МОДУЛЬ 3: «ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСІВ НАМІКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО І СТРАХОВОГО РИНКІВ»

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 13: «Страхування. Страховий ринок»

Семінарське заняття 22.

Мета: засвоєння та поглиблення теоретичних знань про сутність і принципи страхування, його роль у забезпеченні безперервного суспільного виробництва, види страхування, особливості створення та використання страхових фондів.

Студенти повинні знати: соціально-економічну сутність, об’єктивну необхідність та роль страхування.

Ключові поняття: ризик, страхування, централізовані страхові фонди, децентралізовані страхові фонди, страховик, страхувальник, застрахований, вигодо набувач, добровільне страхування, обов’язкове страхування, франшиза, умовна франшиза, безумовна франшиза.

Студенти повинні вміти: аналізувати показники доходів та витрат страховиків, визначати їх фінансову надійність та платоспроможність.

Література:

1. Василик. О.Д., Василик О.О. Теорія фінансів: Підручник. - К.НІОМ, 2001.

2. В.Й. Плиса. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.

3. Вовчак О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, 2009. – 425с.

4. Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №18.

5. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.

6. Кремень О.І., Кремень В.М. Фінанси: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с.

7. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. - К.:КНЕУ, 2001.

8. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004.

9. Фінанси: Навч. посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін.; За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання, 2006.

10. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2004.

11. Яворська Т. В. Страховіпослуги : навч. посібник / Т. В. Яворська ; за ред. проф. С. К. Реверчука. –К. :Знання, 2008. – 350 с.

ТЕСТИ:

1. Ризик – це:

а) ймовірність зазнати втрат щодо очікуваної економічної корисності або прямих збитків через появу певної події;

б) система економічних відносин, які пов’язані з визначенням, оцінкою і компенсацією ризиків у суспільному виробництві;

в) випадковий характер настання надзвичайних подій;

г) надзвичайна подія, яка характеризується економічною корисністю.

2. За економічною сутністю страхування – це:

а) матеріальна відповідальність страхових компаній за наслідки ризику на основі того, що частина страхового фонду використовується на покриття збитків;

б) страхування фізичних та юридичних осіб;

в) система економічних відносин, які пов’язані з визначенням, оцінкою і компенсацією ризиків у суспільному виробництві;

г) частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі продажу виступає страхова послуга, формується попит і пропозиція на неї.

3. Функція страхування, що дозволяє уникати страхових випадків або зменшувати наслідки страхових подій на основі законодавчої і фінансової превенції:

а) заощадження коштів (накопичувальна, ощадна);

б) попереджувальна (превентивна);

в) контрольна;

г) створення і використання страхових резервів.

4. Ризиковафункція страхування полягає у тому, що:

а) полягає в державному нагляді за страховим ринком та аудиті діяльності страхових компаній;

б) реалізується тільки при страхуванні життя; за період страхування накопичується сума, яка виплачується з урахуванням інвестиційного доходу;

в) страхові компанії створюють страхові резерви, з яких здійснюються страхові відшкодування;

г) полягає у матеріальній відповідальності страхових компаній за наслідки ризику на основі того, що частина страхового фонду використовується на покриття збитків.

5. Страховий ризик – це принцип страхування, що:

а) виявляє потенційну можливість збитку чи втрати доходу при настанні визначених подій;

б) стосується переважно добровільних видів страхування;

в) проявляється у визначенні в договорі франшизи;

г) законна вимога відшкодувати майновий збиток, пов'язаний з правом власності, володінням, розпорядженням і використанням об’єкта страхування та права вимоги дотримання умов договору.

6. Франшиза – це:

а) обумовлена частина збитків, яка не підлягає відшкодуванню у разі збитків, у разі ж перевищення суми збитків значення обумовленої частини збитків виплати здійснюються в повному обсязі;

б) обумовлена частина збитків, яка не відшкодовується страхувальнику у будь-якому випадку, тобто відповідальність страховика визначається розміром збитку;

в) частина збитків, яка не відшкодовується страховиком відповідно до договору страхування;

г) частина збитків, яка відшкодовується страховиком відповідно до договору страхування.