8 Організація залізничних пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях Нові категорії та поняття

державна програма реформування	дальній поїзд
перехресне субсидування	місцевий поїзд
роздержавлення об’єктів	приміський поїзд
швидкісний поїзд	композиція состава
прискорений поїзд	уніфікована схема состава
пряме сполучення	план формування поїздів
місцеве сполучення	оборот состава
приміське сполучення	маса поїзда
пасажирський поїзд	швидкість руху поїзда
поштово-багажний поїзд	місткість состава
вантажопасажирський поїзд	населеність состава
людський поїзд	графік руху поїздів
мережа швидкісних залізничних магістралей

8.1. Задачі організації пасажирських перевезень на залізницях

Залізничний транспорт України в сучасних умовах представляє собою важливу складову основи в рішенні важливих соціально0економічних і політичних задач нашого суспільства щодо задоволення попиту виробництва і потреб населення в перевезеннях. В пасажирських перевезеннях залізничний транспорт лишається найбільш доступним видом пасажирського транспорту для широких верств населення. Це пов’язано з деяким покращенням в державі за останні роки соціально-економічних умов, значною відмінністю вартості проїзду людей на залізницях і інших видах транспорту (особливо на авіаційному), що також відкриває хороші перспективи в плані збільшення обсягів пасажирських перевезень. Але на залізницях мають місце певні складнощі в забезпеченні високої якості транспортного обслуговування населення. Перш за все це пов’язано з різним старінням основних виробничих фондів, особливо пасажирських вагонів і поїзних локомотивів, а також неефективним використанням наявного рухомого складу, повільним впровадженням в перевізний процес сучасних інформаційних технологій, недостатньо висока якість виконання багато сервісних послуг, завдяки чому в сфері пасажирських перевезень склалась критична ситуація. Тому сучасний стан і перспектива розвитку суспільства призвела до необхідності розробки нової стратегії розвитку залізничного транспорту взагалі і пасажирського зокрема і нової системи управління його діяльністю.

Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею - УЗ) за останні роки проведена значна робота щодо поліпшення умов перевезень пасажирів (ремонт та побудова нових вокзалів, відновлення і створення нового рухомого складу, розширення асортименту і якості сервісних послуг та інше) з метою забезпечення більш якісного задоволення платіжоспроможного попиту населення в перевезеннях при безумовному дотриманню безпеки руху, збереженні багажа і вантажобагажа з мінімальними експлуатаційними витратами на залізничному транспорті. Для вирішення цієї глобальної задачі провідними спеціалістами та науковцями залізничного транспорту розроблено Концепцію Державної програми реформування залізничного транспорту України, яку було розглянуто і затверджено на засіданні Ради Укрзалізниці 6 червня 2006 р. і схвалено Колегією Міністерства транспорту та зв’язку України 31 жовтня 2006р. Концепція була ухвалена на урядовому рівні держави.

В нашій державі буде створено нову організаційну структуру залізничного транспорту, в основі якої покладено державну власність на майно та ринкові принципи господарювання з урахуванням особливостей функціонування і управління залізницями. Реформування буде проводитися протягом трьох етапів[24]:

- перший етап (2006-2008 рр.) передбачає здійснення на законодавчому рівні розмежування державних і господарських функцій і створення Державної акціонерної компанії (ДАК) „Українські залізниці”;

- другий етап (2008-2010 рр.) передбачає виділення у безпосереднє підпорядкування компанії структурних підрозділів, які займаються безпосередньо організацією вантажних і пасажирських перевезень, ремонтом локомотивів, вагонів, колій, об’єктів і різних споруд, а також проведення заходів для забезпечення поступового скорочення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

третій етап (2011-2015 рр.)забезпечує повне розмежування управління інфраструктурою і перевезеннями завдяки роздержавлення об’єктів непрофільної діяльності, лібералізації тарифної політики і створення економічної моделі розмежування і забезпечення прозорості фінансових потоків діяльності.

Реформування залізничного транспорту в сфері пасажирських перевезень спрямовуватиметься на створення відокремлених пасажирських підприємств (компаній) у підпорядкуванні залізниць або поза їх управлінням із забезпеченням єдиної технічної і технологічної політики і організації ефективного фінансово-економічного управління ними із більш тісною взаємодією із регіональними бюджетами. До початку реформування галузі на залізницях досягнуто деякі позитивні результати в обслуговування пасажирів. Практично на всіх залізницях покращується організація приміських перевезень. Підвищується конкурентоспроможність залізничного транспорту в приміських перевезеннях завдяки введенню в рух швидкісних електропоїздів підвищеної комфортності. В далекому сполученні розширюється полігон використання швидкісних (Харків – Київ, Київ – Дніпропетровськ, Харків – Сімферополь, Київ – Львів, Київ - Москва) і прискорених (Суми – Київ, Кременчук – Київ, Одеса – Вінниця, Хмельницький – Київ, Суми – Шостка, Київ – Хмельницький, Полтава - Київ) поїздів (швидкість руху до 140 км/год.).

Створення відокремлених пасажирських підприємств (компаній) повинно забезпечити ефективне поєднання наступних важелей управління: технологічних, оперативних, технічних, економічних, фінансових і маркетингу. При визначенні ефективності пасажирського підприємства (компанії) слід врахувати ту обставину, що вокзальне господарство у складі пасажирського комплексу складає доходоутворюючу частину, моторвагонні депо витратну. Збалансованість фінансів пасажирської компанії забезпечується завдяки об’єднанню вокзального господарства і моторвагонного депо в одну структуру (компанію).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. №979-р. схвалено Концепцію Державної цільової програми впровадження на залізницях швидкісного руху пасажирських поїздів на 2005-2015 роки. Крім того, Державним підприємством „Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України”(ДП ДНДЦ УЗ) виконано наукове дослідження , на підставі якого розроблено проект галузевої Концепції комплексної програми розвитку залізничного транспорту України на 2007-2020 рр. Його подано для розгляду в Укрзалізницю для затвердження її Радою.

Головним видом транспорту в Україні, як і в багатьох державах світу, для здійснення пасажирських перевезень є залізниці через наявність суттєвих переваг:

• високий рівень безпеки і надійності перевезень;

• найбільша провізна спроможність дільниць і ліній;

• значна економічність і рентабельність;

• швидка доставка пасажирів;

• більш висока екологічна безпека;

• техніка і технологія залізниць сприяє впровадженню повної автоматизації перевезень;

• можливість використання через автономність тяги будь-яких видів енергії;

• значний асортимент сервісних послуг і широке коло комфорту.

В перспективі роль залізничного транспорту в перевезеннях пасажирів буде мати значні переваги перед іншими видами пасажирського транспорту, через масовість і стабільність таких перевезень. Він повинен виконувати роль координатора і служити основою для забезпечення взаємодії різних видів транспорту, перш за все, на основі узгоджених розкладів руху транспортних одиниць різних видів транспорту. Завдяки інтенсивній глобалізації економічних перетворень у світі залізниці будуть виконувати роль важливого засобу транспортного забезпечення світової економічної системи. Передбачається значне переміщення людей не тільки між державами, а і між континентами, що призведе до створення єдиної планетарної залізничної системи. Така система буде складатися із трансконтинентальних і міжконтинентальних залізничних ліній, які будуть з’єднувати держави Європи, Азії і Африки, Південної і Північної Америки.

В сучасних умовах головними задачами залізниць при обслуговуванні пасажирів є наступні:

• підвищення якості транспортного обслуговування пасажирів;

• покращення організації і функціонування залізничних пасажирських підрозділів (підприємств, компаній);

• збільшення доходів залізниць від здійснення пасажирських перевезень;

• зниження собівартості перевезень;

• підвищення продуктивності праці;

• зниження збитковості пасажирських перевезень;

• покращення використання рухомого складу;

• безумовне забезпечення безпеки руху поїздів і пасажирів.

Якісне вирішення названих задач можливе завдяки реалізації в перевізному процесі наступного:

• збільшення швидкості переміщення пасажирів завдяки впровадженню в життя швидкісного руху поїздів, зменшення тривалостей стоянок поїздів для виконання технічних операцій, посадки і висадки пасажирів, навантаження і вивантаження багажу, узгодження руху поїздів і транспортних засобів інших видів транспорту в пунктах перечеплення вагонів при реалізації безпересадочних сполучень і пересадки пасажирів;

• підвищення якості обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах завдяки оптимізації роботи квиткових кас (зменшення черг і витрат часу на придбання квитків), високої якості організації довідкової служби, отримання в поїздах туалетних належностей, білизни, газет, журналів, їжі та інше;

• підвищення ефективності використання вагонів, локомотивних, станційних і вокзальних засобів;

• врахування інтересів вантажного і пасажирського руху раціональною прокладкою на графіку ниток пасажирських і вантажних поїздів, спеціалізацію паралельних ліній окремо для вантажного і пасажирського руху;

• координація роботи різних видів транспорту в транспортних вузах;

• удосконалення всіх технічних елементів та технології роботи залізничного транспорту;

• організація експлуатації високошвидкісних магістралей (ВШМ);

• забезпечення зниження собівартості пасажирських перевезень, підвищення продуктивності праці працівників залізниць і економічності перевезень.