7.2. Основні характеристики процесів взаємодії в транспортних вузлах

Сутність протікання процесів взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах залежить від великого числа різноманітних факторів, які по-різному впливають на кінцевий результат, а отже, - і на економічну ефективність перевізного процесу. Всі процеси взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах діляться на наступні:

• детермініровані;

• стохастичні;

• комбіновані, які представляють собою комбінації (сполучення) детермінірованих і стохастичних процесів.

Детермінірований – такий процес, в якому кількісні характеристики (кількісні параметри транспортних потоків, часові тривалості операцій в транспортних процесах та інше) змінюються під впливом різноманітних факторів (внутрішніх і зовнішніх) за певними законами, що забезпечує постійність часових і кількісних характеристик транспортного процесу; кінцевий результат такого процесу залежить від управлінських дій обслуговуючого персоналу, тому його можна завчасно передбачити (відправлення і прибуття транспортних одиниць пасажирського транспорту строго за графіком, що дозволяє завчасно спланувати виконання з ними технологічних операцій і операцій з обслуговування пасажирів в пунктах відправлення – прибуття; постійність числа вагонів в пасажирських поїздах і місць в них та в транспортних одиницях інших видів транспорту надає можливість передбачати обсяги роботи і доходи пасажирської компанії).

Стохастичний – такий процес, в якому часові і кількісні характеристики не постійні, вони змінюються випадково, дія різноманітних збурювань невідома заздалегідь і нестабільна, умови його протікання визначити наперед, як правило, неможливо, вони характеризуються часто повною визначеністю; зміни часових і кількісних характеристик стохастичного процесу досліджується на підставі обробки статистичних даних і представляється відповідною функцією (законом) розподілу (процес дослідження черг у квиткових кас); але закон розподілу випадкової величини не завжди можливо встановити через неможливість отримати статистичної інформації в необхідних обсягах, особливо при вирішенні задач обслуговування пасажирів на перспективу завдяки відсутності статистичних даних про характеристики протікання транспортного процесу в майбутньому і про перспективні конструкції обладнання транспортних вузлів.

Комбіновані представляють собою поєднання (комбінації, сполучення) детермінірованих і стохастичних процесів. В практиці роботи транспорту взагалі, і пасажирського зокрема, такі процеси зустрічаються досить часто. Тим більше роль людини в управлінні перевізним процесом на будь-якій стадії його протікання дуже велика, завдяки управлінським діям якої в реалізації транспортного процесу передбачуваність (детермінованість) його збільшується. Тому при дослідженні більшість транспортних процесів, в основному, використовується ймовірносно-визначена статистична інформація і ймовірносно-статистичний підхід.

Для оптимізації транспортних процесів взаємодії у вузлах в умовах експлуатації і при прогнозуванні їх на перспективу в залежності від характеру поставленої задачі (тривалості періоду їх дії і місця реалізації) вони діляться за наступними ознаками на часові і територіальні. Часові (по тривалості їх протікання) транспортні процеси бувають [21]:

• процеси оперативної реалізації, оптимізація яких здійснюється за допомогою системи оперативного планування і управління (добового, змінного); тривалість їх реалізації складає добу;

• процеси тривалої реалізації передбачають їх оптимізацію для планування роботи транспортного вузла на річний, квартальний (сезонний), місячний, декадний, недільний періоди;

• процеси перспективної реалізації передбачають оптимізацію для прогнозування роботи і розвитку транспортного вузла на тривалі періоди часу (перспективне прогнозування розвитку вузла на 20-30 років; планування і проектування розвитку вузла на період від 2 до 5 років, а також від 5 до 15 років); перспективне прогнозування має невизначений характер і вимагає врахування соціальних таких факторів, як характер розвитку розселення і розміщення населення і промисловості; оптимізація процесів перспективної реалізації здійснюється за допомогою системи довготривалого планування і прогнозування, яка забезпечує обґрунтований перехід від сучасних закономірностей протікання транспортних процесів до перспективних з врахуванням інновацій, обґрунтовує шляхи подальшого розвитку вузлів з розширенням сфери використання різних видів швидкісного пасажирського транспорту (ШПТ), раціоналізацією меж використання різних видів транспорту, з використанням нових конструктивних рішень, сучасних технологій і послуг в обслуговуванні пасажирів, оптимізацією розвитку і розміщення різних засобів у вузлах, розробкою автоматизованих систем управління транспортними вузлами.

Територіальна ознака класифікації транспортних вузлів передбачає дослідження і удосконалення транспортного процесу в певному регіоні (на певній території) вузла:

• всього вузла вцілому;

• будь-якої підсистеми вузла (виду транспорта);

• конкретного елемента вузла (парк станції, вокзал та інше).

Протікання транспортного процесу, необхідні зміни режимів у функціонуванні транспортного вузла здійснюються під впливом управлінських дій, які постійно змінюються в залежності від конкретної ситуації, що склалася на певному елементі (підсистемі) транспортного вузла, і необхідності зміни режиму його роботи з метою більш якісного обслуговування пасажирів і збільшення доходних надходжень від пасажирських перевезень. З цією метою для визначення ефективної сутності конкретної управлінської дії необхідно визначити параметри, які визначають характер транспортних процесів і використовуються для аналізу якості процесів взаємодії у вузлах. Для аналізу якості протікання процесів взаємодії у вузлах слід визначити наступні групи параметрів [21]:

• параметри транспортних вузлів: кількість взаємодіючих у вузлі підсистем (видів транспорту); кількість технологічних ланок, які виконуються в окремих підсистемах (ланка з обслуговування транзитних пасажирських потоків; пасажирів, які здійснюють пересадки в межах одної підсистеми; з ремонту, відстою і контролю стану рухомого складу); кількість технологічних ланок, які виконуються в різних підсистемах (ланка з обслуговування пасажирів з пересадкою з одного вида транспорту на інший); кількість фаз обслуговування потоку визначається, коли в обслуговуванні потоку приймає участь група елементів однієї підсистеми або декілька підсистем в роботу вони вступають послідовно і вихідні потоки однієї групи елементів (підсистем) є вхідними для іншої система називається багатофазною; фази можуть функціонувати послідовно або паралельно (прикладом є фаза обслуговування пасажирів в пункті відправлення, починаючи від появлення пасажира на вокзалі до його посадки в транспортний засіб: придбання квитка, транспортний контроль, посадка в літак);

• параметри елементів вузлів виконують різні функції при обслуговуванні пасажирів (якщо елементом є пасажирська станція, то її параметри: пропускна спроможність, колійний розвиток, схема розміщення основних парків; якщо елементом є парк прийому пасажирської технічної станції, то її параметри: кількість колій, схеми їх з’єднання, повна і корисна довжина колій, обладнання електричною централізацією стрілок і сигналів та інше;

• параметри вхідних у вузол і вихідних з нього пасажирських потоків: часова нерівномірність потоків – внутрішньодобова, внутрішньотижнева і сезонна; просторова нерівномірність характеризує нерівномірний розподіл пасажиропотоків по довжині маршруту прямування, відстані між населеними пунктами; інтенсивність потоків; функція розподілу інтервалів між моментами надходження двох транспортних одиниць;рівень регулярності потоків, який визначається графіком руху та інше;

• параметри функціонування системи «транспортний вузол – зовнішнє середовище»: структура транспортного вузла, система взаємодії і координації роботи різних видів транспорту, які залежать від таких факторів: демографічні, соціальні, економічні, науково-технічні, сфера виробництва і споживання, кліматичні, топологічні.