7 Характеристика процесів взаємодії в транспортних вузлах при обслуговуванні пасажирів Нові категорії та поняття

комплексний розвиток

взаємодія

пропорційність розвитку системи

транспортні вузли

повна взаємодія

часткова взаємодія

швидкісні транспортні системи (ШТС)

залізничні вузли

підсистема транспортного вузла

елемент транспортного вузла

транспортний процес

детермінований процес

стохастичний процес

класифікація процесів

технічна форма взаємодії

технологічна форма взаємодії

інформаційна форма взаємодії

правова форма взаємодії

кінцеві вузли

радіальні вузли

вузли, витягнуті в довжину

радіально-кільцеві вузли

комбіновані вузли

межа транспортного вузла

коефіцієнт нерівномірності

комплексний пересадочний пункт

7.1. Значення і роль транспортних вузлів в перевізному процесі

В сучасних умовах для освоєння пасажирів, які постійно зростають, ефективним є комплексний розвиток і взаємодія всіх видів транспорту, які повинні працювати в оптимальному режимі. Для забезпечення такого режиму і отримання максимальної економічної ефективності організацію перевезень пасажирів необхідно здійснювати на підставі результатів розрахунків раціонального технічного оснащення і технологічних режимів кожного виду транспорту в загальній їх системі взаємодії. Такі розрахунки необхідно проводити для різних видів транспорту з врахуванням спільних принципів і єдиних методик, які враховують специфічні особливості функціонування кожного виду транспорту і забезпечують їх технічну і технологічну взаємо узгодженість і взаємодію.

Ринкові економічні умови суттєво впливають не лише на принципи організації роботи видів транспорту, а і вимагають по-новому підійти до розробки принципів їх взаємодії, продовження роботи по вивченню всіх аспектів взаємодії. Тим більше деякі сторони взаємодії вивчені слабо, інше ще як слід не розроблено. Так, на даний момент остаточно не розроблена технологічна взаємодія зовнішнього пасажирського транспорту і внутрішньоміського транспорт, через що у великих містах особливо часто виникають проблеми в обслуговуванні пасажирів. Виходячи з цього, нові економічні умови, стрімкий розвиток конкуренції між видами транспорту і пасажирськими компаніями вимагають від працівників пасажирського транспорту розвивати уміння мислити економічними категоріями, відійти від старих канонів і стандартів, що сформувалися, освоювати сучасні проблеми в перевезеннях пасажирів більш ґрунтовно, значно ширше і глибше з максимальним врахуванням всіх запитів і уподобань громадян.

Тому працівникам пасажирських компаній при розробці різноманітних заходів з пасажирського сервісу не достатньо вміти проводити числові розрахунки, користуючись сучасним математичним апаратом. Такі розрахунки, звичайно проводити необхідно. Але слід пам’ятати, що вони дають лише підсумкові числа, які часто позбавлені широкої інформації про фізичні та інші властивості предмету (процесу). Будь-яка математична залежність має одне рішення, а інженерна, що завжди вимагає практика, - безліч рішень. В такій великій чисельності рішення завжди бувають нерівноцінними. Тим більше при обслуговуванні пасажирів в умовах взаємодії різних видів транспорту та сфер обслуговування в транспортних вузлах часто виникають проблеми, які поки-що не піддаються точному математичному опису. В таких випадках від спеціалістів в маркетингу вимагається висока професійна підготовка і вміння вибору кращого варіанту рішення проблем. В перспективі передбачається зростання обсягів пасажирообороту на 38,2 %, тому задача забезпечення більш чіткої взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, їх комплексного розвитку стає більш актуальною.

Подальший розвиток економіки, удосконалення регіонального розміщення продуктивних сил, зміни в структурі і обсяг промислової і сільськогосподарської продукції, в спеціалізації і кооперації виробництва, спад чисельності населення, впровадження ринкових відносин у всі сфери життєдіяльності суспільства висуває нові вимоги до якості функціонування транспортного комплексу держави, який мусить повністю задовольнити мінливі обсяги не тільки вантажних. А і пасажирських перевезень. Транспортний комплекс представляє собою сукупність великих і складних систем – різних видів транспорту, які постійно розвиваються, технічна і технологічна їх складові постійно ускладнюються. Тому для забезпечення виконання дуже складних завдань, поставлених перед транспортом суспільством, необхідно в економічному розвитку держави дотримуватися відповідних пропорцій. Перш за все зміни в економіці повинні відбуватися відповідним чином на транспортному секторі – повинна розвиватися транспортна мережа (особливо автомобільні лінії та мережа повітряних шляхів сполучення), поповнюватися новим рухомим складом, оновлюватися і розвиватися пасажирські вокзали, підвищуватися якість обслуговування пасажирів.

Пропорційність розвитку повинна мати місце в середині єдиної транспортної системи, що означає перехід до нового, більш досконалого етапу розвитку складових частин транспорту (видів транспорту). Тут необхідно враховувати реальний попит в кожному регіоні держави на окремі види транспорту. І в залежності від такого попиту направляти максимум зусиль на ту частину транспортної системи, яка більш приваблює людей, забезпечуючи також поступальний розвиток і суміжних видів транспорту. В освоєнні пасажирських перевезень в сучасних умовах основними видами транспорту є залізничний, автомобільний і повітряний. Як свідчать результати ряду наукових досліджень тенденцій змін в пасажирському транспорті, таке положення збережеться і в перспективі.

Вдосконалення діяльності окремих видів транспорту повинне здійснюватися з забезпеченням пропорційності в розвитку внутрішніх підсистем (господарств) кожного виду транспорту. Розвиток потужності окремих господарств необхідно пов’язувати з перспективними обсягами перевезень пасажирів і забезпечення підвищення ефективності функціонування транспортної системи.

Світовий досвід свідчить, що угоджений і пропорційний розвиток всіх видів транспорту повинен здійснюватися не тільки в рамках економіки нашої держави, а і з врахуванням необхідності інтеграції нашої транспортної системи в Європейську і світову системи. Для здійснення такої інтеграції, що вигідно населенню і економіці нашої держави, необхідно враховувати світові тенденції та визнані за кордоном різноманітні стандарти розвитку технічних засобів транспорту, узгоджені технологічні процеси прикордонних переходів, сучасні способи підвищення ефективності використання рухомого складу, забезпечувати злагоджену роботу складових транспортних вузлів та координацію державних зусиль з діяльністю світової спільноти в розвитку транспорту.

Транспортні вузли представляють собою одну із найважливіших частин єдиної транспортної системи, відіграють велику роль в перевізному процесі, забезпечують виконання значної частини основних операцій з обслуговування транспортних потоків і організації взаємодії різних видів транспорту. Провідне місце в транспортних вузлах належить залізничному транспорту, що збережеться і в перспективі. Тому в перспективі важливого значення набувають, в розвитку транспортних вузлів, вирішення комплексу проблем, перш за все пов’язаних із удосконаленням залізничних вузлів (одної із самих вагомих складових транспортних вузлів), забезпечення їх взаємодії з іншими видами транспорту. Підвищення рівня такої взаємодії відкриває значні резерви та перспективи зниження транспортних витрат і покращення обслуговування пасажирів.

В транспортних вузлах в залежності від місцевих умов (природних, історичних, економічних, соціальних) може здійснюватися повна або часткова взаємодія всіх видів транспорту. Найбільш часто зустрічається взаємодія автомобільного і залізничного, автомобільного і водного, залізничного і водного, автомобільного і повітряного. Вузли виконують велику роботу по обслуговуванню населення пасажирськими перевезеннями. Основними видами транспорту в транспортних вузлах є залізничний і автомобільний. Значний внесок в обслуговування пасажирів великих міст (транспортних вузлів) також вносить авіаційний транспорт.

В нашій державі склалася певна система з обслуговування населення в пасажирських перевезеннях. В цьому плані є деякі успіхи, але необхідно вирішити ще дуже багато важливих задач, пов’язаних не лише з удосконаленням окремих видів транспорту, а і з забезпеченням узгодженої роботи всіх видів транспорту у вузлах. Перш за все це вирішення задачі збільшення пропускної спроможності транспортної мережі великих міст, збільшення швидкості руху транспортних одиниць, розширення асортименту послуг з підвищення якості обслуговування пасажирів, узгодження в діяльності пасажирських компаній між собою і із різноманітними підприємствами сфери послуг, покращення економічних показників роботи транспорту. Динамічний розвиток продуктивних сил держави в перспективі призведе до комплексної просторової організації розселення людей, в результаті чого зміниться динаміка розвитку різних міст і поселень і з’явиться необхідність в організації швидкісних транспортних систем (ШТС). Впровадження ШТС буде здійснюватися в інтересах забезпечення найбільш доцільного варіанта розвитку суспільства, повного задоволення потреб населення в перевезеннях, забезпечення кожної людини необхідним рівнем матеріальних і духовних благ.

Транспортний вузол – це комплекс транспортних пристроїв в пункті стику декількох видів транспорту, які сумісно використовують операції з обслуговування транзитних, місцевих і міських перевезень вантажів і пасажирів. Отже, транспортний вузол представляє собою складну систему сукупності транспортних процесів і засобів, призначених для обслуговування вантажних та пасажирських перевезень в місцях стикування двох або декількох магістральних видів транспорту. Тому поняття транспортний вузол включає такі складові: власне перевізний процес (переміщення пасажирів і вантажів), технічні пристрої (станції, порти, магістралі, склади, вокзали та інше), засоби контролю і управління [20].

Транспортні вузли в своєму складі мають [20]:

• залізничні станції;

• підходи магістральних залізничних ліній;

• морські порти і підходи до них;

• річні порти і водні вузли;

• вузли автомобільних шляхів магістрального і місцевого значення ;

• пристрої промислового транспорту;

• аеропорти і пристрої повітряного транспорту;

• пристрої міського транспорту загального користування (мережа магістральних вулиць, лінії трамвая, тролейбуса, метрополітену).

В транспортних вузлах виконується передача вантажів з одного виду транспорту на інший, а також пересадка пасажирів. Для здійснення названих операцій в транспортних вузлах є стикові пункти між різними видами транспорту. До пасажирських стикових пунктів відносяться наступні транспортні будови [20]:

- залізничні пасажирські станції і зупиночні пункти;

- автовокзали;

- аеропорти;

- морські і річні порти;

- вузлові станції метрополітенів.

Найважливішими пристроями транспортних вузлів є споруди залізничного транспорту. До них відносяться залізничні станції, з’єднувальні та інші лінії, які об’єднуються в залізничний вузол.

Транспортні вузли характеризуються наступними відмінними властивостями [21]:

• єдиною ціллю функціонування всіх видів транспорту, яка забезпечує повне задоволення потреб економіки і населення в перевезеннях з прискоренням доставки вантажів і переміщення пасажирів;

• складністю функції в процесах взаємодії різних видів транспорту, обслуговуванні пасажирів;

• можливість ділення вузла на підсистеми, функціонування яких направлено на досягнення єдиної цілі;

• ієрархічна структура зв’язків основних підсистем вузла;

• велика кількість взаємопов’язаних і взаємодіючих підсистем і елементів;

• наявність системи управління, дії якої спрямовуються на раціональне використання технічних засобів з найменшими витратами;

• стійкість у функціонуванні в умовах значних коливань транспортних потоків;

• транспортний вузол, як цілісна система, має велику розмірність.

Транспортний вузол складається із підсистем і елементів. Підсистема транспортного вузла представляє собою його частину, яка має певні складові елементи, робота її спрямована на виконання єдиної цілі функціонування вузла (залізничний, автомобільний, річний і інші види транспорту). Елемент транспортного вузла – об’єкт (предмет), який більше не ділиться на найменші частини. Прикладом можуть бути парки колій будь-якої станції, пасажирські будівлі, багажний склад та інше. Як будь-яка складна система, транспортний вузол, має вхід і вихід, потоки поїздів, пасажирів, автобусів, суден та інше. При функціонуванні транспортних вузлів мають місце різноманітні збурювання (відмови технічних засобів – виходи їх із ладу, нестабільність транспортних потоків і процесів, стихійні лиха та інше), для запобігання негативного впливу яких на перевізний процес постійно реалізується управлінські дії. Управлінські дії формуються на підставі різноманітних даних, які безперервно надходять до центру управління перевезеннями (ЦУП) відповідного рівня (підсистеми) по каналах оберненого зв’язку про роботу транспортного вузла, його підсистем і елементів. За допомогою оберненого зв’язку здійснюється управління його роботою з врахуванням різних збурювань. Але інформація про стан вузла (підсистеми, об’єкта) на певний момент часу надходить до центру управління, як правило, із запізненням. Так проявляється інерційність системи (підсистеми, об’єкта) транспортного вузла, що не дає можливість своєчасно приймати необхідні управлінські рішення. Для усунення цього недоліку з метою забезпечення реалізації раціональних режимів роботи транспортних вузлів постає актуальна задача впровадження в практику автоматизованого управління транспортними процесами на всіх рівнях.

Розміщення транспортних вузлів і їх розвиток залежить від стану, характеру продуктивних сил держави, їх територіального розподілу. Рівень і складність їх розвитку залежить від розвинутості продуктивних сил регіону і від тих задач, які поставлені перед відповідними вузлами, а також від їх ролі в економічному поступальному розвитку держави і її регіонів. Аналіз проблеми розміщення транспортних вузлів по регіонах і рівень їх розвитку вказує на високу ступінь кореляційної залежності між розподілом населення і розміщенням транспортних вузлів по економічних районах держави. Слід відмітити, що в умовах сучасного стану нашої економіки і суспільства, кореляційний зв’язок між розміщенням транспортних вузлів і площею економічних районів практично відсутній [21]. Це вказує на те, що на даному етапі соціально-економічного розвитку нашого суспільства існує повна насиченість транспортними вузлами території нашої держави. Отже, розбудови нових транспортних вузлів в перспективі бути не може, треба зосередити зусилля на розвиток існуючих і удосконалення транспортних процесів в їх межах.

Незважаючи на спільність цілей функціонування всіх транспортних вузлів, кожний з них в певному регіоні держави виконує конкретні задачі і обсяги роботи з вантажних і пасажирських перевезень, обслуговує транспортні потоки з конкретними параметрами, характерними для цього регіону, тому має конкретне технічне оснащення, технологію перевезень і певну перспективу свого розвитку в залежності від тенденцій майбутнього розвитку регіону. Але в сучасних умовах економічного розвитку можна, враховуючи загальні тенденції в їх функціонуванні і розвитку, всі транспортні вузли розділити на три групи:

• транспортні вузли, які сформувалися; повністю задовольняють перспективні обсяги вантажних і пасажирських перевезень; не потребують подальшого розвитку (вкладання значних інвестицій); вимагають лише удосконалення за рахунок впровадження новітніх досягнень науки і техніки при незначних капітальних вкладень;

• транспортні вузли, які находяться в стадії формування;

• транспортні вузли, які через значні зміни обсягів перевезень і структури транспортних потоків вимагають оптимізації своєї структури, зміни спеціалізації підсистем і елементів, і їх технічного оснащення, і технологічного забезпечення.

В залежності від того, до якої відноситься конкретний транспортний вузол, визначається перспективна програма його розвитку.