3.5 Посадка бузку

Розвиток і цвітіння бузку багато в чому залежать від правильності посадки. При виборі місця для посадки бузку необхідно враховувати особливості цієї культури, вимоги рослини до світла, ґрунту, площі харчування. Вибір місця визначається також тим, як кущ або штамбове дерево буде виглядати в сполученні з іншими квітчасто-декоративними рослинами саду.

Саджати можна тільки перевірений посадковий матеріал. Посадковим матеріалом можуть служити саджанці від 1 року до 7 років і більше.  Перед посадкою укорочують надмірно довгих корінь і підрізають до здорового місця хворі й ушкоджені. Дорослі рослини саджають звичайно із грудкою землі (зі стільцем), з можливо меншим ушкодженням кореневої системи.

Після визначення місця посадки виробляється глибока обробка ґрунту - на 40 - 60 сантиметрів, із внесенням органічних добрив (перегній, компости, вивітрений торф). На всяке поліпшення властивостей ґрунту і її родючості бузок озивається посиленням росту втеч і збільшенням цвітіння. Бузок саджають на відстані між рядами в 3 - 4 метри й між рослинами в ряді - 2,5 метри.

Посадку роблять навесні й восени. Але краще наприкінці липня - початку серпня, по закінченні росту в рослини. Коренева система бузку розташовується в основному в поверхневому шарі ґрунту. Тому неї саджають у ями невеликої глибини. Бузок добре розвивається й цвіте, якщо її коренева шийка перебуває на 2 - 3 і більше сантиметрів вище рівня ґрунту. При цьому варто враховувати, що при посадці рослини і його поливі пухкий ґрунт дає осідання на 2 - 3 сантиметри.

Після посадки виробляється помірне поливання, що повторюється, залежно від погоди, кілька разів. Штамбові деревця до повного їхнього вкорінення, з метою запобігання їх від ушкодження вітром, підв'язують до кола, що вбивають у яму перед посадкою.

У перший рік після осінньої або весняної посадки саджанці не дають повного приросту й нормального розміру листів. Форсувати ріст посиленим поливанням або підгодівлею. Рослини, оправившись після пересадження, відновивши кореневу систему, дадуть на наступний рік гарний ріст.

3.6 Догляд за бузком

При правильному догляді бузок цвіте щорічно, дає гарний приріст гілок (25 - 30 сантиметрів), закладаючи на них значна кількість квіткових бруньок.

Правильний догляд складається в поліпшенні ґрунту, помірному добриві, підтримці її в чистому від бур'янів виді, розпушуванні, особливо після дощів і поливань. Кількість розпушувань і поливань залежить від стану погоди. Якщо немає дощів, поливають частіше.

Розпушування ґрунту й полив наприкінці липня припиняють, тому що до цього часу ріст бузку закінчується й на гілках заставляються квіткові бруньки. Якщо розпушування й особливо полив продовжувати, рослини можуть відновити ріст, а втечі не визріти.

Восени навколо кущів роблять перекопку ґрунту на глибину 10 - 15 сантиметрів. При цьому перекопку поблизу кореневої шийки необхідно зробити дуже обережно, на глибину не більше 4 - 6 сантиметрів, тому що корінь у бузку розташовуються в поверхневому шарі. Тільки в міру видалення від кореневої шийки збільшують глибину перекопки до 10 - 15 сантиметрів. Під час перекопки, що виробляється без оброблення грудок, вносять і зашпаровують у ґрунт перегній (перепрілий гній). З мінеральних добрив навесні вносять “квіткову суміш”. Восени корисно під кущ внести по одних-двох жмені суперфосфату.

До весни ґрунт ущільнюється, і неї рихлять зараз же після сходу снігу. Цей прийом затримує в ній вологу й створює сприятливі умови для роботи кореневої системи. Навесні й у першій половині літа розпушування повторюють кілька разів. Бур'яни в момент їхньої появи видаляють із коріннями. У суху погоду й особливо під час суховіїв бажане поливання. На піщаних ґрунтах полив роблять частіше.

Обрізку роблять так само, як при формуванні яблунь. Для одержання рясно квітучих рослин не допускають появи порослі, втечі, що ростуть нижче головних розгалужень крони, втечі, спрямовані усередину куща й суша, - видаляють. Щоб поліпшити цвітіння в наступному році, обрізають тільки відцвілі кисті, а прилягаючі до них втечі, на яких будуть заставлятися квіткові бруньки, зберігають. Суцвіття, від яких хочуть одержати насіння, залишають.

Кущі, які стали гірше цвісти, омолоджують, роблячи навесні, до розпускань бруньок, обрізку гілок. При цьому старі, малопродуктивні суки видаляють цілком і тим самим поліпшують крону. Через рік-два рослин відновить гарне цвітіння. Дуже уважно потрібно стежити за кореневою шийкою бузку. У випадках ушкодження кори або гниття шейку очищають й обв'язують ізоляційною стрічкою або обмазують сумішшю глини й коров'ячого гною. Кореневу шийку не можна засипати землею. Вона повинна бути розташована вище рівня ґрунту. Наприкінці осіни й рано навесні стовбури й суки бузку очищають від відмерлої кори, мохів і білять розчином вапна, у яку додають небагато глини.

Зі шкідників на рослину нападає бузковий жук (бронзовик), що об'їдає квітки бузку (особливо білої). Жуків оббирають і знищують.

Гарний відхід забезпечує потужний розвиток і рясне цвітіння кущів бузку, що прикрашає парення, бульвари, сквери, присадибні ділянки суцвіттями дивної краси й наповнення його пахощами.