Печень вопросов для самоконтроля

1. Основні терміни та понняття біоіндикації

2. Історія розвитку біоіндикації та біоіндикаційних досліджень

3. Загальні принципи використання біоіндикації

4. Рівні та еталони в біоіндикації

5. Закономірності біоіндикації на різних рівнях організації (субклітинний, клітиний, організмів, популяцій, та інші).

6. Загальні принципи використання біоіндикації.

7. Біомоніторинг окислів азоту.

8. Біомоніторинг окислів сірки з використанням вищих рослин.

9. Біомоніторинг окислів сірки з використанням нижчих рослин.

10. Біомоніторинг фторидів за допомогою нижчих рослин.

11. Біомоніторинг фторидів за допомогою вищих рослин.

12. Біомоніторинг важких металів та пилу за допомогою вищих рослин.

12. Біомоніторинг важких металів та пилу за допомогою нижчих рослин.

13. Біомоніторинг етилену.

14. Біомоніторинг специфічних забруднюючих речовин у атмосфері.

15. Співвідношення відповідних реакцій рослин на концентрації забруднюючих речовин у атмосфері.

16. Біоіндикація при контролі стану навколишнього природного середовища.

17. Біоіндикація забрудненості ґрунтів.

18. Біоіндикація забруднення берегових та околоводних екосистем.

19. Біоіндикація у сільському господарстві.

20. Біоіндикація антропогенного впливу на ландшафт.

21. Переваги та недоліки методів біоіндикації та біотестування у порівнянні з

22. Біологічний моніторинг, як складова частина моніторингу стану довкілля.

23. Принципи створення біологічних систем, що попереджують про наявність токсичності.

24. Біологічний моніторинг забрудненості морів та океанів.

25. Використання молюсків для оцінки стану водних об’єктів.

26. Використання водоростей у якості організмів біомоніторів.

27. Використання риб для оцінки токсичності водних джерел.

28. Оцінка забрудненості ґрунтів за показником різноманіття ґрунтової мезофауни.

29. Молекулярний рівень біоіндикації.

30. Клітинний рівень біоіндикації.

31. Рівень органів та систем органів, рівень організмів у біоіндикації.

32. Використання цитогенетичних методів біотестування для оцінки токсичності атмосферного повітря.

33. Використання цитогенетичних методів біотестування для оцінки токсичності водних джерел та ґрунтів.

34. Методика розрахунку умовних показників пошкодженості об’єктів навколишнього середовища.

35. Мікробіологічна та біохімічна діагностика і індикація ґрунтів.

36. Біодиагностика та індикація антропогенно-порушених ґрунтів .

37. Зоодіагностика і індикація ґрунтів

38. Клітинний рівень біоіндикації.

39. Альгодіагностика і індикація стану грунтів

40. Використання цитогенетичних методів біотестування для оцінки токсичності атмосферного повітря.

41. Використання цитогенетичних методів біотестування для оцінки токсичності водних джерел та ґрунтів.

42.  Можливості використання бджіл в біоіндикаційних дослідженнях.

43. Можливості використання дощових черв'яків в біоіндикаційних дослідженнях

44. Переваги лишайників як біоіндикаторів якості атмосферного повітря.

45. Можливості використання рослин-біоіндикаторів для оцінки тропосферного озону (наведіть приклад на окремих рослинах).

46. Використання результатів біоіндикації для розробки природоохранних заходів

47. Можливості використання методів біоіндикації для оцінки ефективності природоохраних заходів.

48. Структура біологічного моніторингу довкілля

49. Біомоніторинг стану околоводних та берегових екосистем

50. Використання методів біоіндикації для оцінки класу небезпеки промислових відходів

51. Суть методу ліхеноіндикації.

52.