3.2.3. Організація захисту комерційної таємниці

У статті 505 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV наводиться поняття “комерційна таємниця”. Згідно з цим документом до комерційної таємниці відноситься інформація, яка є секретною у тому розумінні, що вона в цілому чи у певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які, зазвичай, не мають справу з таким видом інформації, до якого вона належить. У зв’язку з цим така інформація має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючих обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:

• право на використання комерційної таємниці;

• виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

• виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належить особі, яка правомірно призначила інформації гриф комерційної таємниці, якщо інше не встановлено договором.

Органи державної влади зобов’язані охороняти від добросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею, створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов’язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.

Відповідальність за забезпечення режиму при роботі з матеріалами з грифом “Комерційна таємниця” (“КТ”), вчасне розроблення і здійснення необхідних заходів щодо збереження комерційної таємниці покладається на керівника організації, його заступників і керівників структурних підрозділів. Відповідальність за організацію і виконання роботи із захисту комерційної таємниці та проведення постійного контролю за її дотриманням покладається на службу безпеки.

Служба безпеки приймає заходи щодо збереження комерційної таємниці шляхом максимального обмеження кола осіб, фізичного зберігання документів, що містять такі відомості, оброблення інформації з грифом “КТ” на захищених ЕОМ, внесення вимог з конфіденційності конкретної інформації у договори з внутрішніми і зовнішньоторговими параметрами та інших заходів за рішенням керівництва.

Захист комерційної таємниці передбачає:

• порядок визначення інформації, що містить комерційну таємницю, і термінів її дії;

• систему допусків співробітників, приватних та осіб, що знаходяться у відрядженні, до відомостей, які містять комерційну таємницю;

• порядок роботи з документами з грифом “КТ”;

• забезпечення зберігання документів, справ і видань з грифом “КТ”;

• обов’язки осіб, допущенних до відомостей, що містять комерційну таємницю;

• принципи організації і проведення контролю за забезпеченням режиму при роботі з відомостями, що складають комерційну таємницю;

• відповідальність за розголошенням відомостей, втрату документів, що містять комерційну таємницю.

Контроль за здійсненням обміну, розмноження, зберігання і використання документів, справ і видань з грифом “КТ” покладається на уповноважених служби безпеки.

Контроль за нерозголошенням відомостей, що містяться у документах, справах і виданнях з грифом “КТ” здійснюється відділеннями служби безпеки.