Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВЕСЬ ПОСІБНИК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
14.99 Mб
Скачать

6.2. Сегментація ринка пасажирських послуг за найбільш значущими факторами

Географічна сегментація передбачає, що об’єктам сегментації є споживчі (пасажири) і виробники транспортних послуг (транспорні підприємства). Географічними ознаками виступають [16]: держави, республіки, регіони і міста. В залежності від поставленої кожною компанією мети і її спеціалізації, вона може організувати транспортне обслуговування в конкретному регіоні (місті) або здійснити його в декількох регіонах. При цьому їй необхідно враховувати наявність можливих відмінностей в потребах і запитах людей в різних регіонах (географічні відмінності).

Міжміські, місцеві і дальні сполучення зв’язують два регіони (міста). При визначенні системи транспортного обслуговування в таких випадках необхідно враховувати географічну приналежність перевезених пасажирів. Тут можливі два випадки. В першому пасажиропотік переважно тяготіє до регіону (пасажиропотік зростає від мінімального значення з одного регіону до максимальної величини до другого регіону), тобто він нерівномірно розподіляється по всій відстані між цими регіонами (містами). В другому випадку пасажиропотік тяготіє (концентрується) до двох регіонів (міст). При цьому пасажиро потік більш-менш рівномірно розподіляється по всій відстані між цими регіонами (містами). В кожному випадку для охоплення транспортним обслуговуванням знадобиться різна кількість транспортних засобів, обслуговуючого персоналу та різноманітних споруд і обладнання. Крім того, ціни на проїзд будуть різними і вимоги щодо комфорту транспортних засобів будуть відрізнятися.

Географічний фактор дуже впливає на програму компанії по забезпеченню сервісу через те, що по регіонах завжди є відмінності в купівельній спроможності, споживчій корзині і заробітній платі. Крім того, необхідно враховувати особливості взаємовідносин між собою і людьми різних регіонів, а також існуючи традиції населення в побуті і суспільстві, клімат в різних регіонах і особливості в харчуванні. Особливу увагу пасажирським компаніям необхідно приділяти при організації швидкого харчування в пунктах великого накопичення пасажирів з врахуванням їх бажань і потреб, гнучко і своєчасно реагувати (змінювати меню) на зміни структури, величини і районів концентрації пасажиропотоків.

Важливо враховувати кліматичні особливості різних регіонів тому, що люди, які там проживають, звикають до температурних режимів регіонів їх постійного проживання. Тому в залежності від пори року в транспортних засобах необхідно передбачати підтримку кліматичних комфортних умов перевезень пасажирів.

Демографічна сегментація здійснюється за наступними демографічними ознаками [16]: вік, стать, вид занять, доходи, освіта, раса, національність і релігія. Цей перелік свідчить, що найбільш впливовими щодо вимог пасажирів до переліку і якості послуг є демографічні ознаки. В основному від них залежать зміни в потребах, бажаннях і споживанні транспортних послуг пасажирами. Крім того, найбільш легко виявити і оцінити їх вплив на величини відповідних сегментів транспортного ринку їх враховують в першу чергу. Часто трапляється, що вони бувають головними серед всіх можливих ознак.

Вплив деяких демографічних ознак на потреби пасажирів проявляється наступним чином [16]:

  • вік людей значний вплив потреби і бажання людей: громадяни віком більш ніж 65 років вимагають в поїздах нижні полиці, специфічне харчування і інформаційне обслуговування; для молодих людей з дітьми бажано надати телевізор, холодильну камеру, душ, туалет, дитячі іграшки та інше; пасажирські компанії зобов’язані на підставі результатів вивчення впливу демографічних факторів розробляти специфічні послуги з врахуванням віку пасажирів і відпрацьовувати вимоги до нового рухомого складу;

  • стать людей повинна враховуватися пасажирськими компаніями при формуванні послуг на різних етапах перевезень; під час продажу квитків (в поїздах доцільно формувати жіночі купе), в процесі перевезень забезпечити якісне інформаційне обслуговування (відповідні газети, книги, журнали), відповідними туалетними кімнатами на вокзалах, перукарні, пропонувати гігієнічні послуги та інше;

  • доходи і споживча корзина надають можливість здійснити розподіл споживачів за платіжоспроможними групами і виявити їх величини, визначити купівельну спроможність пасажирів по всім послугам, частоту поїздок з врахуванням географічних ознак; рівень доходів населення визначає обсяги перевезень і цінову стратегію пасажирської компанії;

  • вид занять людей впливає на встановлення зручних для пасажирів розкладів руху транспортних засобів з врахуванням мети поїздок (на роботу, навчання, відпочинок, дачу, город та інше) за різними групами населення (робочі, студенти, учні, військовослужбовці, менеджери та інше); а також надає можливість виявити періоди масових поїздок різних груп населення;

  • раса, національність і релігія вимагають делікатного підходу і тонкої роботи з пасажирами при їх обслуговуванні, глибокого вивчення традицій, поглядів і переконань кожної людини; розробка програм обслуговування пасажирів в даному сегменті поки що лишається поза увагою транспортних компаній.

Психографічна сегментація передбачає поділ споживачів передбачає поділ споживачів послуг за наступними принципами [16]:

  • належність до певного соціального класу, який представляє собою упорядковану і відносно стабільну частину суспільства із схожими інтересами, цінностями і нормами поведінки; суспільство можна поділити на п’ять класів: „еліта” – підприємці та чиновники найвищого ступеня влади (не більше 3%), „багаті” – підприємці, менеджери, інтелектуальна еліта (не більше 6%), „нові середні” – підприємці, менеджери, службовці, інтелігенція, працівники паливно-енергетичних компаній (не більше 10%), „старі середні” - інтелігенція, службовці, військовослужбовці, робітники високої кваліфікації, селяни (не більше 50%), „аутсайдери” – бідні люди, пенсіонери, інваліди, багатодітні сім’ї (31%); приналежність пасажира до конкретного класу залежить в основному

  • стиль життя людини представляє собою певний діапазон її дій в повсякденному житті і у взаємовідносинами з іншими людьми; різні стилі життя можуть мати представники одного і того ж соціального класу, професії, віку і інше; зараз немає єдиної і повної класифікації людей за стилем життя; стиль життя людини впливає на її споживчі уподобання; стилі життя людей можна класифікувати за двома параметрами: життєва орієнтація людей, наявність у людей життєвих ресурсів; людей за життєвою орієнтацією можна розподілити на три групи: 1) люди орієнтовані на ідею, вірять в неї і впроваджують віру в життя; 2) люди, які орієнтовані на статус (одні досягають його, інші стараються досягти), 3) люди, які орієнтовані на дію (одні діють заради досвіду, інші – заради результату); люди, які мають ресурси (доходи, освіта, здоров’я та інше) поділяються на „актуалізаторів” (реалізують свою життєву орієнтацію і досягають поставленої мети) і „вічних борців” (з малими ресурсами, або без них зовсім, ведуть боротьбу за реалізацію в житті своєї орієнтації, але часто не досягають поставленої мети);

  • тип особистості впливає на поведінку людини і визначає її уподобання, які необхідно враховувати при формуванні послуг.

Сегментація транспортного ринка по конкурентам повинна враховувати стратегію в обслуговуванні пасажирів конкурентами. Фактори, за якими слід співставляти різні види транспорту (пасажирські компанії) і визначати конкурентоспроможність кожного з них наступні [16]:

  • доступність виду транспорту (компанії);

  • витрати людини на придбання квитка і всю поїздку;

  • період функціонування (безперервний, сезонний характер);

  • точність виконання розкладу руху транспортних одиниць і узгодженість його з іншими видами транспорту;

  • швидкість перевезення;

  • безпека і безаварійність;

  • ціна проїзних квитків;

  • обсяг послуг, які надаються на вокзалах і під час поїздки;

  • якість виконання послуг;

  • наявність технічних і технологічних резервів;

  • імідж транспортних компаній (видів транспорту).

Характеристику конкурентів формують на підставі звітних даних про їх роботу, статистичних даних, статей в газетах, журналах, рекламних матеріалів, програм обслуговування населення.