагони з радіовузлом і місцями для сидіння (КР/С), плацкартні з буфетом і з місцями для сидіння (ПБ/С), вагони – пересувні камери схову (ПКХ), інколи багажні (Б) і поштові (П), вагони-гаражі (В-гар), вагони з місцями для сидіння (із загальними місцями) (О), вагони міжобласного типа (ОБЛ). До складу поїздів міжнародного сполучення включають вагони габарита „РИЦ” 1 і 2 класів (Р-1-2, Р-1, Р-2).Забороняється в состави пасажирських поїздів ставити вантажні вагони.

Композицією состава (схемою формування) пасажирського поїзда називається число вагонів різного типу і порядок розміщення в составі. Для поїздів однієї категорії рекомендується приймати однакові композиції (уніфіковані схеми). Це дає можливість організувати взаємозамінність составів в пунктах обороту, що сприяє кращому використанню рухомого складу, полегшенню роботи білетних касирів і підвищенню якості обслуговування пасажирів. Вагони різних типів в составах розміщують в певній послідовності і встановленої порядковою їх нумерацією. Композиції составів вказують у книгах службового розкладу поїздів.

Композиції фірмених поїздів відрізняються від уніфікованої. Звичайний пасажирський поїзд в порівнянні із швидким має в своєму складі меншу кількість купейних вагонів, а більше – не купейних вагонів із загальними плацкартними місцями і вагонів з місцями для сидіння. Як правило, в таких поїздах пасажири їдуть не протягом всього маршруту, а здійснюють свої посадки і висадки на станціях, розташованих на всьому шляху прямування (маршруті) поїзда. Тому кількість вагонів із спальними місцями може бути скороченою. Тривалість поїздок таких пасажирів складає 6-8 год., що спонукає залізниці в умовах прокладки таких поїздів включати до їх складу вагони обласного типу.