7.4. Класифікація транспортних вузлів

До складу транспортних вузлів входять пристрої різних видів транспорту. Вони призначені для виконання двох основних задач з обслуговування пасажирів:

• розподіл і передача транзитних пасажирських потоків з одного напрямку і видів транспорту на інші;

• сумісне обслуговування населення у вузлі різними видами транспорту.

Всі види транспорту в транспортному вузлі діляться на дві групи:

• першу групу складають види транспорту, які забезпечують зв’язки з іншими регіонами, містами держави; це магістральний (зовнішній) транспорт: залізничний, водний, автомобільний і повітряний;

• другу групу складає внутрішній транспорт: міський, приміський, місцевий автомобільний транспорт.

Процес формування транспортних вузлів проходить індивідуально із дотриманням певних загальних закономірностей і залежить від плану міста і його величини, розміщення промисловості, підходу транспортних магістралей, обсягів перевезень і місцевих умов (наявність річки, моря). Транспортні вузли можна класифікувати за:

• функціональною ознакою;

• топологічною ознакою.

Функціональна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]:

• по кількості видів транспорту вузли діляться на три групи: залізнично-автомобільні, залізнично-водно-автодорожні, водно-автодорожні;

• по характеру експлуатаційної роботи вузли бувають: транзитні, які обслуговують транзитні потоки, в прямому і змішаному сполученнях, з великою місцевою роботою, що обслуговують транзитні і місцеві потоки; місцеві або кінцеві;

• в залежності від чисельності населення міста, яке обслуговується транспортним вузлом, вузли діляться на три групи: малі і середні з населенням до 100 тис.чол., із великою добувною і обробною промисловістю; дуже крупні з населенням більше 1 млн.чол., із сильно розвинутою промисловістю.

Топологічна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]:

• за географічним розміщенням вузли бувають сухопутні і розміщені на берегах морів і судохідних річок;

• по розміщенню транспортних пристроїв вузли бувають: однокомплектними, з об’єднаним розміщенням пристроїв основних видів транспорту; однокомплектні, з роздільним розміщенням пасажирських і вантажних районів; багатокомплектні, з об’єднаним розміщенням пристроїв різних видів транспорту; багатокомплектні комбіновані; однокомплектні обслуговують малі, середні або великі міста, мають одну об’єднану станцію з усіма транспортними спорудами і одним промисловим районом, який обслуговується однією станцією, а також суміщений залізнично-автомобільний вокзал, у великих містах можливе розділення пасажирських і вантажних районів; багатокомплектні вузли знаходяться лише у крупних і дуже крупних містах і мають декілька промислових районів із вантажними станціями, одну-дві сортувальні станції, зупиночні пункти залізничного, автомобільного і водного транспорту, і самостійні вокзали для різних видів транспорту;

• за геометричною формою (схема вузла) класифікація транспортних вузлів установлюється місцевими умовами, особливостями планування міста (розміщення промислових і житлових районів), існуючими і перспективними (тими, що проектуються) магістральних залізничних ліній, автомобільних шляхів, гідрологічними умовами міста та інше; за геометричною формою транспортні вузли бувають кінцеві, радіальні, витягнуті в довжину, радіально-напівкільцеві, радіально-кільцеві і комбіновані.

Кінцеві вузли розміщуються біля морів, великих річок, гірської місцевості і обслуговують невеликі міста. Вони мають невелику кількість залізничних і автомобільних ліній з кінцевим рухом транспортних одиниць. В експлуатації такі вузли незручні і поступово перебудовуються в наскрізні вузли.

Радіальні вузли обслуговують міста з населенням до 500 тис.чол.. Вони характерні для транспортної мережі Росії. В таких вузлах залізничні і автомобільні лінії сходяться промінями-радіусами до одного району міста. Вузли бувають з двома центрами (фокусами), коли в одному з них сходяться автомобільні шляхи, а в другому – залізничні лінії. Залізничні лінії розміщуються по радіальній, трикутниковій або хрестоподібній схемі.

Вузли, витягнуті в довжину приміняються у складних топографічних умовах (на берегах річок, морів і в гірській місцевості). Підходи залізниць і автомобільних шляхів розміщуються в діаметрально протилежних кінцях, завдяки чому довжина вузлів дуже велика (більше 20 км), а довжина внутрішньовузлових з’єднань – 100-150 км. В місцях злиття залізничних ліній на підходах до міста споруджується декілька послідовно розміщених станцій. Пробіги пасажиропотоків для ліній, для яких прямий напрямок не співпадає з напрямом внутрішньовузлового хода, дуже великі. Такі вузли можна використовувати при відсутності у вузлі залізничного транспорту.

Радіально-кільцеві вузли характерні для крупних міст і столиць держав (Москва, Париж, Відень, Берлін). Вони мають декілька кілець залізничних і автомобільних ліній з радіусами та діаметрами в середині міста.

Радіально-напівкільцеві вузли великих міст розміщуються на берегах морів, крупних озер або штучних водосховищ, інколи біля крупних річок; радіально-кільцеві та радіально-напівкільцеві добре узгоджуються з планами міст, забезпечуючи основну віддаленість міських районів від центра міста. Вони зручні в експлуатації, залізниці в них можуть бути відсутніми.

Комбіновані транспортні вузли увібрали в себе ряд елементів інших вузлів, представляють собою сполучення: тупикового залізничного і радіального автодорожнього вузлів з прямокутним або радіальним розміщенням вуличних мереж; залізничного вузла з паралельними ходами, прямокутного планування і радіального автодорожнього вузла; залізничного вузла, витягнутого в довжину, або з паралельними ходами з радіальним плануванням і радіальним автодорожнім вузлом.

Транспортні вузли одного типу можуть мати велику кількість варіантів і різновидами схем, які відрізняються окремими деталями. Але вузли об’єднуються в один тип загальними закономірностями розвитку, характерними пристроями і умовами експлуатації. Розвиток вузлів надає їм перехідну, проміжну форму. Радіальні вузли, як правило, в процесі розвитку переходять в радіально-напівкільцеві і радіально-кільцеві, а потім в комбіновані.

Межі транспортного вузла визначаються пунктами зливання ліній, які підходять до вузла, і пункти, які здійснюють розподіл прибуваючих поїздів (автобусів, суден): по головному ходу, в обхід, по кільцю і внутрішьновузловим з’єднанням. Для кожного вида транспорту встановлюються самостійні межі:

• для залізничного транспорту – це передвузлові пости;

• для водного транспорту – це портові станції, причали, окремі канали і інші пристрої;

• для автомобільного транспорту – по пасажирському руху – умовні, які залежать від розмірів пасажиропотоків і характеру руху автобусів, і кінцеві пункти прямування приміського пасажирського транспорту; для вантажного руху аналогічно межі залізничного вузла, а при відсутності автодорожніх кільцевих ліній, обходів і з’єднань визначається по околиці міста.